Постанова 4813 № 520/12408/15-ц

Номер провадження: 22-ц/813/4847/24 Справа № 520/12408/15-ц Головуючий у першій інстанції Васильків О.В. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.09.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Карташова О.Ю. суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В. за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зімірьова Ольга Олександрівна на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 26 лютого 2024 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст вимог В грудні 2023 року в інтересах заявника ОСОБА_2 до суду звернулася адвокат Зімірьова О.О. з заявою, в якій просить виконавчий лист № 520/12408/15-ц, виданий Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованості за кредитним договором № BLаЖГА00044655 від 17.06.2011 року у розмірі 52813,67 грн та судового збору у розмірі 528,14 грн, визнати таким, що не підлягає виконанню. При цьому заявник посилається на те, що на цей час виконавче провадження з примусового виконання заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.11.2015 року по справі № 520/12408/15-ц не відкривалось, за таких обставин, у разі пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, стягувач втрачає таке право. З 21.11.2014 року у ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» було запроваджено режим тимчасової адміністрації, який встановлено у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Станом на день подання заяви ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» знаходиться у стані припинення. З заявою про відкриття виконавчого провадження не звертався, заборгованість до іншого кредитора не відступив, чим самим проявляє відсутність інтересу щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_4 , проте арешт, накладений державним виконавцем на підставі Постанови ВП № 51263166 від 25.05.2016 року, порушує права боржника на володіння своїм майном. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2024 року ухвалено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовити. Ухвала вмотивована тим, що виконавчий лист виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом та окрім того обов`язок боржника на теперішній час не є відсутнім або припиненим. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Зімірьова Ольга Олександрівна подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2024 року, та прийняти постанову, якою визнати виконавчий лист № 520/12408/15ц, виданий Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованості за кредитним договором № BLаЖГ00044655 від 17.06.2011 року у розмірі 52 813,67 грн (п`ятдесят дві тисячі вісімсот тринадцять) гривень 67 копійок та судового збору у розмірі 528,14 (п`ятсот двадцять вісім) гривень 14 копійок, таким, що не підлягає виконанню. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі зазначено, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що строк пред`явлення виконавчого листа № 520/12408/15ц вже закінчився, а тому може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Враховуючи вимоги ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції 2010 р.) щодо переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та строку пред`явлення виконавчого документа до виконання після його переривання, п. 5 Розділ 13 «Прикінцеві та перехідні положення», ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції 2016 р.), щодо строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, ст. 123,124 ЦПК України, щодо порядку обчислення строків, ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» мав право пред`явити виконавчий лист до виконання в строк до 14.04.2019 року. Будь-яких дій по пред`явленню зазначеного виконавчого листа до виконання у встановлені законом строки ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» не здійснив. Наголошується, що на цей час виконавче провадження з примусового виконання заочного рішення Київського районного суду від 19.11.2015 року по справі № 520/12408/15ц не відкривалось, за таких обставин, у разі пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, стягувач втрачає таке право. Також в апеляційній скарзі зазначено, що з 21 листопада 2014 року у ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» було запроваджено режим тимчасової адміністрації, який встановлено у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Станом на день подання цієї заяви ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» знаходиться у стані припинення. З заявою про відкриття виконавчого провадження не звертався, заборгованості до іншого кредитора не відступив, чим самим проявляє відсутність інтересу щодо стягненням заборгованості з боржника, проте арешт накладений державним виконавцем на підставі постанови ВП № 51263166 від 25.05.2016 року, порушує права боржника на володіння своїм майном. Щодо відзиву на апеляційну скаргу Відзив на апеляційну скаргу від учасників судової справи до суду апеляційної інстанції в строк передбачений Законом не надходив. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Представник відповідач ОСОБА_1 адвокат Зімірьова О.О. у судовому засіданні надала пояснення по суті справи, просила апеляційну скаргу задовольнити. Фактичні обставини справи, встановлені судом Відповідно до заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.11.2015 року по справі № 520/12408/15-ц позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором № BLaЖГА00044655 від 17.06.2011 року у розмірі 52813,67 грн, з яких: 20645,52 грн - кредит; 8417,40 грн відсотки; 9432,50 грн комісія за РО; 14318,25 грн плата за пропуск платежів. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 528,14 грн. Боржник ОСОБА_4 змінила прізвище на " ОСОБА_6 " в зв`язку з укладенням шлюбу 27.09.2016 року з ОСОБА_7 , про що суду надано відповідну копію свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області. 25.05.2016 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кіптіковим І.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51263466 з виконання виконавчого листа № 520/12408/15-ц, виданого 14.04.2016 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВіЕйБіБанк» грошової суми у розмірі 52813,67 грн. Постановою від 25.05.2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_4 , та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_4 24.03.2017 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кіптіковим І.О. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з відсутності передбачених ст.432 ЦПК України правових підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та про необхідність відмови в задоволенні відповідної заяви ОСОБА_1 . Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. Так, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Згідно з ст. 129-1 Конституції України, судове рішення у справі є обов`язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судових рішень у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом. З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2015 року рішенням Київського районного суду м. Одеси по справі № 520/12408/15-ц позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором № BLaЖГА00044655 від 17.06.2011 року у розмірі 52813,67 грн, з яких: 20645,52 грн - кредит; 8417,40 грн відсотки; 9432,50 грн комісія за РО; 14318,25 грн плата за пропуск платежів. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 528,14 грн. На теперішній час стан виконавчого провадження ВП 5163166 завершено. Як вказано у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018р. у справі № 61-1592св17, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015р., наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. З п.п. 5, 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Частинами 2, 3 вказано статті Закону визначено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених п.п. 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Постановою Верховного Суду від 09 вересня 2021р. по справі №824/67/20 передбачено, що державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист, або у зв`язку із визнанням судом, серед іншого, виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. З наведеного вбачається, що визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, і фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, є самостійними підставами для закінчення виконавчого провадження і їх одночасне застосування є неможливим. У зв`язку з цим, закінчення виконавчого провадження з підстави фактичного виконання рішення згідно з виконавчим документом унеможливлює закінчення виконавчого провадження з підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавче провадження не може бути розпочате знову. Таким чином, наведене спростовує доводи апеляційної скарги, а отже вони відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки не встановлено підстав, передбачених ч. 2 ст. 432 ЦПК України за яких виконавчий документ може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зімірьова Ольга Олександрівна, залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 26 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий О.Ю. Карташов Судді В.А. Коновалова В.В. Кострицький