Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/13980/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/13980/23 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К. Суддя-доповідач: Сапальова Т.В. 12 листопада 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України, в якому просив: - визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 01.02.2023 по 16.06.2023 включно, одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460, грошової компенсації за невикористані під час військової служби додаткової відпустки, передбаченою пунктом 12 часини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", грошової компенсації за не використані дні щорічної (основної) відпустки за 2022-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, протиправною; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 01.02.2023 по 16.06.2023 включно, одноразову грошову допомогу при звільненні, передбаченої Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року, № 460, грошову компенсацію за невикористані під час військової служби додаткової відпустки, передбаченою пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", грошову компенсацію за не використані дні щорічної (основної) відпустки за 2022-2023 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік з у рахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: - визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України щодо розрахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.02.2023 по 16.06.2023 грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані під час військової служби додаткової відпустки, грошової компенсації за не використані дні щорічної (основної) відпустки за 2022-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX; - зобов`язано військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані під час військової служби додаткової відпустки, грошової компенсації за не використані дні щорічної (основної) відпустки за 2022-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік за період з 01.02.2023 по 16.06.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при нарахуванні грошового забезпечення позивачу, відповідач при визначенні сум вказаних виплат правомірно враховував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2018 року, з огляду на положення Постанови №704 у редакції чинній на час проведення таких нарахувань. Апелянт також зазначає, що на момент звільнення позивача з військової служби діяла Постанова КМУ №704 в редакції Постанови КМУ №481 від 12.05.2023, якою встановлено фіксовану суму, з якої обчислюється розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями (1762 грн). Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 01.02.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України. Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 416.06.2023 №290-ОС позивач з 16.06.2023 виключений із списків особового складу. Зокрема, виплачена компенсація за не використані 33 дні щорічної відпустки за 2022 рік та за 16 календарних днів за 2023 рік, грошова компенсація за 28 невикористаних календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 та 2023 роки, вихідна допомога у розмірі чотирьох відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби за період з 24.02.2022 по 16.06.2023. 14.07.2023 позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України із заявою про перерахунок та виплату грошового забезпечення та всіх належних сум при звільненні в період з 01.02.2023 по день звільнення у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з у рахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023. Листом від 18.07.2023 відповідач повідомив, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, в редакції, яка діяла в період проходження позивачем служби, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування грошового забезпечення з 01.02.2023 по 16.06.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018, позивач звернувся з позовом до суду. Позивач, вважаючи, що діями відповідача порушені його права, звернувся до суду. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18, виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених у відповідності до пункту 4 Постанови №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на тарифний коефіцієнт. Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Так, відповідно до частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 (далі - Постанова №704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Постанова набирала чинності з 01 березня 2018 року. Так, відповідно до пункту 4 цієї постанови у редакції, що була чинною до 24.02.2018, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. З 21.02.2018 набула чинності постанова № 103, пунктом 6 якої пункт 4 постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Отже, з 21.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103. Тобто, пункт 6 Постанови №103 втратив чинність і у зв`язку з чим відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у редакції до внесення скасованих судом змін, згідно якої розрахунковою величиною для визначення окладів є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Під час розгляду і вирішення цієї справи суд виходить із того, що положення пункту 4 постанови № 704 та пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1774-VIII підлягають солідарному застосуванню. Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №

704. Отже, зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, впливає на визначення розміру посадового окладу та з 29.01.2020, тобто з моменту набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, наявні правові підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Водночас, апеляційний суд враховує, що 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704" (далі - Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023 та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини. Пунктом 1 Постанови №481 приписано скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Також пунктом 2 указаної постанови внесено зміну до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виклавши абзац перший в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.". Викладення пункту 4 постанови №704 у згаданій редакції та встановлення фіксованої суми, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, виходячи з розміру 1762 гривні, свідчить про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 20.05.2023. Таким чином, з 20.05.2023 підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 - відпали. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову за період з 20.05.2023 по 22.08.2023, оскільки розрахунок грошового забезпечення та його складових виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи з розміру 1762 гривні є правомірним. Тобто, позов в частині щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 24.02.2020 по 19.05.2023 підлягає задоволенню в частині позовних вимог, а саме щодо грошового забезпечення. 20 липня 2018 року набрав чинності Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі Порядок № 260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам. Розділом XXXI Порядку №260 регулюється виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби. Згідно з вимогами п. 1 вказаного розділу грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується, зокрема, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту, грошове забезпечення виплачується до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня закінчення строку контракту. Пунктом 3 розділу XXXI Порядку №260 визначено, що у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Відповідно до п. 5, 6 розділу XXXI Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення. Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Відповідно до п. 1, 2, 5 розділу XXXII Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше. Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою. З матеріалів справи встановлено, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини від 16.06.2023 №290-ОС позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 16.06.2023. Разом з тим, обчислення та виплати грошового забезпечення за період з 01.02.2023 по 16.06.2023 відповідачем проведено із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - 1762,00 грн. Таким чином, за період з 01.02.2023 по 19.05.2023 відповідач здійснював нарахування і виплату грошового забезпечення та додаткового грошового забезпечення позивачу із застосуванням неправильної розрахункової величини. З метою відновлення прав, порушення яких установлено за результатами розгляду спору, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача здійснити з 24.02.2020 по 19.05.2023 нарахування та виплату грошового забезпечення та всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані під час військової служби додаткової відпустки, грошової компенсації за не використані дні щорічної (основної) відпустки за 2022-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого відповідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Враховуючи все викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог. Отже, висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до частини 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з пункту 4 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України , підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України задовольнити частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України щодо розрахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.02.2023 по 19.05.2023 грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані під час військової служби дні додаткової відпустки, грошової компенсації за не використані дні щорічної (основної) відпустки за 2022-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік". Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані під час військової служби дні додаткової відпустки, грошової компенсації за не використані дні щорічної (основної) відпустки за 2022-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік за період з 01.02.2023 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.