Постанова Київський апеляційний суд № 381/2663/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2024 року м. Київ єдиний унікальний номер судової справи 381/2663/24 номер провадження 22-ц/824/15356/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» - Кущ Яни Василівни на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2024 року /суддя Осаулова Н.А./ у справі за позовом акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: У травні 2024 року Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача борг у сумі 77 123,32 грн., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн. Заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2024 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за Заявою № 1002061207701 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 30.12.2021 року станом на 30.12.2023 року у розмірі 30 944,80 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом. У задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом та комісії, - відмовлено./а.с. 72-76/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, представниця АТ «Перший український міжнародний банк» - Кущ Я.В. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати, задовольнивши вимоги позову повністю. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовано норми матеріального права, зокрема те, що ЗУ «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. На момент укладення кредитного договору та в подальшому позичальник не зверталась до банку з вимогами про надання роз`яснень незрозумілих їй умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодилась зі всіма умовами такого договору. Сторонами було погоджено всі істотні умови договору та відповідач була ознайомлений з ними, про що свідчить підпис на заяві про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого, банк надав відповідачу кредит на загальні споживчі цілі, з процентною ставкою за користування кредитними коштами. Вказувала і на те, що у даній справі відповідач не звертався до суду з окремими позовними вимогами про визнання недійсним кредитного договору (або його окремих частин), застосуванням наслідків недійсності або нікчемності правочину, здійснення перерахунку вже сплачених в рахунок заборгованості коштів (не подавав зустрічний позов). В межах розгляду даної справи, де предмет позову є стягнення кредитної заборгованості, суд не мав процесуальної можливості здійснювати перерахунок вже сплачених коштів на користь банку. Сплата коштів в рахунок погашення заборгованості за комісією не є предметом розгляду даної справи. Отже, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, здійснивши самостійний перерахунок вже сплачених коштів. Відповідач про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформований належним чином, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не звертався. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з ухваленням рішення про задоволення позовних вимог повністю, на підставі наступного. Судом встановлено, що 30.12.2021 року ОСОБА_1 підписав Заяву № 1002061207701 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у якому просив банк видати кредит у сумі 52 000,00 грн. на 24 місяці. Розмір процентів за користування кредитом - 0,010%, за обслуговування кредитної заборгованості - 2,99 %. При підписанні заяви позичальник прийняв публічну пропозицію на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщеного на сайті банку. Крім того, 30.12.2021 року позичальник підписав паспорт споживчого кредиту, що свідчить про його ознайомлення з даними кредитодавця, умовами кредитування, орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядком повернення кредиту. Фактичне перерахування кредитних коштів підтверджується платіжною інструкцією від 30.12.2021 року №TR.54954528.62226.8810. Окрім того, позивачем до суду надано виписку про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 за період з 30.12.2021 по 31.03.2024. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, зокрема, керувався вимогами ч. 8 ст. 18 ЗУ "Про захист прав споживачів", про те, що нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача; пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що затверджені Постановою Національного банку України №168 від 10.05.2007 року яким визначено, що Банк не має права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо); ч. 2 ст. 215 ЦК України про те, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, суд першої інстанції дійшов висновків, що вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає. При цьому, із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що позичальником було погашено 13 438,02 грн. на сплату комісії, тобто на виконання умов договору, що є нікчемними в силу положень закону. Тому, суд першої інстанції дійшов висновків, що дані кошти слід врахувати в рахунок погашення тіла та відсотків за користування кредитом. Крім того, за умовами укладеного договору, позичальник зобов`язався повернути кредит до 30.12.2023 року. Після спливу визначеного договором строку кредитування, у кредитодавця відсутні повноваження нараховувати передбачені договором проценти, а кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Тобто, суд першої інстанції також дійшов висновків і про те, що у даному випадку підлягає визначенню сума заборгованості станом на 30.12.2023 року. Таким чином, сума боргу станом на 30.12.2023 року включає у себе 44 376,57 грн. тіла кредиту та 6,25 грн. відсотків за користування кредитом, а разом 44 382,82 грн. Враховуючи суму сплаченої комісії у розмірі 13 438,02 грн., загальна сума заборгованості складає 30 944,80 грн. Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав. В обґрунтування позовних вимог банк зазначив: 30.12.2021 між банком і відповідачем був укладений кредитний договір № 1002061207701, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 52000,00 грн. зі строком користування - 24 місяці, а відповідач зобов`язався щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в термін до 30.12.2023, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних від суми заборгованості за кредитом та щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99 %. Відповідач умови кредитного договору належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 31.03.2024 утворилася кредитна заборгованість в розмірі 77 123,32 грн., яка складається із: - заборгованості за кредитом у розмірі 44 376,57 грн.; - заборгованості за процентами у розмірі 7,35 грн.; - заборгованість за комісією у розмірі 32 739,40 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 1-2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Статтею 13 ЦПК України встановлює принцип диспозитивності, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог та зобов`язаний вирішувати вимоги по суті спору про вирішення яких клопочуть сторони в порядку, визначеному ЦПК України. В даній справі, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, застосувавши наслідки нікчемності правочину, здійснив перерахунок вже сплачених в рахунок заборгованості коштів на користь банку. Крім того, укладеним між сторонами договором, зокрема п. 5.7.3 погоджено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному в заяві на приєднання до Договору, від початкової (наданої) суми споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості. Під повним місяцем, у цій Частині 5 Розділу II цього Договору, розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів. Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Будь-яких доказів повернення кредиту та спростування проведених позивачем розрахунків заборгованості відповідача за вказаним договором, суду не надано. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Укладеним між сторонами договором також передбачена загальна сукупна вартість кредиту у розмірі 89320, 46 грн. /а.с. 13/ При чому, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що позичальником виконувались умови договору щодо сплати комісії, внесені кошти на її погашення у січні та лютому 2022 р. /а.с. 40/ Комісію банком нараховано в межах дії кредитного договору - по 21.12.2023 р. Зважаючи на встановлені обставини справи, апеляційний суд дійшов висновків про задоволення позовних вимог у повному обсязі стягнення - 77 123,32 грн., яка складається із: - заборгованості за кредитом у розмірі 44 376,57 грн.; - заборгованості за процентами у розмірі 7,35 грн.; - заборгованість за комісією у розмірі 32 739,40 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати, з відповідача на користь банку підлягає стягненню 2 422, 40 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 3 633, 60 грн за апеляційну інстанцію. Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» - Кущ Яни Василівни на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2024 року - задовольнити. Заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2024 року - скасувати. Позов акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 / на користь акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» / вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829/ заборгованість за кредитним договором від 20.12.2021 р. у розмірі 77123, 32 /сімдесят сім тисяч сто двадцять три гривні тридцять дві копійки/ грн. Судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції розподілити наступним чином: Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 / на користь акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» /вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829/ 2 422, 40 грн. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином: Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 / на користь акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» /вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829/ 3 633, 60 грн. Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Головуючий: Судді: