Постанова 4807 № 336/10864/24

Дата документу 05.12.2024 Справа № 336/10864/24 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 336/10864/24 Провадження №22-ц/807/2290/24 Головуючий в 1-й інстанції Петренко Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 грудня 2024 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів:Онищенка Е.А., Трофимової Д.А., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2024 року, постановлену у м. Запоріжжі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, - В С Т А Н О В И В: Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» Носалик О. звернулася до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість: (1) за кредитним договором № 200994804001 від 08.03.2018 в сумі 24473,35 грн., яка складається із: суми заборгованості за кредитом 12635,62 грн., суми заборгованості за відсотками 11837,73 грн., (2) за кредитним договором № 1001002171501 від 20.03.2018 в сумі 48667,99 грн., яка складається із: суми заборгованості за кредитом 24716,65 грн., суми заборгованості за відсотками 13,06 грн. та суми заборгованості за комісією 23938,28 грн. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2024 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - повернуто позивачу. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що вимоги позову стосуються двох кредитних договорів, які укладені між тими самими сторонами, розгляд позову в такому форматі сприяє процесуальній економії, оскільки підстави позову, подані для дослідження докази і обставини виникнення правовідносин є однорідними. В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що сумісний розгляд заявлених позивачем позовних вимог у цій справі перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, а також правильність заявлених до стягнення сум. Зазначене свідчить про те, що по кожному з договорів щодо яких, як зазначає позивач, відповідачем не були виконанні зобов`язання в різних розмірах, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов`язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи. Проте, такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на законі, а тому з ними не можна погодитися. Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Водночас потрібно враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу). Відповідно до частин першої та другої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. 08 травня 2021 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «ФІНАКО» укладено договір відступлення права вимоги №1, за яким ТОВ «ФК «ФІНАКО» отримало право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. 16 липня 2024 року між ТОВ «ФК «ФІНАКО» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» було укладено договір факторингу №1, за яким ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» отримало право грошової вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. Таким чином, підставою позову є право грошової вимоги позивача до відповідача, яке виникло в тому числі в результаті укладення зазначених договорів факторингу. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення цивільного спору. Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об`єднаними можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоч і різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. У розумінні положень частини першої статті 188 ЦПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна. Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 188 ЦПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах чотири, п`ять вказаної статті. У разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання цивільного судочинства не має обов`язку повернути позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власної ініціативи, надавши доступ до суду та відкривши провадження у справі, самостійно за наявності підстав може роз`єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 188 ЦПК України та розглянути кожну із заявлених вимог окремо. Таким чином, висновок про повернення позовної заяви з підстав порушення правил об`єднання позовних вимог, не може вважатися законним та обґрунтованим. Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України є підставою для її скасування із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2024 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повна постанова складена 5 грудня 2024 року. Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар Судді: Е.А. Онищенко Д.А. Трофимова