Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/34133/24

Справа № 127/34133/24 Провадження № 33/801/921/2024 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванченко Я. М. Доповідач: Міхасішин І. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 листопада 2024 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - встановив: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. на користь держави.. У постанові суду зазначено, що 13.10.2024 о 21.20 год. в Вінниці, по вул. Ватутіна, 24, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився в медичному закладі КП ВОНД «Соціотерапія», у лікаря-нарколога, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху України. Своїми умисними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 доведена належними доказами. Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2024 року скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі зазначено, що працівниками поліції порушено порядок проходження огляду на стан сп`яніння. В матеріалах справи відсутні достатні докази вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні. Також зазначено, що розгляд справи відбувся без його участі, про час та місце розгляду справи йому не було повідомлено, тому він був позбавлений можливості заявити клопотання про призначення судово-хімічної експертизи. Одночасно із апеляційною скаргою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав клопотання про призначення судово-хімічної експертизи посилаючись на те, що суд першої інстанції не повідомив його належним чином про дату, час і місце розгляду справи через що він був позбавлений можливості подати таке клопотання, оскільки категорично не згоден із висновком «Соціотерапії». При вирішені клопотання призначення судово-хімічної експертизи, апеляційний суд виходить з наступного. Згідно із частиною 1 статті 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації. Згідно із статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно із Висновком медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 жовтня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння (а.с. 5). Заявляючи таке клопотання ОСОБА_1 належним чином не обґрунтував з яких підстав вказаний Висновок медичного огляду викликає сумніви в його правильності. Адже, сама пособі незгода із висновком експерта не може бути підставою для призначення судово-хімічної експертизи. Водночас, апеляційний суд звертає увагу і на те, що чинними нормами КУпАП при здійснені апеляційного перегляду справи не передбачено такої процесуальної дії, як призначення експертизи. Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. З урахування наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволені клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-хімічної експертизи. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, за допомогою СМС повідомлення на номер телефону зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення та поштою на адресу яку останній вказав у апеляційній скарзі, причин своєї неявки не повідомив, заяв про відкладення або про поважність причин неприбуття до суду не подав. Разом з тим, за ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Таким чином суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також її захисника. Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд прийшов до таких висновків. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції, в порушення вимог ч.1 ст. 268 КУпАП розглянув справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим порушив право останнього на захист. Порушення судом першої інстанції вимог ст. 268 КУпАП є підставою для скасування постанови. Однак дослідивши матеріали справи апеляційний суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 доведена наявними у матеріалах справи доказами. Згідно вимог статті 245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом. Положеннями статті 280 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАПапеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно зі статтею 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. (ст. 252 КУпАП). В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 150039 від 13.10.2024, 13.10.2024 о 21.20 год. в Вінниці, по вул. Ватутіна, 24, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився в медичному закладі КП ВОНД «Соціотерапія», у лікаря-нарколога, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Згідно висновку КП ВОНД «Соціотерапія» №0940 від 13.10.2024, ОСОБА_1 13.10.2024 о 22:15 год. перебував в стані наркотичного сп`яніння, алкотест 6820 0,00 ‰, ан. сечі на мультитест позитивний амфетамін, бензодіазепін. За змістом п. 2.9. «а» Правил дорожнього рухуводієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції, є: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння. За змістом п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно з пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 N1103огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Відповідно до частини другої статті 266 КУпАПогляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та КУпАП. Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння також підтверджуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи. Із вказаного відеозапису слідує, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння закладу охорони здоров`я де було встановлено, що останній перебуває в стані наркотичного сп`яніння. З урахуванням наведених обставин, доводи апеляційної скарги про відсутність будь - яких доказів, які б переконливо підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, є безпідставними. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів у справі не вбачається. Пункт 1.3 ПДРУкраїни передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДРУкраїни встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Доводи апеляційної скарги стосовно відсутності належних доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є безпідставними та необґрунтованими. Також, апеляційний суд враховує і рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'HalloranandFrancis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і №25624/02), де Суд наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому ОСОБА_3 , як водій транспортного засобу, крім передбачених законодавством України прав, має ще й певні обов`язки, яких необхідно дотримуватися при експлуатації транспортного засобу за будь-яких обставин. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за частиною першою статті 130 КУпАПкваліфіковані правильно, тому твердження скаржника про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними. Згідно із пунктом третім частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову. На підставі викладеного, діючи у точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності, виховання особи, яка вчинила це адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, апеляційний суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 буде стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Керуючись ст.ст. 245, 247, 280, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції, постановив: Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2024 рокускасувати та прийняти нову постанову. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. на користь держави. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.В. Міхасішин