Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/13135/24

Справа № 991/13135/24 Провадження 1-кс/991/13219/24 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 листопада 2024 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017, ВСТАНОВИВ: До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор ОСОБА_3 просив продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про кожний виїзд за межі Чернівецької області; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та свідками: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання та просив задовольнити із викладених у ньому підстав. Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 наголошували, що ризики, зазначені у клопотанні, на даний час перестали існувати, ОСОБА_4 належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов`язки, будь-яких порушень їх виконання не допускав. Просили не продовжувати строк дії обов`язку - повідомляти детектива, прокурора та суд про кожний виїзд за межі Чернівецької області. Щодо задоволення клопотання прокурора в іншій частині не заперечували. Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке. Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 18.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 345-1, ч. 1 ст. 255 КК України. В рамках кримінального провадження 16.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України. Отже, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення особливо тяжкого злочину та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією; у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої фізичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам; у пособництві в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, у складі злочинної організації, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах. Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні. Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження. Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування. Водночас доводи сторони захисту про те, що в матеріалах кримінального провадження існують суттєві прогалини, що вказують на необґрунтованість повідомленої підозри, не є достатньо вагомими для спростування висновку про вірогідність вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин. Отже, повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до внесення змін Законом №671-ІХ від 04.06.2020), ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.04.2024 (справа №991/3275/24) щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено заставу у розмірі 661 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 001 508 гривень, з покладенням на підозрюваного у разі внесення застави обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме, передбачених абз. 1, п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України. 22.04.2024 підозрюваного ОСОБА_4 звільнено з під варти, у зв`язку із внесенням застави у визначеному слідчим суддею в ухвалі від 18.04.2024 розмірі. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2024 у справі №991/4832/24 продовжено у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017 строк досудового розслідування до п`яти місяців, тобто до 16.09.2024. 12.06.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/4950/24 продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 до 12.08.2024, а саме, передбачених абз. 1, п. 2-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. Водночас слідчим суддею не було продовжено строк дії обов`язку - носити електронний засіб контролю. У подальшому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.08.2024 продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 до 07.10.2024, а саме, передбачених абз. 1, п. 2-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. 01.10.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/11420/24 продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 до 01.12.2024, а саме, передбачених абз. 1, п. 2-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. Водночас слідчим суддею було покладено на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язок, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України у такій редакції: повідомляти детектива, прокурора та суд про кожний виїзд за межі Чернівецької області. Поряд з цим, прокурор під час судового розгляду наголошував, що наразі у кримінальному провадженні № 52017000000000802 досудове розслідування завершене та починаючи з 11.09.2024 стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Таким чином в рамках кримінального провадження наразі встановлена необхідність виконати вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду. Оскільки 01.12.2024 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 закінчується (згідно ухвали слідчого судді від 01.10.2024), за таких обставин виникла необхідність у зверненні сторони обвинувачення до суду з клопотанням про їх продовження. При цьому, як стверджує прокурор, встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов`язків. Перевіряючи наявність ризиків, які обґрунтовує прокурор, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності і для підтвердження існування або відсутності таких ризиків на час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, на переконання слідчого судді, необхідно враховувати попередню поведінку підозрюваного, складність справи, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень тощо. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Інкриміновані ОСОБА_4 злочини, згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК України, є тяжкими та особливо тяжкими та передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років. Крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, у відповідності до примітки до ст. 45 КК України віднесене до корупційних злочинів, за вчинення якого відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду безвідносно до стадії кримінального провадження. Поряд з цим не може залишатися поза увагою те, що за час перебування ОСОБА_4 з 1995 року на різних посадах у Чернівецькій митниці ДФС, останній набув широке коло зв`язків серед службових осіб різних органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, шляхом залишення території України за їх сприяння. До того ж, ОСОБА_4 по теперішній час продовжує обіймати керівну посаду в Чернівецькій митниці, а саме заступника начальника відділу. При цьому, слідчий суддя враховує відсутність перешкод у ОСОБА_4 для виїзду за межі території України, незважаючи на встановлені обмеження для військовозобов`язаних чоловіків віком від 18 до 60 років, зумовлені введенням в Україні воєнного стану. Так, згідно Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Постанови КМУ від 27.01.1995 №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» наявність у ОСОБА_4 трьох малолітніх дітей - ОСОБА_69 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_70 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_71 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дає йому право безперешкодно перетинати кордон в будь-який час. Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду. Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України). В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. З огляду на те, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу перебуває на різних посадах у Чернівецькій митниці ДФС, тому слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 може особисто та опосередковано впливати на свідків, у тому числі на колишніх та діючих службових осіб Чернівецької митниці, які перебували у його підпорядкуванні та організовували, або безпосередньо здійснювали, митні формальності при ввезенні на митну територію України товарів з приховуванням від митного контролю. Також у матеріалах кримінального провадження містяться відомості, які свідчать про діяльність ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , спрямовану на перешкоджання діяльності інших перевізників, громадських активістів, у тому числі, шляхом застосування до них заходів фізичного та психічного впливу. До того ж наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, його показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів. Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Окрім цього, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції. Тому, враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що існує ризик незаконного впливу на у тому числі на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженим продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних. З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідність виконати вимоги ст. ст. 290, 283 КПК України слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 , а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про кожний виїзд за межі Чернівецької області; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та свідками: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Стосовно доводів сторони захисту, яка просила не продовжувати строк дії обов`язку - повідомляти детектива, прокурора та суд про кожний виїзд за межі Чернівецької області, слідчий суддя зауважує, що згідно ухвали від 01.10.2024 було змінено покладений на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язок, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме викладено зазначений обв`язок у такій редакції: повідомляти детектива, прокурора та суд про кожний виїзд за межі Чернівецької області. Вказана редакція, на переконання слідчого судді, суттєво не обмежує право підозрюваного на пересування та в той же час надає можливість стороні обвинувачення здійснювати контроль за підозрюваним. За наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку дії обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України у редакції, що визначена ухвалою від 01.10.2024. Таким чином, на переконання слідчого судді, покладені на підозрюваного обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, мають найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, жодним чином не перешкоджають та не обмежують звичний спосіб життя підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії. З огляду на положення ч. ч. 4, 5 ст. 115, ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 підлягає продовженню на два місяці, тобто до 27.01.2025 включно. За таких обставин, клопотання прокурора належить задовольнити. На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ: Клопотання задовольнити. Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: - прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; - повідомляти детектива, прокурора та суд про кожний виїзд за межі Чернівецької області; - повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; - утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та свідками: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4 , до 27.01.2025 включно. Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017. Ухвала оскарженню не підлягає. Слідчий суддя ОСОБА_1