LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд199/5123/23

від 03.12.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2023 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задово…

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 199/5123/23 Суддя І інстанції Якименко Л.Г. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого із захисту державної мови Креміня Тараса Дмитровича, треті особи: Майна Ганна Євгенівна , представник Уповноваженого із захисту державної мови Левчук Сергій Андрійович про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, а також закриття провадження у справі, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив: - визнати дії Уповноваженого із захисту державної мови Креміня Тараса Дмитровича протиправними; - постанову по справі про адміністративне правопорушення №57 від 21 травня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 188-52 - скасувати, провадження по справі - закрити. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Також скаржник просить постановити окремі ухвали на адресу Вищої Ради Правосуддя про неприпустимість ігнорування ч.3 ст. 10 Конституції України: - суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майною Ганною Євгенівною ; - суддею Амур-Нижньодніпровського суду Дніпропетровської області Якименко Ларисою Гаригорівною. Апеляційна скарга обґрунтована протиправністю винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 188-52 КУпАП. Вказує на те, що оскаржувана постанова, в порушення вимог ст. 283 КУпАП, не містить ані дати народження, ані даних що підтверджують особу. Скаржник також зазначає, що Закону, який би зобов`язував адвоката чи представника особи використовувати в судовому процесі виключно державну мову не існує, і навпаки, використання рідної мови учасниками процесу, а адвокат є учасником процесу, гарантовано державою. В письмовому відзиві на апеляційну скаргу Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Встановлені обставини справи свідчать про те, що 11.05.2023 року представником Уповноваженого із захисту державної мови Левчуком Сергієм Андрійовичем складено протокол про адміністративне правопорушення б/н стосовно ОСОБА_1 , зі змісту якого слідує, що адвокат Барановський Анатолія Людвіговича під час судового засідання із розгляду цивільної справи №183/3054/20, яке відбулося 30.03.2023 року у Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області, застосовував недержавну мову та порушив вимоги ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 188-52 КУпАП. 22.05.2023 року Уповноваженим із захисту державної мови Кремінем Тарасом Дмитровичем прийнято постанову №57 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-52 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді попередження. Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного. Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Відповідно до ч.1 ст. 188-52 КУпАП порушення вимог Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" щодо застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим і органах місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб`єктах господарювання державної і комунальної форми власності, у судочинстві та діловодстві у судах України, в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями, на державному кордоні України, у процесі виборів та референдумів, у міжнародних договорах України тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або попередження, якщо порушення вчинене вперше. В свою чергу, згідно із до ч.7 ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом. Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 49 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» з метою сприяння функціонуванню української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови. Уповноважений є посадовою особою, статус якої визначається цим Законом. Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 49 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» з метою реалізації покладених на нього завдань Уповноважений здійснює такі повноваження, складає протоколи та застосовує стягнення у випадках, встановлених законом. Право розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства у сфері застосування державної мови та невиконанням законних вимог представника Уповноваженого із захисту державної мови, надано Уповноваженому із захисту державної мови. Згідно приписів ч. 6 ст. 49 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» уповноважений здійснює свої повноваження безпосередньо. Для забезпечення виконання повноважень Уповноважений призначає представників. Представник Уповноваженого є працівником секретаріату Уповноваженого і здійснює повноваження, визначені цим Законом, за місцезнаходженням секретаріату або в іншому місці, визначеному Уповноваженим. Акти і протоколи, складені представником Уповноваженого, направляються Уповноваженому. Згідно п. 24 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення передбачених, ст.ст. 188-52, 188-53 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати представники Уповноваженого із захисту державної мови. В свою чергу, відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. При цьому, згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу. Водночас, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення №57 від 21 травня 2023 року, в порушення вимог ст. 283 КУпАП, не містить в повній мірі відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа, а саме дати народження, документу, що посвідчує особу. Зазначені обставини свідчать про те, що відповідачем не було належним чином встановлено особу, стосовно якої розглядається справа. В свою чергу, відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. В контексті наведеного необхідно зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні. У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. Таким чином, оскільки оскаржувана постанова прийнята відповідачем з порушенням вимог ст.283 КУпАП, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення №57 від 21 травня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 188-52 прийнята неправомірно, а тому підлягає скасуванню. При цьому, встановивши порушення процедури прийняття спірної постанови, колегія суддів не надає оцінку самому правопорушенню. Також, з огляду на відсутність конкретизації позовних вимог в частині визнання дій Уповноваженого із захисту державної мови Креміня Тараса Дмитровича протиправними, такі вимоги не можуть підлягати задоволенню, оскільки в межах справи судом надавалась оцінка діям такої особи виключно відносно прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення №57 від 21 травня 2023 року. Враховуючи вищенаведене, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відтак, зважаючи на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову. Разом з тим, за наслідками судового розгляду, колегія суддів не вбачає підстав для винесення окремої ухвали на адресу Вищої Ради Правосуддя про неприпустимість ігнорування ч.3 ст. 10 Конституції України: - суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майною Ганною Євгенівною ; - суддею Амур-Нижньодніпровського суду Дніпропетровської області Якименко Ларисою Гаригорівною. Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч.6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. З матеріалів справи вбачається, що документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги у розмірі 3296,30 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №N1FF15318M від 14.07.2023 року, №N1FF15177M від 10.01.2024 року та №N1FF13671M від 28.06.2024 року. Зазначені судові витрати підлягають стягненню із Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови за рахунок його бюджетних асигнувань. Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2023 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №57 від 21 травня 2023 року, винесену Уповноваженим із захисту державної мови Кремінем Тарасом Дмитровичем , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 188-52 КУпАП, а провадження по справі - закрити. Стягнути із Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3296,30 грн. (Три тисячі двісті дев`яносто шість гривень 30 копійок). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. В повному обсязі постанова складена 03 грудня 2024 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя А.О. Коршун суддя С.В. Сафронова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»