Постанова Волинський апеляційний суд № 161/3568/24

Справа № 161/3568/24 Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А. М. Провадження № 22-ц/802/1074/24 Доповідач: Шевчук Л. Я. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 листопада 2024 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Шевчук Л. Я., суддів Данилюк В. А., Федонюк С. Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2024 року, В С Т А Н О В И В: У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеними позовними вимогами, які обґрунтувала тим, що 19 вересня 2023 року у місті Луцьку на вул. Львівській, 5 з вини водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки «MAN» державний номерний знак НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль марки «Nissan Note» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням позивачки ОСОБА_1 . Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2023 року у справі № 161/16383/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу марки «MAN» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПАТ НАСК «ОРАНТА», що підтверджується копією полісу № 213243135 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, складає 160 000 грн, розмір франшизи 1 500 грн. Позивачка також зазначала, що відповідно до статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вона звернулася до страховика ПАТ НАСК «ОРАНТА» із заявою про виплату страхового відшкодування. Згідно з розрахунком страхового відшкодування ринкова вартість автомобіля марки «Nissan Note» державний номерний знак НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди складає 196 000 грн, відновлювальний ремонт транспортного засобу складає 111 659,08 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників складає 55 327,06 грн. 15 січня 2024 року страховик ПАТ НАСК «ОРАНТА» виплатив їй страхове відшкодування у розмірі 53 827,06 грн без врахування франшизи. Виплачена страховиком сума страхового відшкодування у розмірі 53 827,06 грн є значно меншою від реальної вартості відновлювального ремонту її пошкодженого автомобіля. Покликаючись на зазначені обставини, позивач просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 , як винуватця ДТП, в її користь різницю між фактичним розміром заподіяної їй шкоди і страховою виплатою у розмірі 59 332,02 грн (111 659,08 грн + 1 500 грн 53 827,06 грн) та судові витрати по справі. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2024 року у цій справі позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 у відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, грошові кошти у розмірі 1 500 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 30,52 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000 грн. Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув цю справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав. Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача в користь позивачки франшизу у розмірі 1 500 грн. При цьому судом першої інстанції враховано, що заподіяна позивачці ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкода була виплачена страховиком ПАТ НАСК «Оранта». Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону. Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з частиною 1 статті 10, частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Судом за матеріалами справи установлено, що 19 вересня 2023 року з вини водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки «MAN» державний номерний знак НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль марки «Nissan Note» державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керувала позивачка у цій справі ОСОБА_1 . Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2023 року у справі № 161/16383/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (а. с. 24). Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу марки «MAN» державний номерний знак НОМЕР_1 на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у страховика ПАТ НАСК «ОРАНТА», що підтверджується копією полісу № 213243135 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06 лютого 2023 року. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, складає 160 000 грн, розмір франшизи 1 500 грн (а. с. 11). Також судом встановлено, що з настанням страхової події на виконання умов договору страхування № 213243135 від 06 лютого 2023 року страховиком ПАТ НАСК «ОРАНТА» складено страховий акт № ОЦВ-23-03-98286/1 від 15 січня 2024 року, відповідно до якого сума страхового відшкодування потерпілій особі ОСОБА_1 складає 53 827,06 грн (а. с. 16-18). Страховик ПАТ НАСК «ОРАНТА» виплатив ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 53 827,06 грн (а. с. 25). Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки. Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України). Як передбачено статтею 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок. Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства (стаття 999 ЦК України). До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, яка регулюється Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону). Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Статтями 28, 29 Закону передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов?язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров?я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовується витрати, пов?язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом в момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35 Закону). При цьому в Законі визначено порядок розрахунку шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу. Відповідно до статті 29 цього Закону у зв?язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов?язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика). Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність. Таким чином, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Такий правовий висновок зробив Верховний Суд України у своїй постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована у Публічному акціонерному товаристві Національна страхова компанія «Оранта» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 213243135 (а. с. 11). У справі, що переглядається, страхова компанія ПАТ НАСК «ОРАНТА» у зв?язку з настанням страхового випадку склала страховий акт, протокол огляду пошкодженого транспортного засобу (а. с. 16-18), а також була складена ремонтна калькуляція пошкодженого автомобіля, згідно з якою вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу складає 55 327,06 грн (а. с. 19-22). Страхова компанія виплатила потерпілій стороні позивачці у цій справі ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 53 827,06 грн з вирахуванням франшизи у розмірі 1 500 грн. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством (пункт 77 статті 1 Закону України «Про страхування»). Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 і стягнення з відповідача ОСОБА_2 в користь позивачки ОСОБА_1 . франшизи у розмірі 1 500 грн, оскільки за положеннями Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв?язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов?язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленого законодавством. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність судового рішення. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає. Керуючись статтями 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2024 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Судді