Постанова Київський апеляційний суд № 753/12106/24

Постанова Іменем України 25 листопада 2024 року м. Київ провадження №33/824/5449/2024 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О. Ф. за участю ОСОБА_1 та його захисника Борисенка Олександра Васильовича розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Борисенка Олександра Васильовича на постанову Дарницького районного суду м. Києва в складі судді Просалової О. М. від 01 листопада 2024 року у справі №753/12106/24 Дарницького районного суду м. Києва про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП громадянина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , У С Т А Н О В И В: 27 травня 2024 року, старшим лейтенантом поліції Косенком С. М., складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №029017 про те, що громадянин ОСОБА_1 , 18.05.2024, о 12 годині 20 хвилин, в м. Києві на Харківському шосе, 201-203, керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. В протоколі зазначено, що огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку у КМНКЛ «Соціотерапія» у лікаря нарколога та підтверджено висновком №2138. До протоколу долучено відео з БК 472992, висновок медичного закладу, розписка та рапорт. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 01 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - Борисенко О. В. подав апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що суд не звернув увагу на те, що протокол складено поза межами 24 годинного строку, визначеного законом. У протоколі не зазначено ознак сп`яніння. Додав, що матеріали справ не містять направлення на огляду водія ОСОБА_1 , а з відеозапису неможливо зрозуміти, чи відбиралися біологічні зразки у ОСОБА_1 . Крім того, відеозаписом зафіксовано, що у медичному закладі ОСОБА_1 втратив свідомість та нелюдське відношення працівників до нього. Звертав увагу, що висновок, наявний в матеріалах справи не був ним оскаржений з тих підстав, що ОСОБА_1 його не отримував. Наголосив, що ОСОБА_1 не підписував такий документ, як повідомлення про запрошення до відділу поліції для складання протоколу та просив призначити почеркознавчу експертизу на спростування цього факту. Додав, що наявний в матеріалах справи відеозапис не відповідає положенням Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, оскільки не є безперервним. Резюмував, що суд безпідставно відмовив у клопотанні про фіксування судового засідання технічними засобами. За вказаних обставин просив скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 01.11.2024 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Борисенко О. В. надали пояснення, тотожні зазначеним в апеляційній скарзі, підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити з підстав наведених в ній. Крім того, визнали, що у КМНКЛ «Соціотерапія» ОСОБА_1 здав біологічні зразки, а саме сечу. Також заявив клопотання про призначення хімічної експертизи зразку біологічного середовища, що повинно перебувати на зберіганні у КМНКЛ «Соціотерапія». Пояснили, що висновок лікаря нарколога у встановленому законом порядку не оскаржували. Також пояснили, що ОСОБА_1 приймав ліки «Гідазепам». Додатково заявили клопотання про призначення почеркознавчої експертизи на підтвердження їх доводів про те, що ОСОБА_1 не підписував запрошення до поліції на складання протоколу відносно нього. Апеляційний суд заслухав доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Борисенка О. В., вивчив та перевірив матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідив наявні у справі докази, перевірив доводи апеляційної скарги, викладені скаржником, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 130 КУпАП, повністю доведена належними та допустимими доказами у розумінні ст. 251 КУпАП, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №029017 від 27.05.2024; висновком КНП «Київська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 25.05.2024, щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння (канабіноїди); постановою серії ЕНА №2177606 від 18.05.2024 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП та карткою обліку адміністративного правопорушення. З якої вбачається, за протоколом серії ААД №857071 від 18.05.2024 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП прийнято рішення Дарницьким районним судом м. Києва . Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду з огляду на таке. Відповідно до п. 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Оскільки матеріалами справи підтверджується факт спричинення ОСОБА_1 ДТП та визнання таких обставин ОСОБА_1 , який пояснив що ДТП трапилося через приступ епілепсії та його захисником не заперечувались такі обставини, апеляційний суд не перевіряє обставини зупинки та факт керування транспортним засобом. Разом з тим, захисник вказував, що поліцейські безпідставно звинуватили ОСОБА_1 у перебуванні у стані сп`яніння, спочатку алкогольного, а потім наркотичного. Пунктом 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) визначено ознаки наркотичного сп`яніння. Згідно з п. 12 розділу 2 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Отже, виявлення у водіїв ознак сп`яніння є дискреційними повноваженнями поліцейських, і ознаки можуть бути встановлені як органолептичним шляхом так і шляхом візуального спостереження. При цьому, наявність ознак встановлює виключно поліцейський і це є лише підставою для огляду, оскільки метою є встановлення факту керування у стані сп`яніння чи спростування такого стану за результатами огляду. Оскільки у даному випадку результат огляду став висновок лікаря нарколога, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння (канабіноїди), то заперечення стосовно відсутності ознак є необргрунтованими. Більше того, відеозаписом зафіксовано, що поліцейський перевіряв ознаки та дійсно спочатку зазначив про алкогольне сп`яніння, а потім про наркотичне, однак за наявності висновку лікаря-нарколога за результатами огляду такі обставини не свідчать про порушення процедури огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. З цих же підстав, апеляційний суд відхиляє доводи скаржника щодо відсутності ознак у протоколі, адже протокол складено за результатами огляду лікарем-наркологом ОСОБА_1 на підставі висновку про те, що ОСОБА_4 перебував у стані наркотичного сп`яніння. Отже протокол складено за те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджено висновком, а не з ознаками такого сп`яніння. Скаржник помилково вважає, що огляд проведений у лікаря нарколога містить процедурні порушення, які вказують на його недійсність і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, з огляду на наступне. За частиною 2 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (п.

