Постанова Полтавський апеляційний суд № 546/1445/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 546/1445/23 Номер провадження 22-ц/814/1175/24Головуючий у 1-й інстанції Романенко О.О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Лобов О.А. судді Дорош А.І., Триголов В.М. за участю секретаря судового засідання Коротун І.В. розглянув у режимі відеоконференції у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Юськової Марини Сергіївни, представника ОСОБА_1 , на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2023 року (час ухвалення судового рішення не зазначений, дата виготовлення повного текста судового рішення - 17 листопада 2023 року) у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні у ОСОБА_1 неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Решетилівської міської ради Полтавської області, як орган опіки та піклування, ОСОБА_4 . Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд у с т а н о в и в: Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2023 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні у ОСОБА_1 неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Решетилівської міської ради Полтавської області, як орган опіки та піклування, ОСОБА_4 . Роз`яснено заявнику право звернення до суду з позовом у порядку загального позовного провадження. В апеляційній скарзі адвокат Юськова М.С., представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для розгляду до Решетилівського районного суду Полтавської області. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що судом не взято до уваги те, що ОСОБА_1 мобілізований до лав Збройних сил України на підставі Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" №69/2022 від 24.02.2022. У зв`язку з цим на нього розповсюджуються пільги, права та гарантії, як військовослужбовцю, і відповідно п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» у разі перебування на його утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років він має право звільнитись з військової служби. Зазначав, що спір про право із територіальним центром комплектування та соціальної підтримки - відсутній. Заявник не оскаржує відмову у звільненні з військової служби, а просить встановити факт утримання ним дітей, який породжує юридичні наслідки саме для нього. У разі виникнення спору про право заявник звернеться до відповідного адміністративного суду чи органу, чи органу, який наділений таким правом. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшов висновку про відмову задоволенні апеляційної скарги, виходячи з такого. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2023 року адвокат Юськова М.С., представник ОСОБА_1 , звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, просила встановити факт перебування на утриманні у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.2-5). В обгрунтування заяви вказувала, що ОСОБА_1 02.09.2023 уклав шлюб з ОСОБА_5 .. Подружжя має спільну дитину ОСОБА_6 , 2021 р.н.. ОСОБА_5 від першого шлюбу має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . 01.09.2023 року ОСОБА_1 мобілізовано до лав ЗСУ. Батько дітей ОСОБА_7 аліменти на їх утримання не сплачує, наявна значна заборгованість по аліментам. Діти перебували на утриманні ОСОБА_5 , а після укладення шлюбу заявник утримує усіх трьох дітей. Встановлення факту перебування дітей на утриманні ОСОБА_1 необхідно для розповсюдження на нього соціальних пільг, гарантій та компенсацій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що метою встановлення факту заявник зазначає наслідки, які виникнуть не для нього самого, а для дітей його дружини від попереднього шлюбу. Тобто від встановлення факту, про який просить заявник, не залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав саме заявника. Звертав увагу, що будь-які дії щодо дітей повноважні вчиняти саме батьки або усиновлювачі дітей, мати дітей не позбавлена права самостійно звертатися за отриманням державної допомоги на дітей, у тому числі в разі, коли батько дітей ухиляється від сплати аліментів або ініціювати спір щодо стягнення заборгованості по аліментам. Зазначені заявником обставини дають суду підстави вважати, що вимога заявника фактично пов`язана з виникненням, зміною або припиненням особистих майнових прав батьків дитини, які закріплені в Сімейному кодексі України. Окрім того, зазначено, що встановлення заявленого факту, в свою чергу, може призвести до виникнення спору із відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, пов`язаного зі звільненням від проходження військової служби. Звертається увагу, що приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин, зокрема, що стосується виконання заявником військового обов`язку, у тому числі й щодо звільнення від проходження військової служби згідно ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з таких міркувань. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом 5 частини 2 ст.293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. За змістом ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Згідно із ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення: - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Такий правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 27 березня 2019 року у справі № 569/7589/17. Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частинах першій та другій статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права. У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви. Згідно з ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою. В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказує, що йому необхідно встановити факт перебування двох дітей від першого шлюбу дружини на його утриманні для ініціювання процедури відповідно до п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Разом з цим, суд вважає, що саме по собі встановлення судом факту утримання дітей особою, яка не є їх батьком не породжує для заявника юридичних наслідків, тобто від встановлення вказаних фактів не буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав останнього. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_7 є біологічним батьком дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Згідно рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 11.09.2014 року із ОСОБА_7 стягнуті аліменти на їх утримання. Батьківських він прав не позбавлений. Згідно ч.2 ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» - на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Зазначені заявником обставини дають суду підстави вважати, що вимога заявника фактично спрямована на невизнання, оспорювання батьківських прав ОСОБА_7 , зокрема щодо утримання його дітей, а такі вимоги мають вирішуватися виключно у позовному провадженні. Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що за встановлених обставин, є недопустимим ініціювання окремого провадження з метою оцінки обставин, які мають становити предмет доказування у позовному провадженні. Окрім того, апеляційний суд, звертає увагу, що заявник, прохаючи вирішити питання щодо дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не залучив до участі у справі біологічного батька дітей, хоча по суті заперечує виконання останнім своїх батьківських обов`язків. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права. Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу адвоката Юськової Марини Сергіївни, представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 26 лютого 2024 року. Головуючий суддя О.А. Лобов Судді: А.І.Дорош В.М.Триголов