Постанова Кропивницький апеляційний суд № 389/2276/24

ПОСТАНОВА Іменем України 19 листопада 2024 року м. Кропивницький справа № 389/2276/24 провадження № 22-ц/4809/1557/24 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорова С. М., Мурашка С. І., за участю секретаря судового засідання Бойко В. В., учасники справи: заявниця - ОСОБА_1 , заінтересована особа - Міністерство оборони України, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Шинкарьов Олександр Олексійович, на ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області (суддя Український В. В.) від 16.09.2024, ВСТАНОВИВ: 1.Короткий зміст заявлених вимог 07.02.2024 ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Шинкарьов Олександр Олексійович, звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою та просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з її батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 1-5). Прохання заявниці обґрунтоване тим, що вона є донькою ОСОБА_2 та з народження проживала в будинку АДРЕСА_1 разом із матір`ю, батьком, братом та з 2017 року своїм малолітнім сином. ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в Луганській області під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, недоторканості та територіальної цілісності України. Заявниця як член сім`ї військовослужбовця разом із мамою та братом звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно виплати одноразової грошової допомоги передбаченої постановою Кабінету міністрів України № 168 від 28.02.2022. «Питання деяких виплати військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Комісією Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 з поданими документами повернуто для доопрацювання, у зв`язку з неможливістю встановити, чи проживала заявниця разом із батьком, чи вела з ним спільне господарство, та чи мали вони взаємні права та обов`язки, тобто, чи була заявниця членом сім`ї загиблого. З огляду на викладене, встановлення факту проживання однією сім`єю з військовослужбовцем батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , необхідне заявниці для отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та члені їх сімей» та постановою Кабінету міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплати військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». 2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.09.2024 заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Міністерство оборони України про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю залишено без розгляду (а. с. 127). Судове рішення обґрунтовано тим, що заінтересована особа - Міністерство оборони України в ході розгляду справи заперечило щодо наявності у заявниці права на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 22.02.2022, а тому суд виснував, що наявний спір про право, що унеможливлює подальший розгляд справи, а заява підлягає залишенню без розгляду в порядку частини 4 статті 315 ЦПК України. 3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги 30.09.2024 ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Шинкарьов Олександр Олексійович, подала до Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу в якій просить, оскаржувану ухвалу скасувати, як таку що перешкоджає подальшому розгляду справи, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (а. с. 132-134). Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки місцевого суду не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема, щодо наявності спору про право, а висновок суду щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження спрямований на затягування процесу розгляду справи. Міністерством оборони України у своїх поясненнях не викладено чіткої позиції щодо заперечення права заявниці на отримання передбаченої законом соціальної виплати, натомість висловлено думку щодо необхідності залучення у справі інших зацікавлених осіб, проти чого заявниця не заперечувала. 4.Узагальнені доводи і заперечень інших учасників справи 16.10.2024 ухвалою Кропивницького апеляційного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Шинкарьов Олександр Олексійович на ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.09.2024 (а. с. 143). У цій ухвалі суд роз`яснив заінтересованій особі - Міністерству оборони України право надати відзив на апеляційну скаргу та встановив для цього десятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали. 18.10.2024 ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 16.10.2024 доставлено до електронного кабінету Міністерства оборони України у системі «Електронний суд» (а. с. 146). Однак правом на надання відзиву на апеляційну скаргу заінтересована особа - Міністерства оборони України не скористалася. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. 5.Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 19.11.2024 Заявниця ОСОБА_1 особисто у судове засідання не з`явилася, а її представник - адвокат Шинкарьов Олександр Олексійович у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та надав усні пояснення. Заінтересована особа - Міністерство оборони України повідомлена належним чином про час, дату та місце розгляду справи (довідка про доставку судової повітки до електронного кабінету Міністерства оборони України у системі Електронний суд - 05.11.2024, а. с. 151), але явку свого представника до суду апеляційної інстанції у призначений час не забезпечила. 6.Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини: 07.02.2024 ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Шинкарьов Олександр Олексійович, звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою та просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з її батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 1-5). Прохання заявниці обґрунтоване тим, що вона є донькою ОСОБА_2 та з народження проживала в будинку АДРЕСА_1 разом із матір`ю, батьком, братом та з 2017 року своїм малолітнім сином. ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в Луганській області під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, недоторканості та територіальної цілісності України. Заявниця як член сім`ї військовослужбовця разом із мамою та братом звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно виплати одноразової грошової допомоги передбаченої постановою Кабінету міністрів України № 168 від 28.02.2022. «Питання деяких виплати військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Комісією Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 з поданими документами повернуто для доопрацювання, у зв`язку з неможливістю встановити, чи проживала заявниця разом із батьком, чи вела з ним спільне господарство, та чи мали вони взаємні права та обов`язки, тобто, чи була заявниця членом сім`ї загиблого.

7. Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Переглянувши справу, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції зазначеним нормам закону не відповідає, а тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню. 8.Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення Залишаючи заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення, місцевий суд виходив з того, що враховуючи правову мету звернення заявниці до суду, яка полягає установленні даного факту з метою отримання одноразової грошової допомоги та заперечення Міністерством оборони України у заявниці такого права, суд вбачав наявність спору про право, який не підлягає розгляду в порядку окремого провадження. Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з цим висновком суду з огляду на наступне. Згідно зі ст. 1 ЦПК України цей Кодекс, зокрема, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. За приписами ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України). Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України). Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України, не є вичерпним. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Аналогічна за змістом норма закріплена у ч. 4 ст. 315 ЦПК України, що регламентує порядок розгляду справ про встановлення актів, що мають юридичне значення. Аналіз змісту норм Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплати військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» свідчать, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби. Суд першої інстанції вірно встановив, що метою звернення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 було отримання виплати одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та члені їх сімей» та постановою Кабінету міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплати військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Водночас суд першої інстанції дійшов до висновку, що у даній справі вбачається спір про право, з яким колегія суддів апеляційного суду погодиться не може, з огляду на наступне. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та члені їх сімей»). У випадках, зазначених у пп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті (ч. 1 ст. 16-1 Закону). Відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Оскільки метою звернення заявниці було отримання одноразової грошової допомоги, як члена сім`ї загиблого, то потенційний спір про право між заявницею і заінтересованою особою сам по собі повинен передбачати вплив на права й обов`язки заінтересованих осіб. Заявниця повідомила суд, що інші члени сім`ї загиблого: дружина - ОСОБА_3 , неповнолітній син - ОСОБА_4 , та мати (баба заявниці) таку допомогу отримали. Спір між ними і заявницею відсутній, як і спір між заявницею та Міністерством оборони України.. Окремою заявою від 16.09.2024 представник заявниці просив суд залучити цих осіб до участі у справі як заінтересованих осіб. Це клопотання суд не розглянув (справі відсутня відповідна ухвала суду). Заперечення Міністерства оборони України щодо наявності права заявниці на виплату одноразової грошової допомоги спрямоване виключно на усунення юридичних недоліків поданої нею заяви на отримання такої допомоги, а не у зв`язку з порушенням прав (заінтересованістю у недопущенні їх порушення) Міністерства оборони України. Місцевий суд не встановив, що відповідно до ч. 6 ст. 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та члені їх сімей» Міністерством оборони України є лише одним із суб`єктів призначення і виплати одноразової грошової допомоги, а не потенційним отримувачем такої допомоги, У п.і 106 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21 сформульовано аналогічний висновок: «При цьому між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги». Суд першої інстанції наведене вище не врахував та дійшов помилкового висновку щодо наявності передбачених ч. 4 ст. 315 ЦПК України підстав для залишення заяви без розгляду. 9.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Оскільки висновки суду не відповідають обставинам, що мають значення для справи, суд безпідставно застосував положення ч. 4 ст. 315 ЦПК України та постановив помилкову ухвалу, яка перешкоджає провадженню у справі, відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. 10.Щодо судових витрат Згідно з п. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що після скасування оскаржуваної ухвали справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382 - 384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Шинкарьов Олександр Олексійович,задовольнити. Ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.09.2024 скасувати, а справу направлення справи для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст цієї постанови складено 22.11.2024. Головуючий О. Л. Карпенко Судді: С. М. Єгорова С. І. Мурашко