Постанова Чернігівський апеляційний суд № 740/1341/26

Справа № 740/1341/26 Головуючий у 1 інстанції Дударець Д. В. Провадження № 33/4823/442/26 Категорія - ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 квітня 2026 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд у складі: судді Мазура С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 березня 2026 року, встановив: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850(вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп судового збору. Судом першої інстанції встановлено, що 14 березня 2026 року о 09 год 50 хв ОСОБА_1 по вул. Незалежності, 8 у м. Ніжині Чернігівської області, керуючи автомобілем NissanMarch, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час виконання обгону не переконався, що водій транспортного засобу ChevroletLacetti, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту ліворуч, в результаті чого відбулося зіткнення. Внаслідок чого, автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, чим порушив вимоги п. 14.2.б. ПДР водій не переконався, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову районного суду скасувати та провадження в адміністративній справі закрити. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, щовисновки суду першої інстанції, про його винуватістьне відповідають фактичним обставинам адміністративного правопорушення. Зокрема зазначає, що він заздалегідь розпочав маневр обгону, попередньо увімкнувши сигнал повороту. Рухаючись по зустрічний смузі та здійснивши обгін декількох транспортних засобів, він побачив, як транспортний засіб «ChevroletLacetti», не подавши попередньо сигнал повороту, почав здійснювати поворот ліворуч. Оскільки технічно не можливо було уникнути зіткнення, на смузі руху, по якій він рухався, відбулося зіткнення транспортних засобів. Водночас вважає, що оскільки він рухався на зустрічній смузі руху, а не в тій самій смузі руху, що і транспортний засіб «ChevroletLacetti», то в його діях відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення ним п.14.2.б ПДР. В засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, направивши заяву про слухання справи без його участі. Згідно з ч. 6 ст. 294 КУпАП його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду. Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з вимогами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі. Як вбачається з оскаржуваної постанови, місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст. 280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, наявні в матеріалах провадження, зокрема: на протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1№ 614568 від 14.03.2026; схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.03.2026 року; письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи. Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 614568 від 14.03.2025, складеним стосовно ОСОБА_1 , 14 березня 2026 року о 09 год 50 хв останній по вул. Незалежності, 8 в м. Ніжині Чернігівської області, керуючи автомобілем NissanMarch, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час виконання обгону не переконався, що водій транспортного засобу ChevroletLacetti, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту ліворуч, в результаті чого відбулося зіткнення. Внаслідок чого, автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, чим порушив вимоги п. 14.2.б. ПДР «водій не переконався, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч», за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки складений та підписаний уповноваженою особою, в присутності ОСОБА_1 , якому роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, про що свідчить підпис останнього у відповідній графі протоколу. При цьому, останній був ознайомлений зі змістом протоколу, зауважень чи заперечень при його складенні не висловлював та отримав його копію, що підтверджується особистим підписом у протоколі. У схемі місця ДТП від 14.03.2025 року відображено місце розташування автомобілів після ДТП, місце їх зіткнення, напрямок руху.Також у схемі місця ДТП відображено пошкодження транспортних засобів, які вони отримали в результаті ДТП, зокрема в NissanMarch під керуванням ОСОБА_1 пошкоджено переднє праве крило, вм`ятина передньої правої дверки, переднє праве колесо, праве бокове дзеркало заднього виду, а в автомобілі ChevroletLacetti ліва передня фара, ліве переднє колесо, ліва частина переднього бамперу, ліве дзеркало заднього виду. Вказані обставини свідчать про те, що в момент зіткнення транспортних засобів, водій ОСОБА_1 здійснював маневр обгону, рухався по зустрічній смузі для руху, а водій ОСОБА_2 , який їхав у попутному напрямку здійснював поворот ліворуч. Тобто на момент зіткнення, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 почав здійснювати маневр обгону автомобіля під керуванням ОСОБА_2 . За поясненнями водія ОСОБА_2 , останній рухався по вул. Незалежності від Механічного заводу в місті Ніжині Чернігівської області. Оскільки мав намір припаркуватися біля автомагазину, то заздалегідь увімкнув покажчик повороту. Переконавшись у дзеркало заднього виду, що нікому не заважає, розпочав поворот ліворуч і далі відбулося зіткнення. Автомобілі, які рухалися безпосередньо за ним, бачили відповідний покажчик повороту, а відтак не здійснювали обгін його транспортного засобу. Водій ОСОБА_1 надав пояснення, які по суті викладені ним в апеляційній скарзі, вважаючи, що не порушував п.14.2.б ПДР, оскільки перебував на зустрічній смузі руху, а не в тій самій смузі, що і водій автомобіля ChevroletLacetti, натомість інший учасник дорожньо-транспортної пригоди не дотримався вимог п. 14.2.а ПДР, а саме: перед початком обгону не переконався, що жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним і яким може бути створено перешкоду, не розпочав обгону. Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1 ПДР, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно до п. 14.2 «б`Правил дорожнього руху України, перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч. Апеляційний суд, дослідивши зміст наявних у матеріалах справи доказів, дійшов до висновку про правильність викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин. Наявні в матеріалах провадження докази є належними, допустимими, такими, що доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції та матеріали справи свідчать про те, що саме внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п. 14.2 «б» ПДР виникла дана дорожньо-транспортна пригода, оскільки не переконався в тому, що транспортний засіб «ChevroletLacetti» під керуванням ОСОБА_2 , що рухався попереду по тій самій смузі з якої ОСОБА_1 розпочав обгін, подав сигнал про намір повороту ліворуч та здійснив зіткнення з вказаним автомобілем. Відповідно до п. 14.2 (б) ПДР перед початком обгону водій повинен переконатись в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч. Згідно ПДР, обгін це маневр, який пов`язаний з виїздом на смугу зустрічного руху. Маневр обгону є складним маневром та полягає з трьох етапів: (1) етап перестроювання на зустрічну смугу, (2) етап випередження по зустрічній смузі та (3) етап повернення на свою смугу руху. Таким чином, для того, що б маневр обгін був виконаний у відповідності до вимог п.14 ПДР, потрібно їх дотримуватись на всіх етапах виконання цього маневру та з дотриманням вимог ПДР, повернутись із зустрічної смуги руху в свою смугу руху. Суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП. Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27березня 2026 року, є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124КУпАП без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяС. А. Мазур