Постанова Чернігівський апеляційний суд № 740/5179/24

Справа № 740/5179/24 Головуючий у 1 інстанції Шевченко І. М. Провадження № 33/4823/1035/24 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 грудня 2024 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд у складі: Головуючого судді Салая Г.А., за участі особи, захисника адвоката Мусієнка В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові апеляційну скаргу адвоката Мусієнка В.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 листопада 2024 року, У С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідно до ст. 36 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору. Місцевим судом зазначено, що 25.08.2024 о 21 год. 50 хв. у м. Ніжині по вул. Овдіївській, 223, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BМW 525», д.н.з. НОМЕР_1 та не вибрав безпечної швидкості руху, під час зустрічного роз`їзду не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого трапилося зіткнення з автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 12.1, 13.3 Правил дорожнього руху, таким чином учинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Також 25.08.2024 о 21 год. 50 хв. у м. Ніжині по вул. Овдіївській, 223, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BМW 525», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10А Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП. Крім того, 25.08.2024 о 21 год. 50 хв. у м. Ніжині по вул. Овдіївській, 223, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BМW 525», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови; від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», на місці та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись із рішенням суду, адвокат Мусієнко В.О. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130, КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вважає постанову необґрунтованою та незаконною, оскільки матеріалами справи не доведено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зазначає, що суд безпідставно поставився критично до письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 та взяв до уваги пояснення, записані з її слів на місці працівниками поліції. При цьому поза увагою суду залишилось зафіксоване на відео о 22:03, де жінка, не представляючись, на камеру працівникам поліції, надає усні пояснення про те, що автомобіль, який вчинив ДТП «тікає» і що там «два водія». З відео чітко вбачається, що потерпіла перебуває в стресовому та розгубленому стані. Тому переконує, що її письмові пояснення, викладені суду, на противагу записаним з її слів поясненням працівникам поліції і нею лише підписаним, є більш усвідомленими та щирими, надруковані нею особисто із зазначенням більш детальних обставин. Так само безпідставно суд віднісся критично до показань свідка ОСОБА_3 , який власноручно надав пояснення та підтвердив, що на прохання ОСОБА_1 він керував його автомобілем та ненавмисно скоїв ДТП, уникаючи зіткнення з велосипедистом. Він готовий був підтвердити такі показання у суді. Такі показання свідка підтверджуються показаннями ОСОБА_1 на місці ДТП, де він казав працівникам поліції, що автомобілем керував ОСОБА_4 , називає його прізвище та намагався йому додзвонитися, але працівники поліції відмовляються його встановити. Тому вважає, що поза розумним сумнівом суду не доведено, що автомобілем керував саме ОСОБА_1 , а викладені в протоколах обставини не відповідають фактичним обставинам, тоді як усі сумніви мають тлумачитися на користь особи, що притягається до адміністративної відповідальності. В засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, про день та час розгляду саправи був повідомлений належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши в судовому засіданні адвоката, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог дотримався. Пунктом 12.1. ПДР регламентовано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а п. 13.3. ПДР вказує, що під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою адміністративну відповідальність за ст.124 КУпАП. Пункт 2.10а ПДР встановлює обов`язок водія у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди негайно зупинити транспортний засіб і залишатись на місці пригоди. Невиконання цієї вимоги тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 122-4 КУпАП. Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання даної вимоги тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Незважаючи на невизнання вини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, зібраних, поданих до суду та досліджених судом. Зокрема, протоколами про адміністративні правопорушення зафіксовано обставини вчинених правопорушень, направленням на огляд водія транспортного засобу та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, в яких зафіксовано наявність ознак сп`яніння у ОСОБА_1 , схемою та ДТП, а також сд-дисками з відеофіксацією з нагрудних камер поліцейських, якою зафіксовано учасників події, оформлення матеріалів, відібрання пояснень. Згідно переглянутого відеозапису як на місці ДТП, так і поряд з гаражним приміщенням, в якому був виявлений автомобіль «БМВ» з характерним ДТП пошкодженням, ОСОБА_1 не заперечував факту ДТП, залишення місця пригоди, але стверджував, що водієм був не він, а він лише «загнав» автомобіль в гараж, зазначав, що повернувся на місце ДТП щоб улагодити питання відшкодування шкоди, оскільки являється власником. Посилаючись на те, що за кермом був інший водій, одразу не заявляв про таке та намагався вирішити питання без складення протоколів шляхом відшкодування шкоди потерпілій та звертаючись за допомогою у надані йому для цього коштів до знайомого, який приїхав на його прохання, і на запитання останнього «ти був?» відповів «да» і після цього ОСОБА_1 почав наполягати, що за кермом був хтось інший. Під час пропозиції поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння через наявність ознак, на фразу ОСОБА_1 , що він не учасник ДТП, жіночий голос заперечує, стверджуючи, що він їм повідомляв, що він об`їжджав велосипед і випадково зачепив їх авто. Такі обставини у повній мірі узгоджуються з наданими письмовими поясненнями ОСОБА_5 (власниці та пасажирки іншого авто - учасника ДТП) та ОСОБА_2 (водія), наданими поліцейським, де останні вказували, що після зіткнення з їх автомобілем сірий автомобіль покинув місце ДТП, в подальшому повернувся хлопець на ім`я ОСОБА_6 , який пояснив, що так вийшло, що він зачепив їх автомобіль і готовий відшкодувати завдану шкоду. Суд звертає увагу, що долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудних камер поліцейських є належним та допустимим доказом, оскільки на ньому об`єктивно зафіксовані обставини адміністративних правопорушень в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 130, 122-4 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у їх вчиненні. Вказаний відеозапис відображає пояснення та поведінку учасників ДТП та очевидців щодо фактичних обставин події. Дослідивши такі докази у сукупності, порівнявши їх з письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , наданими суду першої інстанції, суд обґрунтовано поклав в основу судового рішення дані відеофіксації, які об`єктивно узгоджуються з показаннями потерпілої на місці ДТП та критично поставився до суперечностей показань ОСОБА_1 і зміни показань потерпілою ОСОБА_2 , розцінивши їх зміну як сприяння у намаганні ОСОБА_1 уникнути відповідальності, з урахуванням відшкодованої останній шкоди, взявши до уваги її первинні пояснення. Посилання захисту на те, що суд не звернув увагу на фразу жінки, зафіксовану на відео, що автомобіль «тікає» і там «два водія» не відповідає дійсності, оскільки останньою зазначено «там два пацана і вони п`яні» і таке висловлювання жодним чином не спростовує висновків суду, викладених вище щодо перебування за кермом ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Таким чином, доводи захисту про недоведеність факту керування автомобілем ОСОБА_1 та його незаконне притягнення до адміністративної відповідальності, є неспроможними. Суд оцінює таке як обрану лінію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності. Відтак, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов переконливого висновку, що наявні у справі докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених 124 та ст.122-4, ч.1 ст.130 КУпАП. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до ст. ст. 33, 36 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Мусієнка В.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяГ. А. Салай