Постанова Одеський апеляційний суд № 522/22322/23

Номер провадження: 33/813/2229/24 Номер справи місцевого суду: 522/22322/23 Головуючий у першій інстанції Кічмаренко С.М. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.10.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря - Зєйналової А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - встановив: Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і застосовано до нього адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік . З вказаної постанови вбачається, що 31.10.2023 року о 22:37 год., у м. Одесі, вул. Успенська, 4, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом електросамокатом «Jet» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 1)відеозапис, який міститься у матеріалах справи не відображає факту зупинення працівниками поліції ОСОБА_1 , а також факту керування ним транспортного засобу, а отже не може бути доказом у справі; 2)з відеозапису вбачається, що поведінка ОСОБА_1 була врівноваженою жодних ознак алкогольного сп`яніння не вбачається, чітко висловлює свої думки, має впевнену координацію рухів, тому підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення не було; 3)оскільки ознаки сп`яніння зазначені у протоколі не знайшли свого підтвердження, то вимога поліцейського про проходження огляду була безпідставною та незаконною, а тому всі здобуті докази є неналежними та недопустимими; 4)в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права передбачені ст.. ст.. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.. 268 КУпАП в тому числі і його право на правову допомогу; 5)протокол про адміністративне правопорушення містить неточності його заповнення, а тому не може бути належним доказом у справі; 6)ОСОБА_1 , не було вручено направлення на огляд водія, що є суттєвим порушенням; 7)ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , наявність посвідчення водія необхідне йому для виконання бойових завдань в ході несення військової служби для зміцнення обороноздатності м. Одеси. Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення. Одеський апеляційний суд належним чином сповіщав ОСОБА_1 та адвоката Лапко Е.М. про розгляд справи на 09 жовтня 2024 року на 11:00 год. В судове засідання ОСОБА_1 та його представник не з`явилися, причин своєї неявки суду не повідомили. Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 та адвоката Лапко Е.М. Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин. Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази: -протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №552928 від 31 жовтня 2023 року з якого вбачається, що 31 жовтня 2023 року о 22:30 год. в м. Одеса по вул. Успенська, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом «Jet» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП; -довідка про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, з якої вбачається, що при перевірці по наявним базам Національної поліції України ДПП УПП в Одеській області, ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_3 отримав 26.02.2020 року; -довідка про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення з якої вбачається, що ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП; -акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не проходив з підстав відмови останнього; -направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що 31 жовтня 2023 о 23:30 год., ОСОБА_1 було направлено до КНП «ОДМЦПЗ» ООР для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку із виявленням у нього працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, однак огляду проведено не було з підстав відмови водія; -диск з відеозаписом, який було приєднано до матеріалів справи та з якого вбачається, що ОСОБА_1 31.10.2023 року о 22:29 год. їхав по дорозі на електросамокаті, коли був зупинений працівниками поліції. Працівник поліції підійшов до ОСОБА_1 та попросив надати документи. ОСОБА_1 сказав, що документи у нього знаходяться у застосунку «ДІЯ». Працівник поліції сказав, добре, нехай покаже. Потім працівник поліції спитав ОСОБА_1 чи вживав він спиртні напої, на що останній відповів, що так, вживав. Працівник поліції спитав, чи пройде він тест. ОСОБА_1 спитав, який тест. Працівник поліції відповів, що за допомогою приладу Драгер. ОСОБА_1 почав питати, а що він порушив. Працівник поліції відповів, що ОСОБА_1 рухався на транспортному засобі з ознаками алкогольного сп`яніння. Працівник поліції знов спитав ОСОБА_1 чи буде він проходити огляд за допомогою приладу Драгер. ОСОБА_1 відповів, що не буде проходити. Працівник поліції спитав, чи проїде ОСОБА_1 в медичних заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 відповів, що не поїде. Працівник поліції повідомив, що в такому випадку на ОСОБА_1 зараз буде складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Працівник поліції також сказав ОСОБА_1 , що він не мав права після того, як вживав алкогольні напої керувати електросамокатом. ОСОБА_1 знов питав працівників поліції на якій підставі його було зупинено. Працівник поліції повідомив, що на підставі ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», якщо у працівника поліції було достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 причетний до правопорушення, або може порушити. Працівник поліції ознайомив ОСОБА_1 із змістом протоколу, останній відмовився його підписувати. Однак почав питати де його пояснення, на що працівник поліції запропонував йому надати окремий аркуш для їх написання. Однак ОСОБА_1 таким правом не скористався. ОСОБА_1 було повідомлено що його відсторонено від керування. Отже, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що відеозапис, який міститься у матеріалах справи не відображає факту його зупинення працівниками поліції, а також факту керування ним транспортного засобу, а отже не може бути доказом у справі, не знайшов свого підтвердження. Також не заслуговує на увагу довід апеляційної скарги про те, що з відеозапису вбачається, що поведінка ОСОБА_1 була врівноваженою жодних ознак алкогольного сп`яніння не вбачається, чітко висловлює свої думки, має впевнену координацію рухів, тому підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення не було, оскільки це власна думка водія, і ґрунтується на власних переконаннях. Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейський, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з відеореєстратора, діяв відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього закону віднесено застосування засобів відеозапису. Слід зазначити, що відеозапис є об`єктивним доказом, оскільки унеможливлює суб`єктивне висвітлення поліцейським або іншими особами обставин справи. Суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що на відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 сам повідомив працівнику поліції, що вживав алкогольні напої, після чого працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», або проїхати до медичного закладу, на що останній повідомив, що відмовляється. Таким чином, з переглянутих відеозаписів просліджується чітка послідовність подій, які відбулись 31.10.2023 року, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який беззаперечно та поза розумним сумнівом підтверджує відомості, викладені в протоколі та вину правопорушника. З даним твердження суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції. Слід зазначити, що відеозапис є об`єктивним доказом, оскільки унеможливлює суб`єктивне висвітлення поліцейським або іншими особами обставин справи. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Відповідно до п.п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і складено протокол про адміністративне правопорушенні з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів, зокрема, на стан алкогольного сп`яніння визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, якою встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 розділу І). Згідно пунктів 2, 3 Розділу 1 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Пунктом 6 розділу І Інструкції визначено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Пунктами 1-5, 7, 10 Розділу ІІ зазначеної Інструкції встановлено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що вказуючи про порушення співробітниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апелянт не надав до суду доказів про звернення зі скаргами на дії поліцейського до компетентних органів, що дає підстави суду вважати такі посилання апеляційної скарги, як спроби апелянта уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. ОСОБА_1 таким правом не скористався, не вказав заперечень, зауважень щодо його незгоди із змістом протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, працівники поліції при складанні адміністративного протоколу у відношенні ОСОБА_1 діяли у відповідності із нормами чинного законодавства, будь-яких порушень не зафіксовано. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що йому були роз`яснені його права передбачені ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП в тому числі і його право на правову допомогу не знайшли свого підтвердження, оскільки із наданого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було ознайомлено із змістом протоколу про адміністративне правопорушення в тому числі, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а також повідомлено про розгляд його справи у Приморському районному суді м. Одеси. Щодо доводу апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення містить неточності його заповнення, а тому не може бути належним доказом у справі, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формуються обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення. Відповідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Так, в протоколі серії ААД №552928 від 31 жовтня 2023 року вказано, що в зазначений день та час ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом «Jet» номерний знак НОМЕР_1 , маючи наступні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проведення огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Також до протоколу долучені наступні докази, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №552928 від 31 жовтня 2023 року; довідки з інформаційного порталу Національної поліції; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; диск з відеозаписом. З наданих суду доказів вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи. Доводи ОСОБА_1 , про те, що йому не було вручено направлення на огляд водія, що є суттєвим порушенням, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки з відеозапису встановлено, що він відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння у передбаченому законом порядку, а тому відсутність доказів вручення даного направлення ОСОБА_1 є логічним та не викликає сумнівів у належному дотриманні поліцейськими вимог законодавства під час проведення процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. Отже, об`єктивно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені вище докази повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Інші твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час дослідження доказів по справі, також жодних доказів, які б спростували правильні висновки суду першої інстанції не було долучено і до апеляційної скарги. Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, роздруківкою результатів тестування на алкоголь, а також дослідженим апеляційним судом під час апеляційного розгляду відеозаписом з місця події. Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що було встановлене в передбаченому законом порядку. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано застосував стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами, адже воно, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним. У відповідності до положень п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Отже, за результатами апеляційного розгляду суд вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а постанова Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2024 року підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова