Постанова Черкаський апеляційний суд № 710/1353/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/611/24 Справа № 710/1353/24 Категорія: ч.1 ст.172-4 КУпАПГоловуючий у І інстанції Сивокінь С. С. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2024 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А. за участю прокурора Гречаника Р.І., правопорушника ОСОБА_1 та захисника Павленка С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 23.10.2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого АДРЕСА_1 , посада, староста с. Капустине, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 20.06.2020, Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гри. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. в с т а н о в и в: Відповідно до постанови судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 , будучи старостою с. Капустине Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади та відповідно до підпункту «в» п.1 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог ч. 2 ст. 45 п. 2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила свою діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) за 2021 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.01.2024, а декларація фактично подана 01.02.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 172-6 КУпАП. Постановою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 23.10.2024 року, ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гри. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 23.10.2024 року, захисник в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить: Постанову судді Шполянського районного суду Черкаської області від 23.10.2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова Шполянського районного суду Черкаської області від 23.10.2024 року, є такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню. Вказує, що ОСОБА_1 відповідно до займаної в 2021 році посади є суб`єктом декларування та будучи відповідальною особою за порушення норм Закону України «Про запобігання корупції», подав щорічну декларацію за 2021 рік 01.02.2024 р. о 09:02:49. Судом залишено поза увагою той факт, що згідно Додатку «Послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 , дата реєстрації 01.08.2018 о 13:01, період 01.01.2022-01.02.2024» він здійснював вхід/авторизацію до системи 29.01.2024 року, 30.01.2024 року, 31.01.2024 та 01.02.2024 року. Таким чином, ОСОБА_1 здійснив кілька невдалих спроб ввійти до системи та подати декларацію і зміг зробити це тільки о 9 год. 02 хв. 01.02.2024 року. Вказане повністю узгоджуються з матеріалами справи та підтверджується ними та виключає умисел ОСОБА_1 на вчинення правопорушення щодо неподання декларації. Суд в своїх роз`ясненнях зазначає, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало в несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Наголошує, що строк в один день, який був пропущений ОСОБА_1 , слід розцінювати як незначний, а спроби подачі декларації 29, 30 і 31 січня 2024 року, як бажання належно виконати вимоги антикорупційного законодавства, що підтверджує відсутність наміру ухилятися від подачі щорічної декларації за 2021 рік. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Згідно ст. 280, 283 КУпАП постанова судді в адміністративній справі повинна бути законною та обґрунтованою. Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно вимог ст. 252 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Як встановлено перевіркою матеріалів справи, ці вимоги закону при розгляді справи по суті суддею суду першої інстанції виконані в повному обсязі не були. Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 , будучи старостою с. Капустине, Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади та відповідно до підпункту «в» п.1 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог ч. 2 ст. 45 п. 2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила свою діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) за 2021 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.01.2024, а декларація фактично подана 01.02.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. В той же час, суд апеляційної інстанції встановив, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що згідно Додатку «Послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 , дата реєстрації 01.08.2018 о 13:01, період 01.01.2022-01.02.2024» він здійснював вхід/авторизацію до системи 29.01.2024 року, 30.01.2024 року, 31.01.2024 та 01.02.2024 року. Таким чином, ОСОБА_1 здійснив кілька невдалих спроб ввійти до системи та подати декларацію і зміг зробити це тільки о 9 год. 02 хв. 01.02.2024 року. Вказане повністю узгоджуються з матеріалами справи та підтверджується ними та виключає умисел ОСОБА_1 на вчинення правопорушення щодо неподання декларації. Крім того, при винесенні постанови суд першої інстанції послався на п. 2 роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією за вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, а саме на те, що для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом. Проте, суд в своїх роз`ясненнях зазначає, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало в несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх, відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо. Таким чином, наведений перелік не є виключним. Оскільки, роз`яснення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ надавалось ще в 2017 році, тобто до запровадження в країні воєнного стану, прямої вказівки на цю підставу роз`яснення не має, проте зазначає інші форс-мажорні обставини, які слід вважати поважними причинами несвоєчасного подання декларації. Проте, суд першої інстанції серед поважних причин зазначає технічний збій в роботі офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, який очевидно є причиною того, що ОСОБА_1 на протязі 29. 30 і 31 січня 2024 року не міг подати декларацію, а тому причина несвоєчасного подання декларації є поважною. Крім того, суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що суб`єктивна сторона корупційного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. У ОСОБА_1 не було умислу на неподання чи несвоєчасне подання декларації за 2021 рік, оскільки він намагався її подати вчасно, виконуючи дії для її оформлення та подальшої подачі в порядку, передбаченому законодавством. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що строк в дев`ять годин, який був пропущений ОСОБА_1 , слід розцінювати як незначний, а спроби подачі декларації 29, 30 і 31 січня 2024 року, як бажання належно виконати вимоги антикорупційного законодавства, що підтверджує відсутність наміру ухилятися від подачі щорічної декларації за 2021 рік. Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Таким чином, наявні всі підстави вважати, що «поза розумним сумнівом» не доводиться факт несвоєчасного подання без поважних причин ОСОБА_1 декларацій особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування. Враховуючи вищевказане, вважаю, що апеляційна скарга захисника в інтересах ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції від 23.10.2024 року до скасування із закриттям провадження по справі, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2024 року задовольнити. Постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Поєдинок