Постанова Тернопільський апеляційний суд № 602/355/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 602/355/24Головуючий у 1-й інстанції Холява Л.І. Провадження № 22-ц/817/971/24 Доповідач - Храпак Н.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 листопада 2024 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: Головуючої - Храпак Н.М. Суддів - Гірський Б. О., Хома М. В., розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу № 602/355/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», інтереси якого представляє адвокат Корж Тетяна Сергіївна, на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 14 серпня 2024 року, ухваленого суддею Холявою Л.І., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , - В С Т А Н О В И В: у квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі за текстом - ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал») звернулося в суд із позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №4841140 від 15 листопада 2021 року у розмірі 89500,00 грн та сплаченого судового збору. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що 15 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №4841140, згідно з умовами якого відповідач отримав 20000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток № 1 до кредитного договору №4841140) платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем 15 грудня 2021 року. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у визначеному в договорі розмірі. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору. Враховуючи викладені обставини, умови чинного законодавства та п.3.2.6. кредитного договору № 4841140 від 15 листопада 2021 року позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника. Пункт 7.1. кредитного договору № 4841140 від 15 листопада 2021 року визначає, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Укладаючи кредитний договір, відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». ОСОБА_1 підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти відповідно до умов п.2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, що підтверджується платіжним дорученням №4841140 від 15 листопада 2021 року. 23 лютого 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 81-МЛ, на підставі якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4841140 від 15 листопада 2021 року. Сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 4841140 від 15 листопада 2021 року була передана позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги № 81-МЛ від 23 лютого 2022 року. Заборгованість відповідача відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимог №81-МЛ від 23 лютого 2022 року, становить 89500,00 грн., з них: залишок по тілу кредиту 20000,00 грн, залишок по відсотках 67500,00грн, залишок по комісії 2000,00 грн. Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» наділено правом грошової вимоги до ОСОБА_1 . Проте на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів кредитора, тому позивач змушений був звернутися в суд з даним позовом. Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 14.08.2024, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 4841140 від 15 листопада 2021 року в сумі 27500 (двадцять сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, що складається з заборгованості: за тілом кредиту - 20000.00 грн; за відсотками - 7500.00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 744 гривні 16 копійок сплаченого судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», інтереси якого представляє адвокат Корж Тетяна Сергіївна, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 14.08.2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтовування доводів апеляційної скарги, зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи. Вказує, що 15.11.2021 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 (надалі відповідач) та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 4841140 (надалі кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 20 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, однак відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору. Представник заявника зазначає, що сума заборгованості відповідача становить 89 500 грн., відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23.02.2022, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 20 000 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 67 500 грн; прострочена заборгованість за комісією становить 2000 грн. Представник позивача наголошує, що нарахування заборгованості здійснювалось відповідно до нижчезазначених пунктів кредитного договору №4841140 від 15.11.2021, а саме: 1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000.00 гривень. 1.3. Кредит надається загальним строком на 30 днів з 15.11.2021 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. 1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 15.12.2021. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 2000.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово. 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 7500.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. 1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. 1.6. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору. 1.7. Позичальник не повинен сплачувати на користь кредитодавця будь-які платежі не передбачені цим договором. Вказані в цьому договорі розміри комісій, процентів та будь-яких інших винагород кредитодавця не можуть бути збільшені Кредитодавцем без згоди позичальника Звертають увагу суду, що дані умови чітко прописані в кредитному договорі №4841140 від 15.11.2021, що є підтвердженням того, що позичальник надав свою згоду на укладення кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватися умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною договору. Зауважують, що відповідно до п. 4.2. Кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної(базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця. Зазначають, що на час дії на території України воєнного стану законодавством України не передбачено скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а отже таке нарахування є правомірним і позичальник має сплачувати тіло кредиту та нараховані відсотки. Також, вказують, щодо сплати комісії за користування кредитом, то відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Законом України «Про споживче кредитування» не забороняється встановлювати в договорі комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, до договору про споживче кредитування може бути включена умова щодо сплати комісії за надання кредиту. Крім того, укладаючи кредитний договір, відповідач повинен був достовірно знати про його умови та про наслідки невиконання умов кредитного договору, повинен був діяти добросовісно, а підписавши договір, він погодився з його умовами та взяв на себе зобов`язання, передбачені договором, в тому числі і щодо сплати комісії за надання кредиту. Відповідно до п.1.5.1 договору про споживчий кредит №4841140 від 15.11.2021, комісія за надання кредиту: 2 000,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Встановлення ТОВ «Мілоан» у кредитному договорі комісії не суперечить закону. Умова договору щодо обов`язку сплачувати комісію за надання кредиту недійсною визнана не була. За таких обставин позивач має право вимагати стягнення заборгованості з комісійної винагороди. Отже, відповідно до чинного законодавства усі дії позивача є правомірними, оскільки позивач не має наміру стягнути з відповідача штраф, санкції чи пеню, а лише тіло кредиту, прострочену заборгованість за сумою відсотків та прострочену заборгованість за комісією. Відзиву на апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду не надходило. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 1 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З огляду на викладене, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. Судом встановлено, що 15 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4841140, відповідно до якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (п.1.1 договору). Сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000 грн (п. 1.2 договору). Кредит надається строком на 30 днів з 15.11.2021 (строк кредитування) (п. 1.3 договору). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 15.12.2021 (п. 1.4 договору). Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 9500,00 грн в грошовому виразі та 11,215,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 29 500 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 договору (п. 1.5 договору). Комісія за надання кредиту: 20 000 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 договору). Проценти за користування кредитом: 17500 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 договору). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 договору). Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1. договору). Пунктом 2.3 договору передбачено пролонгацію строку кредитування. Згідно з п. 2.3.1.2 договору, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється за кількістю днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, наведеною в п. 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах. Відповідно до п.3.3.2. договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього договору. Кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6.1 договору). Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (sms) на мобільний телефонний номер позичальника або передається іншим чином засобами зв`язку, вказаними позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) в особистому кабінеті на сайті товариства. Після укладення цей договір розміщується в особистому кабінеті позичальника, згідно п. 6.2 Договору. Згідно з п. 6.3 договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком розрахунків) та підтверджує, зокрема, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору. Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору). Відповідно до пункту 7.1, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Згідно довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, підписаної представником ТОВ «Мілоан» Вініченко О.В., вбачається що відповідач ОСОБА_1 , з яким укладено договір №4841140 від 15 листопада 2021 року ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору підписаний позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора за допомогою одноразового ідентифікатора L52414, 15 листопада 2021 року о 21:08:48, направленого на номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор НОМЕР_1 (а.с.12). Як вбачається з додатку № 1 до договору про споживчий кредит №4841140 від 15 листопада 2021 року, який є графіком платежів, визначено дату видачі кредиту 15 грудня 2021 року; чисту суму кредиту - 20000 грн; проценти за користування кредитом 7500,00 грн, кількість днів у розрахунковому періоді 30; комісія за надання кредиту 2000,00 грн; реальну річну процентну ставку 11, 215 %, загальну вартість кредиту 29500, 00 грн. У п. 2 Додатку №1 до кредитного договору №4841140 від 15 листопада 2021 року вказано, що у випадку зміни будь-яких відомостей зазначених у Графіку платежів у зв`язку з частковим погашенням заборгованості та/або продовженням строку кредитування, Позичальник доручає Товариству самостійно оновити (активізувати) графік платежів, шляхом внесення у нього відповідних змін або викладення його у новій редакції та розмістити дані графіку в особистому кабінеті Позичальника (а.с.10 зворот). У Анкеті-заяві на кредит №4841140 від 15 листопада 2021 року також зазначено суму кредиту у розмірі 20000 грн, строк кредиту - 30 днів (з 15.11.2021), дата повернення кредиту - 15.12.2021, комісія за надання кредиту складає 20 000 грн, що нараховується одноразово за ставкою 10% від суми кредиту за договором, проценти за користування кредитом становлять 7500 грн та нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, сума до повернення 29 500 грн. Також в анкеті - заяві зазначено особисті дані ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер, дата народження, номер мобільного телефону позичальника, електронна пошта, серія та номер паспорта, адреса реєстрації та місця проживання, соціальний статус, місце роботи та відображений посекундний процес оформлення та розгляду заяви № 4841140 (а.с.14). Крім того, в матеріалах справи наявний Паспорт споживчого кредиту, який є додатком №2 (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма)), підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором L52414, містяться аналогічні умови щодо суми та строку кредиту, розміру комісії та процентів (а.с. 11). Як вбачається із платіжного доручення № 61138331 від 15 листопада 2021 року підтверджено перерахування платником ТОВ «Мілоан» 20 000,00 грн отримувач ОСОБА_1 , код банку отримувача: MASTERCARD, кредитний рахунок № НОМЕР_2 , призначення платежу: кошти згідно договору 4841140 (а.с. 13). Таким чином, зобов`язання за кредитним договором №4841140 від 15.11.2021 було повністю виконано первісним кредитором ТОВ «Мілоан», зокрема, відповідачу було надано кредитні кошти на умовах, передбачених договором. З виписки з особового рахунку та відомості про щоденні нарахування та погашення, за кредитним договором №4841140 від 15.11.2021 заборгованість ОСОБА_1 становить 89500,00 грн, що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 20 000,00 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків в розмірі 67 500,00 грн; простроченої заборгованості за комісією в розмірі 2000,00 грн (а.с.15 - 16). 23 лютого 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 81-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» приймає належні Кредиторові права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (портфель Заборгованості). Згідно з п.1.2 Договору відступлення прав вимоги №81-МЛ, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля заборгованості та відповідно до вказаних у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами. Актом прийому-передачі реєстру Боржників від 23.02.2022 за Договором відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23.02.2022, ТОВ «Мілоан» передав, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняв Реєстр Боржників Кредитора від 23.02.2022 року, складений за формою згідно із Додатком № 1 до Договору. Кількість боржників: 3718. Відповідно до Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №81-МЛ від 23.02.2022 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №4841140 від 15.11.2021 в розмірі 89500 грн, з яких: сума заборгованості по тілу кредиту 20 000,00 грн, сума заборгованості по відсотках 67500,00 грн., сума заборгованості по комісії 2000,00 грн (а.с.23). Отже, відповідно до умов договору про відступлення прав вимоги та витягу з реєстру боржників до договору № 81-МЛ про відступлення прав вимоги від 23.02.2022, позивач є новим кредитором боржника ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №4841140. 06.03.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» направило ОСОБА_1 претензію, у якій повідомило про укладення договору відступлення прав вимоги № 81-МЛ від 23.02.2022 та необхідність сплати заборгованості за кредитним договором №4841140 від 15.11.2021 (а.с.24). Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач взятих на себе зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 27500 грн., яка складається з 20 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 7500,00 грн заборгованості по процентам, яка нарахована у межах строку кредитування, що є підставою для стягнення такої заборгованості. Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 2000,00 грн, суд вказав, що умова договору щодо сплати комісії на обслуговування кредитного договору спрямована на незаконне заволодіння майном фізичної особи, порушує її права, а отже і публічний порядок, є нікчемною, а тому, пункт кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає застосуванню. Проте, колегія суддів з такими висновками суду в повному обсязі погодитися не може, з огляду на таке. За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі. Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону). Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону). Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за особливостями укладення кредитного договору в електронній формі шляхом підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором L52414, 15.11.2021 уклав договір про споживчий кредит № 4841140 з ТОВ «Мілоан». Отже, у відповідності до вимог ч.6 та 8 ст.11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов щодо суми кредиту, строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, розмір і тип процентної ставки та уклали в належній формі кредитний договір. Судом першої інстанції правильно встановлено, що ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20 000 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 61138331 від 15 листопада 2021 року. Таким чином, встановивши факт укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору, а також факт отримання відповідачем коштів за договором кредиту та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору та у строки визначені сторонами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як набувача права вимоги до цього боржника на підставі договору відступлення прав вимог №81-МЛ від 23 лютого 2022 року, заборгованості за залишком по тілу кредиту в розмірі 20000 грн. Також Банк, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, просив стягнути й заборгованість за комісією за надання кредиту. Суд першої інстанції вірно не взяв їх до уваги, виходячи із такого. 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит). Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Разом з тим, закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19. Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Так, у договорі про споживчий кредит №4841140 від 15 листопада 2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» містяться умови про комісію за надання кредиту, за управління та обслуговування кредиту, а саме у пункті 1.5.1 договору зазначено, що комісія за надання кредиту: 2000 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Із виписки з особового рахунку відповідача та відомостей про щоденні нарахування та погашення, за кредитним договором №4841140 від 15.11.2021 вбачається, що відповідачу нарахована комісія за надання кредиту у розмірі 2000, 00 грн (а.с.15-16). Колегія суддів звертає увагу, що в кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також ТОВ «Мілоан» не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». В зв`язку з цим підстав стягувати нараховану позивачем у даній справі заборгованість по комісії за надання кредиту на суму 2000 грн за кредитним договором не має, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наведеним судом обставинами та дослідженими доказами, яким суд надав відповідну правову оцінку. Щодо вимоги про стягнення заборгованості за простроченими відсотками. Так, у кредитному договорі №4841140 від 15.11.2021, сторони погодили, що згідно з п. 1.3, п. 1.5.2, п.1.6 договору про споживчий кредит, кредит надається строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,25% та стандартною (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Разом з тим, згідно з п. 2.3.1.2 договору, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. (Тобто, допускається продовження користування кредитом після завершення строку кредитування - 30 днів щоразу ще на 1 день проте на строк що не перевищує 60 днів ,( всього 90 днів )). У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється за кількістю днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, наведеною в п. 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах. Оскільки сторони у договорі погодили умови щодо пролонгації кредитування після завершення строку кредитування у 30 днів щоразу ще на 1 день, але на строк, що не перевищує 60 днів, тому строк пролонгації нарахування процентів за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування, здійснюється за стандартною (базовою) процентною ставкою, визначеною договором у розмірі 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним, але не більше пролонгованих 60 днів, а відтак позивач має право на стягнення з відповідача процентів в тому числі і за період пролонгації. При цьому, згідно із поданих позивачем відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №4841140 від 15.11.2021 (а.с.15), нарахування відсотків за користування кредитом, перші 30 днів користування кредитом, передбачені п. 1.3 Договору (з 15.11.2021 по 15.12.2021 року включно) відбувалося згідно з пунктом 1.5.2 кредитного договору за відсотковою ставкою 1,25%, що враховуючи розмір отриманого кредиту становить 250 грн (20 000 *1,25 % = 250 грн) за один день користування кредитом. Таким чином, розмір нарахованих процентів за вказаним кредитним договором за період з 15.11.2021 по 15.12.2021 року становить 7500 грн (30 днів * 250 грн = 7 500 грн). В подальшому відповідачу були нараховані відсотки: - з 16.12.2021 по 13.02.2022 (60 днів) згідно із пунктами 1.6 та 2.3.1.2 Кредитного договору, за відсотковою ставкою 5% на загальну суму 60 000 грн (60 днів * 1000 грн = 60 000 грн); Отже, як вбачається із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за укладеним договором про споживчий кредит № 4841140 від 15.11.2021, відсотки нараховувались у період з 15.11.2021 по 13.02.2022, тобто за 90 днів (30 днів строк кредиту передбачений п.1.3 Договору + 60 днів строк кредит після пролонгації). Таким чином, розмір нарахованих процентів за договором становить 67500 грн (250 грн * 30 днів = 7500 грн) + (1000 грн * 60 днів = 60 000)), що повністю узгоджується із відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №4841140 від 15.11.2021 (а.с.15), долученим позивачем до матеріалів справи. Тобто, сторони 15 листопада 2021 року обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами (погодили їх розмір) та відповідальність за порушення умов договору. Також слід звернути увагу на те, що позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно з договором відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23.02.2022 було продано борг відповідача ОСОБА_1 в розмірі 89 500 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 20 000 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 67 500 грн; прострочена заборгованість за комісією становить 2000 грн. Після отримання права вимоги до відповідача позивачем жодних нових сум щодо стягнення заборгованості не нараховувалося, а відсотки були нараховані протягом строку кредитування та пролонгації кредитного договору. На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за відсотками лише в розмірі 7500,00 грн за період дії строку кредитного договору №4841140 від 15.11.2021, а саме з 15.11.2021 по 15.12.2021. Статтею 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», інтереси якого представляє адвокат Корж Тетяна Сергіївна, слід задовольнити частково, рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 14 серпня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 7 500 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за нарахованими відсотками за кредитним договором № 4841140 від 15 листопада 2021 року в сумі 67 500, 00 грн. В решті рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 29 серпня 2024 року, а саме в частині стягнення простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 20 000 грн залишити без змін. Щодо судових витрат. За приписами ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються зі судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Відповідно до ч.1 та ч.13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З мотивувальної частини постанови вбачається, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на загальну суму 67 500 грн, що становить 75,42 %. Судовий збір за подачу позову було сплачено позивачем на суму 2422,40 грн, а за подачу апеляційної скарги - 3633,60 грн, тому стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій підлягає 4059,94 грн, виходячи з розрахунку: ( 2422,40 х 75,42 % = 1826,97 грн) + (3633,60 х 75,42 % = 2740,46 грн) = 4567,43 грн. Керуючись статтями 141, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», інтереси якого представляє адвокат Корж Тетяна Сергіївна задовольнити частково. Рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 14 серпня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 7 500 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місце знаходження: вул.Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, м.Львів, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за нарахованими відсотками за кредитним договором № 4841140 від 15 листопада 2021 року в сумі 67 500, 00 грн та сплаченого позивачем судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 4 567,43 гривень. В решті рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 14 серпня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Н. М. Храпак Судді: Б.О. Гірський М.В. Хома