Постанова Вінницький апеляційний суд № 143/540/24

Справа № 143/540/24 Провадження № 22-ц/801/2197/2024 Категорія: 41 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуцол М. П. Доповідач:Сопрун В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 листопада 2024 рокуСправа № 143/540/24м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі: головуючого Сопруна В.В., суддів Матківської М.В., Сала Т.Б. розглянувши в письмовому провадженні цивільну справу №143/540/24 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 22 серпня 2024 року,яке ухвалене суддею Гуцол М.П. в Погребищенському районному суді Вінницької області, повний текст судового рішення складено 22 серпня 2024 року, в с т а н о в и в: У червні 2024 року АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що «Monobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнта встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. 28 вересня 2020 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 28 вересня 2020 року. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач, підписавши анкету-заяву, підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 20 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач своєчасно не погашала заборгованість за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі), що відображено у розрахунку заборгованості за договором. Станом на 27 грудня 2023 року у відповідача прострочення зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27 грудня 2023 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідач не погашала заборгованість, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість станом на 03 квітня 2024 року в розмірі 22390,35 грн за наданим кредитом (тілом кредиту), а також судовий збір 3028 грн. Заочним рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 22 серпня 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи не підтверджені певними засобами доказування, зокрема, позивачем не було надано належних та достатніх доказів у підтвердження надання відповідачу кредитних коштів та користування відповідачем кредитними коштами, а також доказів наявності заборгованості саме у визначеному розмірі. АТ «Універсал Банк» подав апеляційну скаргу, оскільки вважає рішення суду незаконним, ухвалене всупереч норм процесуального права, з неправильним застосуванням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, без урахування особливостей укладеного за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем договору, що призвело до порушення прав, свобод та інтересів банку. Таким чином, позивач просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вирішити питання щодо стягнення судових витрат. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення Споживача з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, тим самим суд першої інстанції дійшов передчасних висновків відносно того, що відповідач не була ознайомлена із вищевказаним. Проте, підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», тарифами за карткою Monobank, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту. Сторонами погоджені усі істотні умови договору. Доказів які б спростовували правильність наданого банком розрахунку за кредитним договором боржником не надано, а тому судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволені позову. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Гончарук Р.О. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції без змін. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року розгляд справи в апеляційній інстанції призначено без повідомлення учасників справи згідно ч.1 ст.369 ЦПК України. Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам. Судом встановлено, що 28 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 28 вересня 2020 року. Відповідно до змісту Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 просила відкрити в АТ «Універсал Банк» поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов. Проставлянням, власноруч, свого підпису під цією анкетою-заявою вона: підтвердила, що надані нею документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу. Відповідач погодилася з тим, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фіз. осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (monobank|Unsversal Bank), Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого відповідач підтвердила і зобов`язалася виконувати його умови. Підписанням цього договору підтвердила, що ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірник у мобільному додатку monobank. Окрім того, беззастережно погоджується, з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується, з тим, що про зміни доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Просить вважати її власноручний підпис або його аналоги (в тому числі удосконалений електронний) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в Банку. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем: 02Е1С5С1DA5OA1E747B31153EC39801323CO19346365A9092E06284BO98D09AEEA, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з Договором. Також визнала, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або Банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису. Підтверджує те, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку. Надає право та доручає АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ «Універсал Банк» без додаткових її розпоряджень для погашення будь-яких інших його грошових зобов`язань перед АТ «Універсал Банк», що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та Банком. Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ «Універсал Банк» вказав, що свої зобов`язання за договором вони виконали в повному обсязі, надали відповідач кредит у розмірі 20000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , натомість відповідач своєчасно не погашала заборгованість за кредитом та іншими витратами відповідно до умов договору, що потягло за собою прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором понад 90 днів. Разом із позовною заявою, крім згаданих копій Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг та розрахунку заборгованості за договором станом на 03 квітня 2024 року, позивач подав до суду наступні документи: копію паспорта на ім`я ОСОБА_1 ; умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Unsversal Bank (набула чинності з 27 листопада 2021 року), які не містять підпису відповідача про ознайомлення саме з цими редакціями зазначених документів; витяг з тарифів за чорною карткою monobank, який містить копію паспорта споживчого кредиту чорної картки monobank та орієнтовну таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, та який не містить підпис відповідача; копію довіреності представника позивача; копію банківської ліцензії; копію виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; витяг із статуту акціонерного товариства «Універсал Банк». Згідно з розрахунком заборгованості за договором станом на 03 квітня 2024 року, який містить лише підпис представника банку, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором б/н від 28 вересня 2020 року становить 22390,35 грн, яка складається з тіла кредиту. Заборгованість за відсотками, пенею - відсутня. Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором. Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Позивач вважає та зазначає у позовній заяві, що ОСОБА_1 при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформований про умови кредитування в АТ «Універсал Банк», які були надані їй для ознайомлення у мобільному додатку. Банк вказував, що, підписавши заяву, відповідач у відповідності до ст. 634 ЦК України приєднався до тих умов кредитування, які зафіксовані в стандартних формулярах, якими є умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку у чинній на час приєднання редакції. Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону). У пункті 6 Договору досягнуто згоди щодо використання електронного цифрового підпису. Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Отже, між сторонами укладено кредитний договір в електронному вигляді у відповідності з проектом «monobank» шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг. У анкеті-заяві від 28 вересня 2020 року міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Сума кредитного ліміту у цій анкеті-заяві не зазначена. Додаток, який би визначав суму кредитного ліміту та про який йде мова в цій анкеті-заяві, до неї не доданий. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги про стягнення заборгованості, посилався також на розрахунок заборгованості та на витяг з умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, витяг з тарифів за карткою monobank та паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank. Крім того, долучені до позовної заяви умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank набули чинності з 27 листопада 2021 року, тоді як анкета-заява підписана 28 вересня 2020 року. Доказів того, що саме вказані документи із зазначеною в ній інформацією підписані ОСОБА_1 за допомогою його електронного підпису банком не надано. А відтак суд першої інстанції вірно виходив з того, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови кредитування розуміла відповідач ОСОБА_1 , була ознайомлена і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У постановах від 21 вересня 2022 року у справі №381/1647/21 (провадження № 61-2539св22), від 07 грудня 2022 року у справі №298/825/15-ц (провадження № 61-7567св22), від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 (провадження № 61-9710св22) Верховний Суд зазначив, що «належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеними правилами Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів. Банківська виписка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Мін`юсту від 12.04.12р. № 578/5, згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання операцій та служать підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок. Отже доказ, який підтверджує заборгованість клієнта, є виписка з банківського рахунку. Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані Банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу, про що вірно зазначив суд першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості захистити своє право як кредитора шляхом звернення до суду, надавши належні та допустимі докази, які підтверджуватимуть заборгованість за кредитним договором. Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстави для його скасування відсутні. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 22390,35 грн, що менше двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення. Заочне рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 22 серпня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складено 27 листопада 2024 року. Головуючий Сопрун В.В. Судді Матківська М.В. Сало Т.Б.