3. Розділу 3 Інструкції). Відповідно до п. 4 Розділу 3 Інструкції метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук (п. 12 Розділу 3 Інструкції). Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння), видається на підставі акта медичного огляду (п. 16 Розділу 3 Інструкції). Згідно з п. 17 Розділу 3 Інструкції зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я (п. 20 Розділу 3 Інструкції). Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок) передбачено, що висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку. Отже, метою огляду є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння, що підтверджується лабораторним дослідженням, біологічного середовища, зокрема сечі, оглянутої особи, внаслідок чого складається акт огляду, на підставі якого видається висновок, зміст якого повідомляється оглянутій особі, в присутності поліцейського. З аналізу вищенаведених норм Інструкції вбачається, що висновок видається на підставі акта медичного огляду, тобто не може бути виданий раніше, ніж буде складено та підписано акт огляду водія. Більше того, такий висновок складається безпосередньо після огляду особи, але не раніше підписання акту огляду, та видається під підпис поліцейському та оглянутій особі. У випадку незгоди оглянутої особи з таким висновком, він може бути оскаржений у встановленому законом порядку. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №029017 від 27.05.2024, громадянин ОСОБА_1 , 18.05.2024, о 12 годині 20 хвилин, в м. Києві на Харківському шосе, 201-203, керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку у КМНКЛ «Соціотерапія» у лікаря нарколога (а. с. 1). З висновку КМНКЛ «Соціотерапія» від 25.05.2024 щодо результатів медичного огляду, вбачається, що на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи №002138, складеному о 13 год. 30 хв., 18.15.2024 ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного (канабіноїди) сп`яніння (а. с. 2). Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дослідив відео файли, що містяться на СД-диску (а. с. 9), щодо яких суд зазначає наступне. Відеозапис містить обставини щодо наявності підстав у поліцейських вважати, що ОСОБА_1 знаходився у стані сп`яніння на місці ДТП, у якому він отримав незначні пошкодження та відмовився від госпіталізації, адже на відео видно порушення мови у ОСОБА_1 та сповільненість 18.05.2024. Також зафіксовано факт згоди ОСОБА_1 пройти огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку та доставку його до найближчого закладу охорони здоров`я, якому надано право на проведення огляду. Повністю зафіксовано процедуру медичного огляду ОСОБА_1 у лікаря нарколога КНП «КМНКЛ «Соціотерапія». Крім того, зафіксовано, що ОСОБА_1 зазначив, що тільки почав вживати ліки «Гідазепам» за рекомендацією лікаря у зв`язку із епілептичними нападами. Також зафіксовано, що ОСОБА_1 втратив свідомість, упав та травмувався, розбив ніс та втратив кров. Також зафіксовано некоректне поводження із ОСОБА_1 невстановлених медичних працівників, однак не лікаря-нарколога. Зазначений вище протокол, висновок постанова, картка обліку правопорушення та відеозапис є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП і такий докази зібрано уповноваженою особою у відповідності до положення статті 255 КУпАП. Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що висновок не вручався ОСОБА_1 одразу після огляду, однак такі доводи не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, з огляду на те, що такий висновок не може видаватися раніше ніж акт огляду водія. Більше того, з відеозапису вбачається, що із «КМНКЛ «Соціотерапія» ОСОБА_1 госпіталізувала швидка медична допомога в стані після втрати свідомості та отриманої травми, тому невручення йому висновку одразу після огляду не спростовує результатів огляду, проведених лікарем-наркологом. А як зазначив захисник ОСОБА_1 - Борисенко О. В. висновок лікаря нарколога у встановленому законом порядку до вищестоящого медичного закладу вони не оскаржували. У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_5 в порушенні п. 2.9 а) ПДР України випливає із сукупності наявних в матеріалах справи доказів, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №029017 від 27.05.2024; висновку КНП «Київська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 25.05.2024, щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння (канабіноїди); постанови серії ЕНА №2177606 від 18.05.2024 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП та карткою обліку адміністративного правопорушення. Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи скаржника, що відеозапис, наявний в матеріалах справи, не може бути доказами з огляду на порушення положень Інструкції №1026 від 18.12.2018, оскільки вказані відеозапис у сукупності з іншими доказами, відображає фактичні обставини справи. Таким чином, з урахуванням того, що протокол, висновок та відеозапис є належними доказами у справі, та дії працівників, щодо правомірності складання висновку відносно ОСОБА_1 не оскаржувалися у установленому законом порядку, суд вважає доведеним факт керування транспортного засобу ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, тобто порушення п. 2.9 а) ПДР України. Таким чином, наявний у справі висновок КНМКЛ «Соціотерапія» за результатами огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння не оскаржений у встановленому законом порядку та не підтверджені обставини його складання з порушенням вимог Інструкції, що поставили б під сумнів перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, а відтак відсутні підстави для визнання такого висновку недійсним. Апеляційний суд також дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, адже факт не підписування у повідомленні про запрошення до підрозділу поліції щодо складання протоколу не спростовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а стосується процедурних особливостей оформлення матеріалів справи, які не впливають на встановлені судом факти. При цьому, апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ? від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії"). Постанова суду апеляційної інстанції містить достатні мотиви, для відповіді на істотні доводи скаржника. Отже, суд першої інстанції при розгляді даної справи повною мірою дотримався вимог ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. На підстав викладеного та керуючись ст. 289, 294 КУпАП України П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Борисенка Олександра Васильовича - залишити без задоволення. Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 01 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О. Ф. Мазурик