Постанова 4811 № 466/6587/24

Справа № 466/6587/24 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б. Провадження № 22-ц/811/2887/24 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2024 року м. Львів Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 31 липня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Мельника Тараса Ярославовича , державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про звільнення майна з-під арешту, в с т а н о в и в: 19.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та зняти арешт з будинку за вказаною адресою. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з підстав, визначених ст.ст.175, 177 ЦПК України, а саме: для сплати судового збору або подання документів, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 31 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу. Ухвалу суду оскаржив позивач ОСОБА_1 , просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначає, що постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції вказав, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, не сплатив судовий збір, тобто не виконав ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 21 червня 2024 року, однак, суд не врахував, що такої ухвали позивач не отримував і в матеріалах справи немає доказів про її скерування на адресу позивача та про вручення такої адресату. Крім того, додає, що позовну заяву подав до суду 30.05.2024 року через електронний кабінет, проте досі в системі «Електронний суд» не відображено інформації про реєстрацію заяви та про відкриття провадження у справі, більше того, для представника Гаталяка М.Я. висвітлюється інформація, що він немає доступу до системи. 22.10.2024 року від Львівської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокуратура висловила свої заперечення. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, тому просить відмовити у її задоволенні. Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.2 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 19.11.2024 року, є дата складення повного судового рішення - 29.11.2024 року. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Судом встановлено, що 19.06.2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Гаталяк М.Я., через систему «Електронний суд» звернувся до суду із вказаним позовом. У позовній заяві сторона позивача зазначила про наявність електронного кабінету: ІНФОРМАЦІЯ_1 , як у позивача, так і його представника - адвоката Гаталяка М.Я. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з підстав, визначених ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: для сплати судового збору або подання документів, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору. Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення вказаних недоліків. Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала від 21 червня 2024 року по справі №466/6587/24 була надіслана 21.06.2024 року о 14:21:45 одержувачу на його електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Документ доставлено до електронної скриньки: 21.06.2024 року о 14:55:24 (а.с.5). Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Частиною першою статті 258 ЦПК України визначено види судових рішень. Зокрема, судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази. Згідно з ч.5 ст.272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відповідно до ч.6 ст.272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч.11 ст.272 ЦПК України). В матеріалах справи відсутні докази про направлення копії ухвали від 21 червня 2024 року в паперовому вигляді засобами поштового зв`язку та, як наслідок, її отримання (вручення). При цьому, необхідно зазначити, що в даному випадку, довідка про доставку електронного листа за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , не свідчить про отримання (вручення) копії ухвали від 21 червня 2024 року (про залишення позовної заяви без руху) стороною позивача з наступних підстав. 17.08.2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС). У газеті «Голос України» від 04.09.2021 року №168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку. Пункт 110 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначає, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля). 05.10.2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв`язку. Згідно із підпунктом 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції), офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України. Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС Підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС). Аналогічні приписи містяться у частині шостій статті 14 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції). Відповідно до ч.6 ст.14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. (Абзац перший частини шостої статті 14 в редакції Закону №3424-IX від 19.10.2023 року - зміна в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, вводиться в дію 20.02.2024 року). Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України). Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Пунктом 37 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду. Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС). Згідно з пунктами 42, 43 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету. До Електронного кабінету надсилаються документи у справі лише в разі наявності ідентифікаційних даних користувача (учасника справи), внесених до автоматизованої системи діловодства. У разі надсилання користувачем документів у справі за допомогою власного Електронного кабінету ідентифікаційні дані користувача вносяться до автоматизованої системи діловодства в автоматичному режимі. У разі надсилання документів у справі особою в паперовій формі її ідентифікаційні дані вносяться до автоматизованої системи діловодства працівником суду. Отже, порядок надсилання копій процесуальних документів на офіційну електронну адресу, про які йдеться у частині шостій статті 272 ЦПК України, здійснюється за допомогою засобів ЄСІТС. Тобто чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного надсилання судом процесуальних документів - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», а у випадку, якщо учасник справи не має зареєстрованого Електронного кабінету, - документи надсилаються засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану таким учасником під час подання документів до суду. Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі №721/591/22. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2024 року по справі №454/1883/22, «процесуальним законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції), та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС. Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим. Бажання учасника справи (фізичної особи) зазначити у скарзі (заяві) свою особисту електронну адресу, свідчить лише про бажання особи отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв`язку, та не звільняє суд обов`язку виконувати вимоги закону, зокрема щодо надіслання рішення суду у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції). Аналіз викладених вище приписів ЦПК України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем вручення якого є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонена, та може здійснюватися як додаткова, однак, такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення відповідно до статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції).» З наведеного слід дійти висновку, що офіційною електронною адресою (електронний кабінет) є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені. Як вбачається із змісту позовної заяви, офіційною електронною адресою (електронний кабінет) представника позивача - адвоката Гаталяка М.Я. є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень про скерування судом зазначеної ухвали до «Електронного кабінету» представника позивача, що в свою чергу, дає підстави для висновку, що суд першої інстанції, всупереч вимогам ч.11 ст.272 ЦПК України, не надіслав ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 червня 2024 року про залишення позовної заяви без руху в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, стороні позивача. Скерування ухвали від 21.06.2024 року на електронну адресу (електронну скриньку) позивача не може замінити належне надсилання учаснику справи судового рішення відповідно до вимог статті 272 ЦПК України. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що доставка судового рішення від 21.06.2024 року електронним листом на електронну адресу позивача є врученням такого рішення позивачу в контексті вимог статті 272 ЦПК України, тому дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви. Отже, повертаючи позовну заяву позивачу з підстав не усунення недоліків, суд першої інстанції не врахував, що в матеріалах справи відсутні належні докази про вручення копії ухвали від 21 червня 2024 року позивачу в паперовому вигляді, а представнику позивача - до електронного кабінету. При цьому, необхідно зазначити, що суд першої інстанції не вжив передбачених процесуальним законом заходів щодо повторного надсилання позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху або іншого способу, передбаченого процесуальним законом, для повідомлення позивача про зазначену процесуальну дію з метою належної фіксації факту вручення копії цієї ухвали. За відсутності даних про отримання позивачем копії ухвали від 21 червня 2024 року, а також відомостей того, що позивач був обізнаний про її наявність, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви, згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, є необґрунтованим. Таким чином, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.4, 381-384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 31 липня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 29 листопада 2024 року. Головуючий С.М. Бойко Судді: С.М. Копняк А.В. Ніткевич