Постанова Одеський апеляційний суд № 521/27733/23

Номер провадження: 33/813/809/24 Номер справи місцевого суду: 521/27733/23 Головуючий у першій інстанції Михайлюк О.А. Доповідач Назарова М. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.05.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В., за участю секретаря Лупши В.В., особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2024 року по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в: Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2024 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. ОСОБА_1 постановою суду визнано винуватим у тому, що він 22 жовтня 2023 року о 20 год. 40 хв. керував транспортним засобом «Mazda 3», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі КНП «ООМЦПЗ» ООР у лікаря-нарколога та підтверджується висновком КНП «ООМЦПЗ» ООР № 002511 від 22 жовтня 2023 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №649268. Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу правопорушення, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповним дослідженням судом обставин, які необхідні для обґрунтованого та законного її вирішення, порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення містить в собі недостовірні дані, а отже не може вважатися належним та допустимим доказом; причина зупинки працівниками патрульної поліції без жодної на те підстави є порушенням ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 33 Конституції України; судом першої інстанції не досліджувався в судовому засіданні відеозапис із подіями від 22 жовтня 2023 року; на місці зупинки транспортного засобу ним продувався Драгер, про що свідчить акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; перебуваючи у медичному закладі лікарем проігноровано вимоги наказу МВС від 09.11.2015 № 1452/735, а саме пункт 10 Розділу ІІІ, що зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності, лікарем для відібрання сечі було надано розпаковану ємність, що вважає неприпустимим. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Заслухавши доповідь судді, осіб, що брали участь у судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Апеляційний суд вважає, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами. Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції, під час якого поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, або у разі незгоди такої особи пройти вказаний огляд або у разі незгоди особи з результатами огляду огляд проводиться в закладі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України N 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Розділу І Інструкції). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 Розділу І Інструкції). Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно із пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10жовтня 2001 року N 1306 (далі Правила, Правила ПДР), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Всі обставини правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та елементи складу даного правопорушення повинні встановлюватися та перевірятися доказами, наданими сторонами в даній справі, саме в ході її судового розгляду. Визнаючи винним правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення від 22 жовтня 2023 року серії ААД N 649268, який складений уповноваженою посадовою особо та підписаний ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 22 жовтня 2023 року о 20 год. 40 хв. керував транспортним засобом «Mazda 3», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком КНП «ООМЦПЗ» ООР № 002511 від 22 жовтня 2023 року, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1); - результатами алкотесту «Драгер ARLM 0391» (а.с. 4); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах з порожнини рота, почервоніння обличчя, не чітка мова, за допомогою «Драгер ARLM 0391», результат огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння: проба позитивна, кількісний показник перевищено (а.с. 5); - висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ООМЦПЗ» ООР № 002511 від 22 жовтня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 6); - доданими до справи матеріалами відеофіксації події відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 двічі проходив огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів - газоаналізатору «Драгер», результат якого показав, що в організмі ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю, кількісний показник завищено (ПВР: 471147, час: 20:50:40 хв.), внаслідок чого ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, за результатами якого встановлено, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, кількісний показник 4,10 проміле (ПВР: 471147, час: 20:57:20 хв., ПВР: 474933, час: 20:57:26, 23:06:50 хв.) (а.с. 8). Отже, судом на підставі зібраних та вірно оцінених доказів зроблено висновок про доведеність керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі. Твердження ОСОБА_1 про те, що складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення містить в собі недостовірні дані, а отже не може вважатися належним та допустимим доказом, апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення, а саме керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Апеляційним судом також відхиляються посилання ОСОБА_1 про те, що його зупинка працівниками патрульної поліції була здійснена в порушенням ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 33 Конституції України, з огляду на те, що це не є порушенням порядку проведення огляду на стан сп`яніння, передбаченого ст. 266 КУпАП, яке тягне за собою недійсність доказів, в той час як дії працівників поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не оскаржувались, незаконність дій працівників поліції не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу, внаслідок чого суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості їх врахувати. Крім того, неправомірність дій останніх не є предметом розгляду даного провадження, а наявність або відсутність причини для зупинки транспортного засобу не спростовує вказаного складу правопорушення. Доводи ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції не досліджувався в судовому засіданні відеозапис із подіями від 22 жовтня 2023 року, а на місці зупинки транспортного засобу ним продувався Драгер, про що свідчить акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, є надуманими та такими, що спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зокрема, судом вірно враховано у якості доказу долучені до матеріалів адміністративної справи на оптичному диску відеозаписи, з яких вбачається, що співробітники поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення діяли згідно до вимог чинного законодавства та у відповідності до процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння та оформлення результатів такого огляду. Відеозаписи є належним доказом по справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь якої особи та на яких зафіксовано достовірну, повну та переконливу фіксацію відповідних подій. У виконання вимог ст. 266 КУпАП та ст. ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський використав технічні засоби з метою відеофіксації подій та долучив відеозаписи як доказ до протоколу про адміністративне правопорушення, про що зроблений відповідний запис в протоколі про адміністративне правопорушення та протоколі про адміністративне правопорушення, та яким судом першої інстанції надано відповідну правову оцінку. Відеозаписи правопорушення також містять обставини щодо проходження ОСОБА_1 огляду на місці зупинки транспортного засобу, з результатом якого він не погодився (ПВР: 471147, час: 20:50:40 хв.), а на пропозицію працівника поліції погодився пройти огляд в закладі охорони здоров`я. За результатами медичного огляду встановлено, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, кількісний показник 4,10 проміле (ПВР: 471147, час: 20:57:20 хв., ПВР: 474933, час: 20:57:26, 23:06:50 хв.). Як і не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про те, що у медичному закладі лікарем проігноровано вимоги Інструкції N 1452/735 від 09.11.2015 року, а саме: пункту10 Розділу ІІІ, яким передбачено, що зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності, а лікарем для відібрання сечі було надано розпаковану ємність, з огляду на те, що наведене не спростовує наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доказів недійсності результатів аналізів ОСОБА_1 надано не було, як і не було надано доказів неправомірності дій лікаря, який проводив огляд у відповідності до вимог визначеного законом порядку. В той же час судом апеляційної інстанції з метою повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, було задоволено клопотання ОСОБА_1 та витребувано з Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради належним чином завірену копію акту медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 002511 від 22 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі якого 22 жовтня 2023 року лікарем КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради складено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З Акту вбачається, що під час огляду ОСОБА_1 лікарем відповідного медичного закладу проведені всі передбачені актом дії з огляду особи на стан сп`яніння, за результатами огляду якого лікарем зроблено висновок про знаходження ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, а в графі «досліджуване біологічне середовище» зазначено взята сеча на наявність етанолу, метод лабораторного тестування ГХГ, результат лабораторного тесту № 1368 етанол - 4,10 проміле, заключний діагноз алкогольне сп`яніння. Акт підписано лікарем-наркологом Гулецькою 22 жовтня 2023 року, завірений печаткою КНП "ООМЦПЗ" ООР (а.с. 30-31). Апеляційним судом також приймається до уваги наявний в матеріалах справи протокол роздруківки алкотестеру «DRAGER Alcotest 7510» від 12 жовтня 2023 року о 20.51 год. про показник алкоголю в крові ОСОБА_2 на рівні 0,00 проміле та з позначками п`ять стрілок, спрямованих вверх (а.с. 4). Пунктом 5 статті 8 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Українською РСР 25.04.1974 року (із поправками внесеними Європейською угодою, що доповнює Конвенцію про дорожній рух, які набрали чинності 28 серпня 1993 року) визначено, що "Водій повинен контролювати свій транспортний засіб так, щоб бути завжди спроможним належним чином ним управляти. Він повинен бути знайомий з правилами дорожнього руху, приписами у сфері безпеки дорожнього руху, а також з такими чинниками, що можуть впливати на його поведінку, як втома, вживання лікарських препаратів і управління транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та під впливом наркотиків. В національному законодавстві потрібно передбачити спеціальні положення, що стосуються управління під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з управлінням транспортним засобом. У будь-якому випадку максимальний рівень вмісту алкоголю в крові відповідно до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається. Так, у п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 передбачено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Для точного визначення концентрації етанолу в крові використовуються спеціальні сертифіковані та повірені прилади газоаналізатори Драгер які є спеціальними апаратами, що вимірюють вміст алкоголю в проміле по повітрю, що видихається. Тобто результат 0,26 проміле, це є результат вмісту алкоголю в крові, а прилад «Драгер» визначив його через повітря, яке видихається водієм. Крім того, згідно Інструкцією приладу «DRAGER Alcotest 7510» результати тесту можуть визначатись у двох показниках (діапазон вимірювання): масова концентрація алкоголю у видихуваному повітрі від 0,00 до 3,00 мг/л (відношення маси етанолу у видихуваному повітрі до об`єму цього повітря) або масова концентрація алкоголю в крові - від 0 до 6 ‰ (відношення маси етанолу в крові до об`єму крові). У даному випадку результат тесту був зафіксований таким чином, що унеможливлював встановити масову концентрацію алкоголю в крові через повітря, яке видихається, та прилад показав перевищення шляхом зазначення деталей аналізу стрілками, спрямованими вверх. Із технічних характеристик газоаналізатора «Драгер Alcotest 7510» для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі вбачається, що діапазоном його вимірювань є: стандартне налаштування: масова концентрація алкоголю у видихуваному повітрі від 0,00 до 3,00 мд/л (відношення маси етанолу у видихуваному в повітрі до об`єму цього повітря, зведеного до температури 34 градуси Цельсію та тиску 1013 гПа); масова концентрація алкоголю в крові від 0 до 6,0 промиле (відношення маси етанолу в крові до об`єму крові за температури 20 градусів Цельсія та тиску 1013 гПа); границі допустимої похибки при час експлуатування: для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +- 0,03 мг/л у діапазоні від 0 до 0,04 мг/л, відносна похибка (б): +- 5 % у діапазоні від 0,4 до 2,0 мг/л; абсолютна похибка : +- (0,75 R-1,35) мг/л у діапазоні понад 2,0 мг/л (R-еталонне значення масової концентрації алкоголю); для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка +- 0,6 проміле у діапазоні від 0 до 0,8 проміле; відносна похибка (б): +- 7,5% - у діапазоні від 0,8 до 4,0 проміле; абсолютна похибка: +- (0,75 R-2,7) проміле у діапазоні понад 4,0 проміле (R-еталонне значення масової концентрації алкоголю). А тому апеляційний суд, погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 , оскільки оцінює роздруківку Драгеру разом із Висновком щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , зробленому в медичному закладі, де у нього виявлено шляхом дослідження біологічних зразків (сечі) вміст алкоголю в сечі 4,10 проміле, тобто таке значне перевищення вмісту, яке не підлягає вимірюванню вказаним приладом. Наведеним спростовуються намагання ОСОБА_1 довести порушення під час відібрання у нього зразків біологічного середовища (сечі) у медичному закладі. Крім того, наведені в акті обставини щодо проведення дій з огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння відповідають обставинам, які відтворену на відеозаписі події. Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї. Апеляційним переглядом встановлено, що судом першої інстанції відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Інших доводів апеляційна скарга не містить. З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова