Постанова Київський апеляційний суд № 369/29/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №369/29/23 Головуючий у 1 інстанції: Пінкевич Н.С. провадження №22-ц/824/14268/2024 Головуючий суддя: Олійник В.І. ПОСТАНОВА Іменем України 11 листопада 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: Головуючого судді: Олійника В.І., суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П., розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою адвоката Туринської Валентини Євгенівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року про повернення позивачеві заяви про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Державний нотаріус Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Панікар Валентина Миколаївна, про визнання права власності на частину квартири, - в с т а н о в и в : Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Державний нотаріус Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Панікар В.М. про визнання права власності на частину квартири відмовлено. 24 квітня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про перегляд зазначеного рішення. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року заяву про перегляд заочного рішення повернуто позивачеві з тих підстав, що її було подано до суду не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою, без використання електронного цифрового підпису, що дає підстави стверджувати, що відповідач використав спосіб звернення до суду із заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством. В апеляційній скарзі адвоката Туринської В.Є., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаргу обґрунтовано тим, що як вбачається з матеріалів справи, відповідачу не були надіслані ні позовна заява з додатками, хоча позивачем відповідні матеріали були додані до позовної заяви, ні ухвала про відкриття провадження у справі, ні саме заочне рішення у справі. Жодного документу у справі, який би свідчив про отримання відповідачем матеріалів справи, немає. Розшук відповідача в межах України зважаючи на те, що відповідач є громадянином Росії і від 1972 року проживає в Росії, що чітко вбачається з матеріалів справи, є безпідставним і не свідчить про намагання суду першої інстанції належним чином повідомити відповідача про відкрите позовне провадження стосовно нього. Вказує, що відповідно до ст.6 ЦПК України суд зобов?язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак. Як вбачається з матеріалів справи ця стаття була порушена судом першої інстанції. Зважаючи на порушення прав відповідача, відповідач у єдиний можливий спосіб зумів передати своє ставлення до розгляду позовних вимог у зазначений справі (на даний час поштовий зв?язок між Україною та Росією не здійснюється, при цьому жодного рішення, яким чином здійснювати повідомлення сторін у судовому процесі з боку України наразі не прийнято). Зазначав, що постановляючи вищезазначену ухвалу, суд не звернув увагу на те, що електронний підпис є обов?язковим лише для адвокатів, нотаріусів, державних та приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, органів державної влади та інших державних органів, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України (1 речення ч. 6 ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України). Відповідно до наступного речення зазначеної статті: інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Відповідач по справі є фізичною особою, фізичні особи, як зазначено вище не входять до переліку осіб для яких є обов?язковість наявності електронного підпису. Також звертає увагу апеляційного суду на те, що не вирішення питання про квартиру перешкоджає позивачу вільному користуванні квартирою у зв?язку з тим, що як власник половини квартири, він (позивач) сплачує у повному обсязі усі платежі, пов?язані з її користуванням, але дії щодо передачі квартири в оренду, купівлі-продажу, отримання кредиту під заставу майна та інші дії не можуть бути зроблені позивачем без іншого учасника, відповідача, що є обмеженням та порушенням прав позивача у зв?язку з чим, позивач і звертається з відповідною скаргою. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. За ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. За ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників. (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13-ц) За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь головуючого, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем до суду було надіслано заяву про перегляд заочного рішення не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою без використання електронного цифрового підпису, що дає підстави стверджувати, що відповідач використав спосіб звернення до суду із заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством. Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з вимогами ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Державний нотаріус Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Панікар В.М. про визнання права власності на частину квартири відмовлено. 24 квітня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про перегляд зазначеного рішення. Згідно з ч.5, 6 ст.43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За правилом абз.2 ч.8 ст.14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом. При тому, відповідно до п.п.15.1 п.15 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет». Аналогічний висновок був також висловлений у постанові Верховного від 05.09.2019 у справі №530/1727/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20. Як встановлено судом і вбачається з матеріалів заяви, відповідачем до суду було надіслано заяву про перегляд заочного рішення не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою без використання електронного цифрового підпису, що дає підстави стверджувати, що відповідач використав спосіб звернення до суду із заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством. За пунктом 1 ч.4 ст.185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Державний нотаріус Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Панікар В.М., про визнання права власності на частину квартири не могла бути прийнята до розгляду судом і тому підлягала поверненню особі, яка її подала. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги адвоката Туринської В.Є., яка діє в інтересах ОСОБА_1 та залишення без змін ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року про повернення ОСОБА_2 заяви про перегляд заочного рішення . На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу адвоката Туринської Валентини Євгенівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,залишити без задоволення. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року про повернення ОСОБА_2 заяви про перегляд заочного рішення залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий: Судді: