Постанова 4851 № 520/12051/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2024 р. Справа № 520/12051/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 (суддя: Сагайдак В.В., м. Харків) по справі № 520/12051/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області , Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ФОП ОСОБА_2 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач-1, ГУДПС у Харківській області), Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту відповідач-2), в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01 грудня 2023 року № 0761530707; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 01 грудня 2023 року № 00383170708. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 по справі № 520/12051/24 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495), Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Шолуденка, буд. 33/19,М. Київ,04116, код ЄДРПОУ44116011) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01 грудня 2023 року № 0761530707. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 01 грудня 2023 року № 00383170708. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Шолуденка, буд. 33/19,М. Київ,04116, код ЄДРПОУ44116011) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок). Відповідач-1, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 по справі № 520/12051/24 та прийняти у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-1 вказує на правомірність спірних податкових повідомлень-рішень та відсутність підстав для скасування останніх. Зазначає, що шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао віднесені до коду УКТ ЗЕД 1806, а шоколадні вироби або шоколадні цукерки, які містять алкоголь, віднесені до коду 1806 90 11

00. В той же час, кава, смажена або несмажена, з кофеїном або без кофеїну; кавова шкаралупа та оболонки зерен кави; замінники кави з вмістом кави в будь-якій пропорції, кава несмажена віднесені до коду УКТ ЗЕД 0901; з кофеїном - 0901 11 00; для промислового виробництва компонентів кавових напоїв і кави натуральної, смаженої в зернах, меленої, розчинної - 0901 11 00 10; без кофеїну, кава смажена - 0901 12 00 00; з кофеїном - 0901 21 00 00; без кофеїну - 0901 22 00 00; інші - 0901 90; шкаралупа та оболонки зерен кави - 0901 90 10 00; замінники кави, що містять каву - 0901 90 90

00. Отже, як вбачається з Митного кодексу України, відносно шоколадних виробів передбачено, що вони можуть містити в собі алкоголь, та цим виробам присвоєний відповідний код УКТ ЗЕД. Проте, відносно кави Митний кодекс України такої можливості не передбачає. Вказує, що висновок суду першої інстанції про те, що кава з додаванням алкогольного напою може бути віднесена до продукції власного виробництва не відповідає вимогам, встановленим Правилами № 219, так як вона, виходячи з термінів, які вживаються у цих Правилах, не відноситься ані до продукції власного виробництва, ані до закупного товару. Що стосується можливості вносити зміни до рецептур (додавання до кави алкогольного напою), то це стосується лише страв та виробів, до яких відповідно до термінів, встановлених Правилами № 219, кава не відноситься. Відповідач-2, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 по справі № 520/12051/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на правомірність спірних податкових повідомлень-рішень та відсутність підстав для скасування останніх. Зазначає, що в ході проведення фактичної перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481 /95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», зі змінами та доповненнями, а саме: реалізація алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Вказує, що під час перевірки було проведено контрольно-розрахункову операцію, а саме: кави «Еспресо» вартістю 29,00 грн. та алкогольного напою «Джин» вартістю 56,0 грн. на загальну суму 85,00 грн.. Так, продавцем ОСОБА_3 реалізовано алкогольний напій « ОСОБА_4 » без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що підтверджується фіскальним чеком від 18.10.2023 № 1450640754 в якому окремим рядком зазначено напій кава «Еспресо» та окремим рядком алкогольний напій «Джин». Позивач, у надісланому відзиві на апеляційні скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке. Судовим розглядом встановлено, що, відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 25 вересня 2023 року № 4640-п, наказано провести фактичну перевірку, зокрема Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за адресою об`єкта: АДРЕСА_2 . За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено акт фактичної перевірки від 26 жовтня 2023 року, зареєстрований в органі ДПС 27 жовтня 2023 року за реєстраційним № 69088/26/15/07/3351608515, яким встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (зі змінами та доповненнями), а саме зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює реалізацію алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що підтверджується фактом проведення контрольної розрахункової операції з придбання чаю «Вітамінс» вартістю 48,00 грн., кави «Еспресо» вартістю 29,00 грн., алкогольного напою «Джин» вартістю 56,00 грн.. Крім того, в акті фактичної перевірки зазначено про порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), а саме вказано, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 проводить розрахунки через ПРРО без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Не погодившись з результатами перевірки, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 направив до Головного управління ДПС у м. Києві заперечення на акт фактичної перевірки. За наслідком розгляду вказаних заперечень ОСОБА_1 Головне управління ДПС у місті Києві склало лист-відповідь від 29 листопада 2023 року за номером 40337/І/26-15-07-07-01-07 про розгляд заперечень. Також, на підставі акту фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві та Головним управлінням ДПС у Харківській області складено податкові повідомлення-рішення від 01 грудня 2023 року № 0761530707 та від 01 грудня 2023 року № 00383170708 відповідно. У податковому повідомленні-рішенні від 01 грудня 2023 року № 0761530707 вказано про встановлення порушення статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (зі змінами та доповненнями), тому на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафі) у розмірі 17000,00 грн.. У податковому повідомленні-рішенні від 01 грудня 2023 року № 00383170708 вказано про встановлення порушення пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та пункту 7 статті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 5644,00 грн. (як неправильно написано прописом) чи 5100,00 грн. (як написано цифрами). Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності спірних податкових повідомлень-рішень. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційних скарг, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Пунктом 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України (далі по тексту + - ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Згідно з пунктом 80.2. статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з перелічених підстав. Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України є Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі по тексту - Закон №481/95-ВР). Відповідно до частини 23 статті 15 Закону №481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Абзацом 5 частини другої 2 статті 17 Закону №481/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; Відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства. Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Згідно з положеннями пункту 7 статті 17 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. На основі аналізу правового регулювання слідує висновок, що підставою для застосування фінансових санкцій є встановлення факту продажу алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії, а також проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Так, судовим розглядом встановлено, що підставою для застосування до позивача фінансової санкції у виді штрафу стала реалізація ФОП ОСОБА_2 алкогольного напою без наявності відповідної ліцензії, що зафіксовано у акті перевірки від 26 жовтня 2023 року, а саме: реалізація напою «Еспресо», до складу якого за технологічною картою входить 110 мл стакан (1 шт.), кава робоча (0,009 кг), цукор стік (1 шт.), мішалочка дерево (1 шт.), а також додатково Джин (0,03 л). Як вбачається з акту перевірки, в кав`ярні, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює торгівельну діяльність ФОП ОСОБА_2 , працівниками Головного управління ДПС у м. Києві було придбано кавовий напій «Еспресо» із додаванням алкогольного напою «Джин» загальною вартістю 85,00 гривень, що підтверджується фіскальним чеком від 1450640754 від 18.10.2023. Разом з тим, колегія суддів вказує, що, згідно зі ст. 1 Закону № 481, алкогольні напої продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. Відповідно до розд. ІІ та розд. IV Закону України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 № 2697-IX, товар «кава» віднесений до коду 0901; чай 0902; інші готові харчові продукти з вмістом какао, в тому числі які містять алкоголь, віднесені до коду 1806. При цьому, колегія суддів зазначає, що, виходячи зі змісту ст. 215 ПК України, вказані товари не є підакцизною продукцією. Пунктом 2.2 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 за № 680/6968, (далі Правила № 219) встановлено, що суб`єкти господарської діяльності при виготовленні продукції власного виробництва повинні додержуватися технологічних режимів виробництва продукції (сумісність продуктів, їх взаємозаміна, режим холодного й теплового оброблення сировини тощо), визначених нормативною документацією (збірниками рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів, затвердженими в установленому порядку, державними стандартами, технічними умовами, а також Санітарними правилами). Суб`єкти господарської діяльності при користуванні збірниками рецептур страв та кулінарних виробів, зокрема, мають право: - заміняти (виключати) у рецептурах відсутні види продовольчої сировини та харчових продуктів (крім основних складників страви) або додатково включати їх у необхідних кількостях, не погіршуючи смакових властивостей страв (виробів), при цьому не допускати порушення Санітарних правил, технологічного режиму виробництва продукції, погіршення споживних властивостей та якості страв (виробів). Зміни до рецептур в обов`язковому порядку вносяться в технологічну документацію на страви та вироби і калькуляційні карти; - самостійно розробляти фірмові страви та вироби. Технологічна документація на фірмові страви та вироби складається у довільній формі та затверджується керівником суб`єкта господарювання у сфері ресторанного господарства. Кухарі та кондитери повинні бути забезпечені на робочих місцях технологічною документацією на страви та вироби (п. 2.3 Правил № 219). Технологічна документація на страви та вироби документація із зазначенням опису технологічного процесу виробництва продукції, переліку продуктів, продовольчої сировини, речовин і супутніх матеріалів, що застосовуються в процесі приготування, даних про норми їх вмісту в кінцевому харчовому продукті, термін придатності до споживання, умов зберігання, способу реалізації (подання) споживачу, вимог до якості страв та виробів (абзац п`ятнадцятий п. 1.3 Правил № 219). Таким чином, суб`єкт господарювання ресторанного господарства при здійсненні роздрібної торгівлі продукцією власного виробництва (кулінарними стравами, борошняними кондитерськими і булочними виробами, кавою, чаєм або шоколадом) з доданням алкогольних напоїв, за умови додержання технологічних режимів виробництва такої продукції, визначених нормативною документацією, не повинен отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Враховуючи викладене, оскільки у даному випадку джин є інгредієнтом до кави «Еспресо», колегія суддів вказує, що позивач не повинен отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Відтак, ПРРО не запрограмовано на зазначення коду товару підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, так як проданий напій не є алкогольним напоєм, тобто підакцизним товаром, а, отже, не підпадає під відповідну категорію, згідно з УКТ ЗЕД. Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 01 грудня 2023 року № 0761530707 та Головного управління ДПС у Харківській області від 01 грудня 2023 року № 00383170708 та наявність підстав для скасування останніх. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 підлягають задоволенню. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Згідно ч. 1ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у м.Києві - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 по справі № 520/12051/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді В.Б. Русанова Т.С. Перцова