Постанова Одеський апеляційний суд № 523/15014/24

Номер провадження: 33/813/2586/24 Номер справи місцевого суду: 523/15014/24 Головуючий у першій інстанції Деркачов О.В. Доповідач Назарова М. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.11.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В., за участю секретаря Соболєвої Р.М., захисника адвоката Ільницького Віталія Івановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в: Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2024 року накладено на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стягнення у видіштрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто стягнуто з цієї особи в дохід держави 17000 (сімнадцять тисяч) грн, а також позбавлено права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. ОСОБА_1 постановою суду визнано винуватим у тому, що о 14 годині 50 хвилин 24 серпня 2024 року він, в порушення п. 2.9.«а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, керував в стані алкогольного сп`яніння автомобілем марки «Mitsubishi Outlander», н/з НОМЕР_1 , біля буд. № 146, по вул. Миколаївська дорога, в м. Одесі, огляд на стан спяніння проводився на місці зупинки за згодою водія на приладі Drager alko TET 7510 ARLM 0409 test 1934 результат позитивний 2,20 % . Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки його поясненням, що автомобілем керував його товариш, з моменту зупинки транспортного засобу і до моменту прибуття працівників поліції ОСОБА_1 залишився в автомобілі, змінив місце свого розташування в автомобілі з переднього пасажирського на водійське сидіння і телефонував особі, яка мала забрати транспортний засіб, та в цей час підійшли працівники поліції. Суд не взяв до уваги доводи захисника про те, що пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримані під впливом працівника поліції. Вказує, що йому не роз`яснювались його права, передбачені ст. 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП. В судовому засіданні захисник адвокат Ільницький В.І. підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі. Особа що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , належно повідомлений про дату та місце розгляду справи, не з`явився. Вказане не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді, осіб, що брали участь у розгляд справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до вимог п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735. Відповідно до пунктів 2, 6, 7 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я). Визнаючи винним правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 117089 від 24 серпня 2024 року, інформаційною довідкою органу МВС про не притягнення особи до аналогічної відповідальності протягом останнього року та про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія), результатом тесту приладу Drager alko TET 7510 ARLM 0409 test 1934 позитивний - 2,20 % (прилад контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі), відповідним актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням водія на огляд до КНП «Одеський обласний центр медичного здоров`я» Одеської обласної ради, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що з автомобіля марки «Mitsubishi Outlander», н/з НОМЕР_1 , після його зупинки, жодна особа не виходила, водій перебував за кермом цього транспортного засобу, постійно спілкувався мобільним телефоном до моменту прибуття на місце ДТП інспекторів поліції, а також змістом відеозаписів з нагрудної камери інспектора поліції. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі. Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушеннясерії ЕПР1 № 117089 від 24 серпня 2024 року, яким зафіксовано, що 24 серпня 2024 року о 14-50 год. м. Одеса, Дорога Миколаївська, 146, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», н/з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія на приладі DragerAlcotest 7510 прилад ARLM 0409 TEST 1934, результат позитивний, 2,20 проміле. Огляд фіксувався на пвр 474935, чим порушив п. 2.9.а ПДР - Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 цієї статті, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Протокол підписаний ОСОБА_1 , від якого заяв, клопотань чи заперечень не надходило (а.с. 1). Згідно з довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП (а.с. 3). Відповідно до заяви інспектора УПП в Одеській області ДПП Сергієнко В., яка адресована Голові Суворовського районного суду м. Одеси, в якій інспектор просить розглядати справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 117089 від 24 серпня 2024 року у зв`язку з тим, що під час оформлення матеріалів база некоректно працювала та відбувся технічний збій (а.с. 10); - чеком технічного приладу Драгер, результат 2,20 % (а.с. 4); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 результат огляду позитивний - 2,20 % (а.с. 6); - поясненнями ОСОБА_2 від 24 серпня 2024 року, в яких зазначено, що 24 серпня 2024 року о 14-39 год за її участю сталося ДТП, позаду під`їхав автомобіль «Mitsubishi», н/з НОМЕР_1 за 10 хвилин. Водій з автомобіля не виходив, говорив по телефону, після чого приїхали представники поліції та почали спілкуватись з даним водієм (а.с. 7); - поясненнями ОСОБА_3 від 24 серпня 2024 року, в яких зазначено, що 24 серпня 2024 року о 14-39 год за його участю сталося ДТП, позаду під`їхав автомобіль «Mitsubishi», н/з НОМЕР_1 . Водій сидів в авто та розмовляв по телефону, після чого приїхали представники поліції та почали розмовляти з водієм (а.с. 8); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 серпня 2024 року відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого огляд в медичному закладі не проводився (а.с. 9); - відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, який було оглянуто в ході розгляду справи, із якого чітко видно, що поліцейський направляється до двох транспортних засобів за фактом ДТП, побачивши, що поблизу місця ДТП, а саме позаду вказаних транспортних засобів стоїть автомобіль синього кольору, підходить до вказаного автомобіля за кермом якого сидить ОСОБА_1 , який пристебнутий ременем безпеки (15:26:21 хв). Поліцейський запитує у ОСОБА_1 водійське посвідчення, на що останній відповів, що не брав його з собою (15:28:04 хв), та розмовляє по телефону (15:28:21 хв). На питання поліцейського, чи вживав він щось (15:29:31хв), ОСОБА_1 відповів: «Да» (15:29:32 хв). Поліцейський каже, що дуже чути запах алкоголю від ОСОБА_1 (15:29:36 хв), та пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер (15:30:07 хв), на що ОСОБА_1 відповів: «Да» (15:30:20 хв). Далі на питання поліцейського учасники ДТП підтвердили, що вони бачили, як 7 хвилин тому автомобіль синього кольору під`їхав позаду місця ДТП, та зі сторони водія ніхто не виходив (15:30:50 хв). Потім, коли поліцейський проходить поруч з автомобілем ОСОБА_1 , останній розмовляє з кимось по телефону і каже: «Аварія була, я зупинився» (15:31:31 хв). Далі ОСОБА_1 підходить до працівника поліції та каже: «Давайте якось питання закриємо це…можливо якось його вирішити…» (15:32:56 хв.), «То шо я нарушив, конечно я виноват…давайте вирішимо, я знаю, шо я нарушив (15:33:33хв). ОСОБА_1 намагається домовитись з працівником поліції, щоб уникнути відповідальності за вчинене ним правопорушення. Через деякий час ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції проходить тест за допомогою технічного приладу Драгер, (15:52:46 хв), результат тесту становить 2,20 % (15:53:05 хв), після чого складається протокол про адміністративне правопорушення (15:55:00 хв). Сукупність вищевказаних доказів засвідчують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що є підтвердженням об`єктивної сторони скоєного останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є самостійним складом адміністративного правопорушення. Всупереч доводам апеляційної скарги, суд першої інстанції дав належну оцінку поясненням ОСОБА_1 , що за кермом автомобіля знаходився його товариш. Вказані пояснення спростовуються дослідженим відеозаписом, на якому зафіксовано, що коли поліцейський підходить до автомобіля синього кольору, який зупинився позаду місця вчинення ДТП, за кермом сидить ОСОБА_1 , який пристебнутий ременем безпеки (час відеозапису 15:26:21 хв). При цьому на питання поліцейського учасники ДТП підтвердили, що вони бачили, як 7 хвилин тому автомобіль синього кольору під`їхав позаду місця ДТП, та зі сторони водія ніхто не виходив (15:30:50 хв). Потім коли поліцейський проходив поруч з автомобілем ОСОБА_1 , останній розмовляв з кимось по телефону і казав: «Аварія була, я зупинився» (15:31:31 хв). Тобто як вірно зазначено судом, ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом, більш того, ОСОБА_1 погоджувався з вчиненим ним правопорушенням, не заявляв, що за кермом автомобіля знаходився його друг, а навпаки спілкувався з працівниками поліції саме як водій транспортного засобу, погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу Драгер (15:52:46 хв). Апеляційний суд вважає пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що з боку водія транспортного засобу, який під`їхав позаду місця ДТП за їх участю ніхто не виходив, належними доказами у справі, оскільки вони є логічними, послідовними, такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. Всупереч доводам апеляційної скарги суд першої інстанції дав належну оцінку поясненням вказаних свідків, обґрунтовано зазначивши, що відеозапис події не містить фіксації будь-якого впливу інспектора поліції, що призвело б до неправдивості пояснень, наданих цими свідками. Таким чином, пояснення ОСОБА_1 з приводу того, що за кермом автомобіля сидів його друг, а ОСОБА_1 потім пересів з переднього пасажирського сидіння на водійське, і що факт того, що він був пристебнутий ременем безпеки, ні про що не доводить, є надуманими, та розцінюється судом як спосіб уникнути адміністративної відповідальності. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не роз`яснювались його права, передбачені ст. 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП, є необґрунтованими, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення стоїть підпис ОСОБА_1 про роз`яснення йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї. Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено. Суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи, правильно врахувавши відсутність доказів притягнення його до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення протягом календарного року. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Інших доводів апеляційна скарга не містить. З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова