Постанова 4805 № 274/3312/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №274/3312/24 Головуючий у 1-й інст. Базюк Ю. П. Номер провадження №33/4805/1355/24 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2024 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яку притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Ковальчука А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Ковальчука Андрія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 вересня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір, що становить 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, 01 квітня 2024 року в 18:24 год. в м. Бердичеві по вул. Львівська, 69, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Ковальчук А.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що працівниками поліції не проінформовано водія про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 , а в наявному рапорті заявник не повідомляє ані марки транспортного засобу, ані його державний номерний знак, відеозапис не є безперервним. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Ковальчука А.О., перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров`я. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 01.04.2024 вбачається, що 01 квітня 2024 року в 18:24 год. в м. Бердичеві по вул. Львівська, 69, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 3). За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився; рапорті чергового Бердичівського РВП від 02.04.2024, зі змісту якого вбачається, що 01.04.2024 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 4654 від 01.04.2024. В результаті опрацювання даної інформації встановлено, що 01.04.2024 о 17:43 надійшло повідомлення зі служби 102, заявник ОСОБА_2 повідомив, що за адресою: АДРЕСА_1 , біля стадіону, на даний час перебуває невідомий чоловік, продовжує вживати алкогольні напої та має намір їхати далі на авто; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; акті огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд до медичного закладу від 01.04.2024, відповідно до яких ОСОБА_1 від огляду стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився; наявним в матеріалах справи відеозаписом. Слід зауважити, що ОСОБА_1 ознайомлений зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, від пояснень та підпису відмовився. Також судом першої інстанції допитано свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що йому навесні 2024 року зателефонувала продавець його магазину та повідомила, що водій таксі синього кольору, який вже перебував в нетверезому стані, придбав в магазині алкоголь, випив його та поїхав далі, про що він повідомив на лінію «102». Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги відносно того, що працівниками поліції не було проінформовано водія про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки не заслуговують на увагу, оскільки зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Так, відповідно до ч. 1 ст. 35 вказаного Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо. З досліджених доказів вбачається, що поліціянт повідомив ОСОБА_1 щодо надходження повідомлення про те, що керманич синього Volkswagen Touran їздить по селі на великій швидкості по с. Гардишівка. ОСОБА_1 , в свою чергу, визнав факт перебування в цьому населеному пункті, де у нього відбувся конфлікт з колишньою дружиною, підозрював дружину у зверненні до поліції. Тобто, поліціянтом зупинено транспортний засіб на підставі вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», оскільки отримав відповідну інформацію. З відеозапису убачається, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом і не заперечував цього факту, що спростовує доводи, апеляційної скарги в цій частині. З урахуванням наведеного подальші дії працівників поліції вчинені у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735. Покликання захисника на те, що рапорті заявник не повідомляє, ані марки транспортного засобу, ані його державний номерний знак, спростовується матеріалами справи та відеозаписом, на якого поліціянт повідомив керманича про транспортний засіб Volkswagen Touran синього кольору, але було дуже багато викликів того дня, а тому імовірно, не зафіксували в самому рапорті марку та державний номерний знак транспортного засобу. Крім того, вказана обставина не спростовує провину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не свідчить про порушення працівником поліції вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», оскільки водієві було роз`яснено причину зупинки, а тому подальші дії ОСОБА_1 регламентуються нормами п. 2.5 ПДР та не знаходяться у причинному зв`язку з його незгодою з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля. Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам, як належним та допустимим доказам та які не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи і який відповідає вимогам ст. 251 КУпАП. З урахуванням наведеного, судом першої інстанції надано належну оцінку факту не безперервності відеозапису на предмет його належності та достатності для встановлення обставин справи. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано. Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Ковальчука Андрія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 вересня 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н.Й. Григорусь