Постанова 4851 № 524/698/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2024 р. Справа № 524/698/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ральченка І.М. суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.10.2024, суддя Андрієць Д.Д., по справі № 524/698/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції , Інспектора 2 взводу 3 роти УПП БПП в м. Кременчуці Гаваги М.М. третя особа Батальйон патрульної поліції у місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1219722 від 11.01.2024, складену інспектором 2 взводу 3 роти УПП БПП в м. Кременчуці Гавагою М.М., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.10.2024 відмовлено в задоволенні позову. Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при не повному з`ясуванні обставин справи та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем із порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки позивач був позбавлений можливості скористатись правовою допомогою, не були роз`яснені права, встановлені ст. 268 КУпАП. Також апелянт зазначав про неповідомлення поліцейським причини зупинки згідно зі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», безпідставне проведення працівниками поліції поверхневої перевірки транспортного засобу та вмісту його кишень, тривалого тримання з приводу виявлення ймовірно наркотичної речовини, безпідставне примушування до проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. Крім того, апелянт посилався на упереджене ставлення до нього працівників поліції, з огляду на отримання ними інформації про попереднє притягнення позивача до відповідальності за ст. 130 КУпАП. 19.11.2024 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи через неможливість прибути до засідання у зв`язку з перебування на роботі. Стосовно вказаного клопотання колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення з огляду на відсутність доказів на підтвердження обставин, повідомлених у ньому. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна не скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судовим розглядом, 11.01.2024 інспектором 2 взводу 3 роти УПП БПП в м. Кременчуці Гавагою М.М. винесено постанову серії ЕНА № 1219722, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. За даними оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 11.01.2024 о 23 год. 33 хв. у м. Кременчук по просп. 50-річчя Жовтня 54а, керуючи транспортним засобом Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , під час зміни напрямку свого руху, а саме повороту праворуч із просп. Лесі Українки на вул. Героїв України завчасно не подав сигнал світловим покажчиком повороту, чим порушив вимоги п. 9.4 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 122 КУпАП. Позивач, не погоджуючись із постановою по справі про адміністративне правопорушення, звернувся до суду із даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є правомірною. Колегія суддів, надаючи правову оцінку обставинам справи, зазначає наступне. Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно з п.п. 9.1 9.3 ПДР попереджувальними сигналами є: а) сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою; б) звукові сигнали; в) перемикання світла фар; г) увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби; ґ) увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знака автопоїзда; д) увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору. Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Пунктом 9.4 ПДР встановлено, що подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50 100 м у населених пунктах і за 150 200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На підтвердження правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем надано відеозапис адміністративного правопорушення. Так, дослідженим у судовому засіданні відеозаписом зафіксовано рух транспортного засобу Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті просп. Лесі Українки та вул. Героїв України у м. Кременчуці, водій якого при повороті праворуч не ввімкнув завчасно світловий покажчик повороту відповідного напрямку. Заперечуючи проти порушення ПДР України під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач зазначав, що при здійсненні маневру ним завчасно подавався сигнал покажчиком повороту. Втім, із наданого відеозапису є очевидним не ввімкнення позивачем світлового покажчика повороту до початку маневру та не менш як за 50 - 100 м, як вимагається п. 9.4 ПДР України. Оскаржувана постанова серії ЕНА № 1219722 від 11.01.2024 містить посилання на здійснення відеофіксації нагрудним відеореєстратором 476271. Доводи апелянта щодо допущених порушень при розгляді справи про адміністративне правопорушення спростовані у ході судового розгляду справи, оскільки наданий відеозапис містить запис розгляду справи інспектором 2 взводу 3 роти УПП БПП в м. Кременчуці Гавагою М.М., повідомлення про його початок, представлення поліцейського, який розглядає цю справу, оголошення справи, яка підлягає розгляду (починаючи з 00:45:20), відомості щодо ознайомлення позивача із правами, передбаченими ст. 268 КУпАП (00:45:55). Також, позивачу було запропоновано ознайомитися з відеодоказами вчинення правопорушення, у відповідь на що ОСОБА_1 заперечував факт порушення ним правил дорожнього руху, та стверджував, що ввімкнув світловий сигнал завчасно. Крім того, після ознайомлення позивача із правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, на запитання про наявність клопотань ОСОБА_1 повідомив про намір скористатись правовою допомогою адвоката. Втім, виклик адвоката на місці розгляду справи не здійснив, про необхідність відкладення розгляду у зв`язку з цим не зазначав. Інших клопотань під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачем не заявлялось. Посилання апелянта на безпідставне проведення працівниками поліції поверхневої перевірки транспортного засобу та вмісту кишень позивача, тривале тримання з приводу виявлення у позивача ймовірно наркотичної речовини, безпідставне примушування до проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, колегією суддів до уваги в якості доводів щодо неправомірних дій відповідача, які би підлягали правовій оцінці в межах публічно-правових відносин, пов`язаних з притягненням до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, не приймаються, оскільки підлягають з`ясуванню та вирішенню в рамках оскарження відповідних дій працівників поліції, з якими не згоден позивач. Доводи позивача про неповідомлення поліцейським підстави зупинки транспортного засобу, передбаченої ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно з п. 1-3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення. Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери, наданого відповідачем, поліцейським як причиною зупинки транспортного засобу під керуванням позивача зазначено, що останній, під час керування автомобілем, при повороті ліворуч не ввімкнув завчасно світловий покажчик повороту відповідного напрямку, а також про наявну інформацію, що свідчить про причетність водія до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, оскільки транспортний засіб мав пошкодження, наявність яких підтверджується наданим відеозаписом та не заперечувалась позивачем. Отже, доводи апеляційної скарги в частині відсутності причин зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 є необґрунтованими. Стосовно посилань апелянта на упереджене ставлення до нього працівників поліції, з огляду на наявність інформації про минуле притягнення позивача до відповідальності за ст. 130 КУпАП, колегія суддів зазначає, що такі доводи не підтверджені доказами та носять характер припущень. Крім того, стосовно наведених вище доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу, що в силу ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У той же час, відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 встановлено, що протиправність оскаржуваної постанови позивач обґрунтовував виключно недотриманням працівниками поліції процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме, нероз`яснення прав, ненадання можливості ознайомитись з матеріалами справи, скористатись правовою допомогою, надати клопотання та пояснення. Інші обґрунтування позовних вимог під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем не повідомлялись. З огляду на викладене, колегія суддів вважає доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а отже і правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Таким чином, колегія суддів зазначає, що постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1219722 від 11.01.2024, є правомірною та не підлягає скасуванню, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.10.2024 по справі № 524/698/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов