Постанова 4813 № 504/2168/24

Номер провадження: 33/813/1771/24 Номер справи місцевого суду: 504/2168/24 Головуючий у першій інстанції Литвинюк А. В. Доповідач Дришлюк А. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.12.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дришлюка А.І. при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 травня 2024 року по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено відповідне адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн (а.с. 31-32). 07 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, без повного та всебічного дослідження обставин, що мають значення для справи. Таким чином, апелянт звертає увагу, що у працівників поліції не було належних підстав для законної зупинки транспортного засобу. У зв`язку з чим, усі наступні вимоги поліціантів не підлягають виконанню. Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки апелянту не було роз`яснено його права та обов`язки, не доведено факту відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом вже після складення протоколу. Тому останній вважає, що працівниками поліції не надано належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення. До того ж, ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що він є добропорядним громадянином та жодного разу не був притягнений до адміністративної чи кримінальної відповідальності й від його дій будь-яких негативних наслідків не настало (а.с. 33-38). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.08.2024 року було відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду (а.с. 42-43). Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повідомлена щодо дати та часу проведення судового розгляду, до судового засідання 26.11.2024 року не з`явилася, причини такої неявки суду не повідомлено. Будь-яких клопотань щодо відкладення/розгляду за відсутності на адресу суду не надходило. Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Дослідивши матеріали справи, наведенні доводи апелянта, апеляційним судом встановлено наступне. Приймаючи оскаржуване рішення щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що вина останнього повністю доведена та підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 577111 від 11.05.2024 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 577112 від 11.05.2024 року; результатом огляду з використанням технічного засобу «Drager Alcotest 6820»; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з результатами якого ознайомився та погодився ОСОБА_1 , що підтверджується його власноручним підписом; поясненнями ОСОБА_1 щодо обставин вчиненого адміністративного правопорушення від 11.05.2024 року; та відеозаписом, доданим до вказаного протоколу. На підставі ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення ОСОБА_1 за даними статтями слід накласти у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 577112 ОСОБА_1 11.05.2024 року в с. Каїри по вул. Центральна близько 18 год. 11 хв. керував транспортним засобом ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу подану за допомогою проблискових маячків та гучномовця, продовжив рух, чим порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, у зв`язку із чим був заблокований службовим автомобілем Reno, державний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Горького,

33. За положеннями ч. 1 ст. 122-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу. На підтвердження наведених в протоколу обставин подій, що відбувалися 11.05.2024 року, працівниками поліції було долучено відеозаписи з реєстратора службового автомобіля та боді камер поліцейських. Відео (№ 212144) розпочинається з моменту фіксації руху працівників поліції в спеціалізованому автомобілі та блокування зазначеного в протоколі транспортного засобі під керуванням ОСОБА_1 . Далі вбачається, як працівник поліції підходить до вказаного транспортного засобу, на водійському сидінні якого знаходиться ОСОБА_1 , та цікавиться причиною не виконання вимог поліцейських щодо необхідності зупинки (00 хв. 30 сек.). Окрім того, з долученого відеозапису з відео реєстратора спеціалізованого авто (№ СМ6В) також вбачається рух спеціалізованого автомобіля поліцейських та безпосередньо моменту зупинки, в тому числі й блокування транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 (відео1). В подальшому, як вбачається з відео (№ 212144) працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 причини вимоги щодо зупинки транспортного засобу, а саме порушення правил перетину перехрестя (01 хв. 02 сек. відео 1), на що останній будь-яких заперечень не виявляв. При цьому, саме за вказаних підстав відносно особи також було винесено постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП, копія якої також наявна в матеріалах справи та згідно змісту ОСОБА_1 11.05.2024 року в с. Каїри, по вул. Горького, 33, при проїзді перехрестя з другорядної дороги, не надав перевагу в русі автомобілю, який рухався по головній дорозі, чим порушив вимоги п. 16.12 Правил дорожнього руху України (а.с. 9). Зазначена постанова в свою чергу ОСОБА_1 в подальшому не оскаржувалася. З огляду на вищенаведене в своїй сукупності, доводи апелянта в частині відсутності підстав для зупинки відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані. Разом з тим, з матеріалів справи також вбачається, що 11.05.2024 року відносно ОСОБА_1 працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 577111, згідно якого останній того дня в с. Каїри, по вул. Центральна керував транспортним засобом ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд на стан сп`яніння було проведено на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу «Драгер», номер тесту № 54, із показниками 2, 47 проміле (а.с. 1, 2, 3). Наведені в протоколі обставини подій, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, в свою чергу апелянтом не оскаржуються. При цьому, в змісті даного проколу міститься відповідна відмітка особи щодо роз`яснення його прав та обов`язків, передбачених положеннями ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, в тому числі в графі пояснення особи, яка притягується до відповідальності містить відмітка «згодний». Відповідний підпис ОСОБА_1 міститься також і в складеному відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 577112 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (а.с. 18). Слід також зазначити, що передбачені вказаними положеннями статей права та обов`язки були в тому числі й роз`яснені ОСОБА_1 безпосередньо працівником поліції, що вбачається з долученого відеозапису з боді камери поліцейського, а саме відео 3, 14 хв. 48 сек, а тому відповідні доводи в цій частині також відхиляються апеляційним судом. Окрім того, з наявних матеріалів в тому числі вбачається, що після складення адмін. матеріалів, працівниками поліції було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передано даний автомобіль ОСОБА_2 , що підтверджується в свою чергу також долученою до матеріалів справи розпискою даної особи із зазначенням дати 11.05.2024 року та особистого підпису (а.с. 5). Наведене відповідно спростовує доводи апелянта щодо відсутності доказів відсторонення від керування транспортним засобами. Будь-яких інших доводів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом наведено не було. Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Таким чином, з огляду на вищенаведені обставини справи в свій сукупності, оскільки доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції, апеляційних суд у відповідності до положень ст. 294 КУпАП приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення та оскаржуваної постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 28.05.2024 року без змін. На підставі викладеного та керуючись 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 травня 2024 року - залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк