Постанова Київський апеляційний суд № 381/3781/24
від 19.11.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №381/3781/24 Головуючий у 1 інстанції: Соловей Г.В. провадження №22-ц/824/16958/2024 Головуючий суддя: Олійник В.І. ПОСТАНОВА Іменем України 19 листопада 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: Головуючого судді: Олійника В.І., суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П., при секретарі: Курченко С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Олексієнка Олександра Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Фастівська міська рада Київської області, Перша Фастівська державна нотаріальна контора Київської області, про встановлення факту, що має юридичне значення (факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу), - в с т а н о в и в : У серпні 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу), відповідно до якої просив встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період часу від 1998 року до дня смерті останньої, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09.08.2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення (факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу) залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст.175, 177 ЦПК України, а саме, у заяві не зазначено з якою конкретною метою заявник просить встановити даний факт та не долучено відповідних доказів, що підтверджують цей факт. Також, не вказано про наявність (відсутність) інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 . Заявнику був наданий десятиденний строк для усунення недоліків заяви з моменту отримання ухвали. 30.08.2024 року через канцелярію суду представником заявника ОСОБА_3 подано заяву на виконання вимог ухвали Фастівського міськрайонного суду від 09.08.2024 року, в якій останній зазначив, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідно заявнику для належного оформлення спадкових прав. Також зазначив, що спадкоємцем майна після померлої ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_4 . Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2024 року у відкритті провадження відмовлено з тих підстав, що вбачаються обставини, які можуть свідчити про існування спору та відповідно виключають наявність підстав для розгляду заяви по суті у порядку окремого провадження. В апеляційній скарзі адвоката Олексієнка О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скарга обґрунтована тим, що як роз`яснено Пленумом Верховного Суду України в п.1 постанови №5 від 31 березня1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25 травня 1998 року) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Таким чином, поняття "спір про право" пов`язане виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право. Зазначає, що суд першої інстанції не встановив і не зазначив, з яким саме органом у заявника виник спір та в чому він полягає. Також, суд першої інстанції не зазначив осіб, які б оспорювали факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Будь-які заборони заінтересованих осіб в вирішення цього факту. Крім цього вказує, що судом першої інстанції не враховано, що норми процесуального права передбачають встановлення наявності спору про право, а не припускати його можливість. Разом з цим, просить звернути увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про осіб, що прийняли спадщину або мають право на прийняття спадщини, даних про вчинення нотаріальної відмови в оформленні права на спадщину, а тому, за відсутності доказів наявності інших спадкоємців, сторона заявника вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність спору про право. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи вбачаються обставини, що можуть свідчити про існування спору та, відповідно, виключають наявність підстав для розгляду заяви по суті у порядку окремого провадження. Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з вимогами ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу), відповідно до якої просив встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період часу від 1998 року до дня смерті останньої ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Встановлено, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідно заявнику для належного оформлення спадкових прав. Також зазначав, що спадкоємцем майна після померлої ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_4 . Таким чином, з поданої заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , тобто встановлення факту проживання однією сім`єю необхідне заявнику для реалізації прав спадкоємця, при цьому наявний інший спадкоємець. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є конкретні особи, які перешкоджають в реалізації такого права. Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в своїх рішеннях від 31.01.2019 року по справі № 467/430/18 та від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17. Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вбачаються обставини, що можуть свідчити про існування спору та, відповідно, виключають наявність підстав для розгляду заяви по суті в порядку окремого провадження та вірно відмовив у відкритті провадження у справі. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги адвоката Олексієнка О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та залишення без змін ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2024 року. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу адвоката адвоката Олексієнка Олександра Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 25 листопада 2024 року. Головуючий: Судді: