Постанова Київський апеляційний суд № 357/8675/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 жовтня 2024 року місто Київ Справа № 357/8675/23 Провадження № 33/824/3953/2024 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Стрижеуса А.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Зінченка Павла Леонідовича, на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2024 року,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 09.07.2023 Серії ААБ № 066407 від 09.07.2023 року: 09.07.2023 року о 11 год. 14 хв. в м. Біла Церква Київської області, вул. Василя Стуса, 106а, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (одержувач: ГУК у Київ.обл./м. Київ/21081300; банк: Казначейство України (ЕАП); ЄДРПОУ: 37955989; МФО: 899998; номер рахунку: UA488999980313030149000010001; код класифікації доходів бюджету 21081300) та позбавити права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Не погоджуючись з постановою суду, захисником ОСОБА_1 адвокатом Зінченком П.Л. подано апеляційну скаргу, в якій він просить постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2024 року скасувати та справу закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, посилаючись на те, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою, винесена з грубим порушенням норм процесуального права. Суд неповно з`ясував фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам подій, підійшов формально до вивчення фактичних обставин справи. Зазначає, що патрульні поліцейські не надали обґрунтованих пояснень, щодо причин зупинки та порушених норм ПДР, які відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», давали підставу працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу. Зауважує, що поліцейськими не було роз`яснені права ОСОБА_1 у зв`язку з чим він не розумів наслідків відмови від проходження медичного огляду в медичному закладі. Також зауважує, що відеозапис не можна вважати належним доказом оскільки запис який було долучено до адміністративних матеріалів не є безперервним. Тому на думку апелянта поліцейські порушили інструкцію примусово зупинивши відеозапис на відеокамері. Вказує, що апелянт відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, оскільки він не був водієм автомобіля а на момент звернення до нього поліцейських автомобіль був нерухомий та припаркований без порушень правил дорожнього руху. Зазначає, що патрульними поліцейськими не було виписано письмове направлення на огляд до закладу охорони здоров`я. Судові засідання по справі були призначені на 19 вересня 2024 року о 11 год. 15 хв., та на 10 жовтня 2024 року о 12 год. 30 хв., разом з тим у вказані судові засідання ані ОСОБА_1 ані його представник не з`явились. Були повідомлені належним чином, а саме шляхом направлянням на номери телефону судової повістки про дату та час судового засідання, заперечень щодо такого способу повідомлень ОСОБА_1 та захисник Зінченко П.Л. не висловлювали. Проте, представником апелянта 19 вересня 2024 року та 10 жовтня 2024 року до Київського апеляційного суду були подані клопотання про перенесення судових засідання у зв`язку з участю адвоката в інших судових засідання. Київським апеляційним судом засідання по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було відкладено на 31 жовтня 2024 року о 12 год. 00 хв. Проте, в судове засідання особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, також в судове засідання не з`явився представник ОСОБА_1 - адвокат Зінченко П.Л. Про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, а саме направлянням СМС повідомлення на номери телефону судової повістки про дату та час судового засідання. Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Зінченка П.Л.. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Відповідно до пункту 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно частини першої статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому згідно положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103. Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція). Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. У відповідності до вимог частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому. Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх ознак складу адміністративного правопорушення, зобов`язана скласти протокол, в якому в обов`язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції статті 130 КУпАП та утворюють об`єктивну сторону складу зазначеного правопорушення. Суд надав оцінку доказам та твердженням, які представник подав до суду апеляційної інстанції, та приходить до висновку: Щодо доводів апелянта про те, що відеозапис не можна вважати належним доказом оскільки запис який було долучено до адміністративних матеріалів не є безперервним. Тому на думку апелянта поліцейські порушили інструкцію примусово зупинивши відеозапис на відеокамері. Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським або у присутності двох свідків. Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з відеозапису долученого до матеріалів справи, запис був безперервний, на записі наявні роз`яснення прав та обов`язків, роз`яснено право відмови від проходження медичного огляду. Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо порушення п. 5 Розділу ІІ Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, апеляційний суд враховує, що в цьому пункті зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища, суд дійшов до висновку, що доводи апелянта в цій частині є необґрунтовані, оскільки з долученого відеозапису вбачається, що патрульними поліцейськими дотримані вимоги статті 266 КУпАП під час фіксування адміністративного правопорушення.. Щодо доводів апелянта про те, що патрульними поліцейським не було виписано письмове направлення на огляд до закладу охорони здоров`я. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів. Що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 було доставлено до Білоцерківської лікарні №4, проте він відмовився від проходження огляду у вказаному медичному закладі. Відповідно до інструкції №1376 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Статтею 266 КУпАП Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Також письмове направлення на огляд до закладу охорони здоров`я виписуються тоді коли особа не відмовляється від проходження медичного огляду. Відповідно до пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Патрульними поліцейськими було складено письмове направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проте ОСОБА_1 не скористався правом на проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я та категорично відмовився від проходження огляду та відмовився від підпису. Разом з тим відмова від проходження такого огляду є самостійною підставою для притягнення до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що доводи апелянта є необґрунтованими, оскільки патрульними поліцейськими були виконані вимоги статті 266 КУпАП, інструкції №1376 та правил 2.5 ПДР, виписали направлення на проходження медичного огляду та доставили ОСОБА_1 до медичного закладу. Щодо доводів апелянта про те, що поліцейськими не було роз`ясненні права ОСОБА_1 у зв`язку з чим він не розумів наслідків відмови від проходження медичного огляду в медичному закладі. Як вбачається з матеріалів справи, а саме відеозаписів які були долучені до справи про адміністративне правопорушення, патрульними поліцейськими чітко роз`яснені права ОСОБА_1 , та наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Отже доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими, оскільки патрульними поліцейськими відповідно до статті 266 КУпАП були роз`ясненні права ОСОБА_1 та наслідки його відмови. Щодо доводів апелянта про те, що патрульні поліцейські не надали обґрунтованих пояснень, щодо причин зупинки та порушених норм ПДР, які відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», давали підставу працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу, та про те, що апелянт відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, оскільки він не був водієм автомобіля а на момент звернення до нього поліцейських автомобіль був нерухомий та припаркований без порушень правил дорожнього руху. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Рапорту Поліцейського взводу № 2 роти № 2 Батальйону № 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київської області ДПП сержанта поліції Олени Окіпної від 09 липня 2023 року, зазначено, що: під час несення служби 09.07.2023 року у складі екіпажу Комета 0152 сержантом поліції Окіпна Олена Андріївна , сержантом поліції Пилипенко Богдан Валентинович було зупинено транспортний засіб, який порушував ПДР а саме не увімкнув світловий покажчик повороту, Volkswagen Touareg д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає АДРЕСА_1 в якого було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини, почервоніння шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів. Водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп?яніння у лікаря нарколога в медичному закладі та на місці зупинення транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, на що водій категорично відмовився у присутності двох свідків. На ОСОБА_1 було складено протокол ААД 066407 за ст. 130 ч.1 КУпАП, постанова ЕАК 7305628 за ст. 122 ч. 2 КУпАП. Від керування ТЗ відсторонений, авто передано тверезому водієві під розписку. Подія фіксувалась на нагрудну бодікамеру Моторола 477666, 477672. Також в матеріалах справи міститься постанова про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕАС № 7305628, дата розгляду 09 липня 2023 року, в якій зазначено що ОСОБА_1 на транспортному засобі Volkswagen Touareg д.н.з. НОМЕР_2 порушив правила дорожнього руху, а саме керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті чим порушив п. 9.2.б ПДР - Порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху відповідно до ст. 122 ч.

2. Право на оскарження відповідно до статті 288 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП ОСОБА_1 було роз`яснено, про що свідчить підпис у вказаній постанові. Разом з тим водій ОСОБА_1 вказану постанову оскаржив до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовлено. Факти, установлені в прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиційний характер. Преюдиційність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиційність у процесуальному праві виражена як обов`язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набутим законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових фактів щодо одного й того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу та засобів. Суть преюдиції полягає в неприпустимості ставлення під сумнів судового рішення, яке набрало законної сили, а також повторного розгляду судом одного й того самого питання між тими самими сторонами. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: - обставина встановлена судовим рішенням; - судове рішення набрало законної сили; - у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі. Преюдиційними є факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення й окреслюється його суб`єктивними і об`єктивними межами, згідно з якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їхні правонаступники, не можуть знову оскаржувати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу, навіть коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень. Преюдиційне значення норм Кодексу адміністративного судочинства УкраїниПоложення частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України є імперативною нормою та має преюдиційне значення для суду, що розглядає справу про правові наслідки вчинених дій платником, стосовно якої ухвалена постанова суду в межах справи про адміністративне правопорушення в питанні, чи існували дії та чи вчинені вони конкретною особою Отже оскільки Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2024 року було встановлено правомірність зупинки, за правилами преюдиції вказані обставини поширюються на вказану справу про адміністративне правопорушення. Разом з тим вказане рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2024 року встановлює преюдиційність керування ОСОБА_1 транспортним засобом оскільки саме на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч.

2. Враховуючи викладене суд дійшов до висновку, що доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими оскільки, факт правомірності зупинки був визначений рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2024 року. Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, є обґрунтованими. Доводи апеляційної скарги про невинуватість ОСОБА_5 спростовані: - відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 066407 від 09.07.2023 року: 09.07.2023 року о 11 год. 14 хв. в м. Біла Церква Київської області, вул. Василя Стуса, 106а, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві. - рапортом Поліцейського взводу № 2 роти № 2 Батальйону № 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київської області ДПП сержанта поліції Олени Окіпної від 09 липня 2023 року. - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 09.07.2023 року. - поясненнями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - відеозаписом з нагрудної камери патрульної поліції. - розпискою ОСОБА_8 про залишення на зберігання транспортного засобу. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КупАП. Докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Інші доводи апелянта також задоволенню не підлягають, є особистою думкою ОСОБА_1 та суперечать наявним матеріалам. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та надані ним в апеляційному суді пояснення про те, що суд першої інстанції безпідставно визнав його винним, та що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, задоволенню не підлягають, остільки суперечать доказам, які є належними, достатніми та допустимими. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції, як законну без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Зінченка Павла Леонідовича, на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2024 року - залишити без змін Постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2024 року. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А.М. Стрижеус