Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/3160/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/3160/24 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. Дата і місце ухвалення 05.08.2024 р., м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді доповідача Шеметенко Л.П. судді Градовського Ю.М. судді Турецької І.О. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби, в якому позивач, з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду про виділення частини позовних вимог в окреме провадження від 25 січня 2024 року по справі №420/22383/23, просив суд: - визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку пенсії нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням з обов`язковим зазначенням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії індексації грошового забезпечення, щомісячної додаткової грошової винагороди, яку він отримував на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, надбавки за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя 15%, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби 70%; - зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку пенсії нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням з обов`язковим зазначенням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії індексації грошового забезпечення, щомісячної додаткової грошової винагороди, яку він отримував на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, надбавки за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя 15%, надбавка за виконання особливо вадливих завдань під час проходження служби 70%. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Адміністрація Державної прикордонної служби подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального права та неповним з`ясуванням обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що без зміни розмірів (підвищення) грошового забезпечення діючим військовослужбовцям або прийняття рішення Кабінетом Міністрів України, у відповідача не виникає правових підстав для складення та направлення до органів Пенсійного фонду України оновленої довідки для здійснення обчислення та перерахунку пенсії із зазначенням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Апелянт наполягає, що у питаннях грошового та пенсійного забезпечення позивача діяв виключно у межах чинного законодавства. Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказає на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 № 100-ос від 20.03.2019 року, виключено зі списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 , начальника групи дільничних інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 № 98-ОС від 19 березня 2019 року в запас Збройних Сил України, за пп. «б» (за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) ВКЛ про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час) п. 2 ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про військових обов`язок і військову службу». Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року по справі № 420/4653/20, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.04.2016 року по 01.03.2018 рік; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2016 року по 01.03.2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008 рік; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008 року. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При цьому при призначенні пенсії позивачу було враховано грошовий атестат №33 та довідку №33 від 24.04.2019 року про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії. Разом з тим, у зазначених грошовому атестаті та довідці не було включено суми індексації, а також не було включено щомісячної додаткової грошової винагороди, яку позивач отримував до 01.03.2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року. Як вбачається з наявних копій довідки про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення, ОСОБА_1 в період з 01.04.2016 року по 20.03.2019 року нараховувались щомісячна додаткова грошова винагорода, надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя 15%, надбавка за виконання особливо вадливих завдань під час проходження служби 70%. З огляду на вказане, позивач звернувся із заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якій просив надати оновлену довідку для призначення йому пенсії, водночас, листом від 31.07.2023 року йому було відмовлено. Вказані дії Адміністрації Державної прикордонної служби України послугували підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою. Суд першої інстанції, розглядаючи справу та приймаючи рішення, виходив з того, що позивач має право на включення індексації грошового забезпечення, щомісячної додаткової грошової винагороди, надбавки за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя, надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, оскільки вони отримувались позивачем протягом 24 останніх календарних місяців служби підряд перед звільненням та мали постійний характер. Переглядаючи справу в апеляційному порядку та надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, які мають право на пенсію за цим Законом. Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Таким чином, колегія суддів, проаналізувавши вищевказані положення у сукупності, зазначає, що пенсії військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, а саме з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії, розмір яких визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Тобто, при обчисленні пенсії враховуються, зокрема, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, розмір яких визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. При цьому, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону №2262-ХІІ, який є вичерпним. Відтак, аналізуючи вищевказані положення статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, колегія суддів доходить висновку, що для обчислення пенсії при її призначенні враховуються ті щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які особа отримувала за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, незалежно від переліку, що передбачений Постановою №704. При цьому, при складенні довідки для обчислення пенсії не враховуються одноразові додаткові види грошового забезпечення, такі як щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних видів грошового забезпечення. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з наявних у матеріалах справи копій довідок про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивача, на протязі 24 останніх календарних місяців служби підряд перед звільненням, що включає у себе період з березня 2017 року по березень 2019 року, позивач отримував щомісячну додаткову грошову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року, а також надбавку за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя 15%, надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби 70%. Водночас, вказані щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які за своєю правовою природою мають постійний характер, не були включені до довідки про додаткові види грошового забезпечення позивача для обчислення пенсії. При цьому, судом встановлено, що всупереч вимогам Порядку №393, довідка про додаткові види грошового забезпечення позивача для обчислення пенсії фактично містить відомості виключно за 12 календарних місяців, що вочевидь вплинуло на не включення до довідки вищевказаних щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Що стосується зазначення у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії індексації грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення». Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» містить відсилочну норму, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» або Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, неврахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення». Як вбачається з матеріалів справи, індексація грошового забезпечення не була включена до довідки про щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Водночас, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року по справі № 420/4653/20, було нараховано та виплачено суму індексації за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року. Таким чином, до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється розмір пенсії, має бути включена сума виплаченої індексації грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби, що передували звільненню, як передбачено Порядком №393, що свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги відповідача у цій частині. Аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 15.04.2019 у справі №522/9659/16-а, від 30.09.2019 у справі № 751/4349/16-а, від 30.12.2020 у справі №359/8843/16-а, від 08.02.2021 у справі № 820/4963/18, від 17.05.2021 у справі № 552/4951/17, від 26.08.2021 у справі №240/7853/19, та від 06.04.2023 у справі № 560/9664/21. З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору. З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення. За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду. Судове рішення складено у повному обсязі 28.11.2024 р. Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко Суддя: Ю.М. Градовський Суддя: І.О. Турецька