Постанова Вінницький апеляційний суд № 130/1285/24

Справа № 130/1285/24 Провадження № 22-з/801/133/24 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Доповідач:Копаничук С. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2024 рокуСправа № 130/1285/24м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Копаничук С.Г., суддів: Медвецького С. К., Оніщука В. В., учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», відповідач ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог - товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором,- встановив: У квітні 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , за участі третьої особи без самостійних вимог - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30 липня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 4719346 від 12 травня 2021 року у сумі 15500 грн та судові витрати в сумі 2825 грн 31 коп, що складаються з судового збору в сумі 825,31 грн та витрат понесених на правову допомогу у сумі 2000 грн. Постановою Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено частково. Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30 липня 2024 року в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, скасовано. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 4719346 від 12 травня 2021 року у вигляді заборгованості з відсотків за користування кредитом за період з 11 червня 2021 року по 10 серпня 2021 року у розмірі 30000 грн. В решті рішення залишено без змін. 04 листопада 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» подало заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь 6000 грн витрат на правничу допомогу. Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке. Згідно з ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Частиною третьою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Цивільно-процесуальне законодавство окреслило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. ОСОБА_1 не надав клопотання про зменшення судових витрат на оплату правничої допомоги. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Верховний Суд у постановах від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17 (провадження № 61-11991св20) та від 26 січня 2022 року у справі № 127/1415/20 (провадження № 61-878св21) дійшов наступних висновків: «втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України». Розподіляючи витрати, які позивач поніс на професійну правничу допомогу по розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи докази: договір про надання правничої допомоги від 11 грудня 2023 року, додаткова угода до договору від 09 лютого 2024 року; детальний опис робіт (наданих послуг) від 04.11.2024, акт про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 04.11.2024 року; квитанція від 28.08.2023 на суму 5000 грн підтверджують факт надання правничої допомоги, її обсяг і вартість, що є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі із іншої сторони. З урахуванням обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн відповідають критерію розумності судових витрат. При цьому відповідач аргументованих заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу не надав, клопотання про їх зменшення не надав. Враховуючи викладене, результат розгляду цієї справи та заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку стягнути з позивачки на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 6000 грн. Керуючись ст. ст. 137, 270, 381 ЦПК України, постановив: Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту додаткової постанови. Учасники справи: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ - 42649746, юридична адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112. Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 . Суддя-доповідач С. Г. Копаничук судді: С. К. Медвецький В. В. Оніщук