Постанова Черкаський апеляційний суд № 699/190/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 листопада 2024 року м. Черкаси Справа № 699/190/21 Провадження № 22-ц/821/1687/24 Категорія: 305010900 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Василенко Л. І., суддів: Гончар Н. І., Новікова О. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 20 серпня 2024 року про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу/суброгації, - в с т а н о в и в : У березні 2021 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу/суброгації. Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 31.03.2023 в задоволені позову відмовлено. 11 квітня 2023 року представник ОСОБА_2 адвокат Савчук О. Г. подав до суду заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 24350,00 грн судові витрати на професійну правничу допомогу. Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 27.04.2023 заяву адвоката Савчук О. Г. залишено без розгляду. Постановою Черкаського апеляційного суду від 06.06.2024 ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 27.04.2023 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. 20.08.2024 додатковим рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 22100,00 грн. Додаткове рішення мотивовано тим, що суд взяв до уваги складність та тривалість розгляду справи у суді першої інстанції, конкретні обставини справи, об`єм зібраних у справі доказів, ціну позову та значення справи для обох сторін, виконані представником відповідача роботи. Задовольняючи заяву частково, суд не врахував 1500,00 грн за ознайомлення адвокатом в Печерському районному суді м. Києва з матеріалами адміністративної справи № 757/12357/20-п, з мотивів не входження такої суми до обсягу надання правничих послуг у справі № 699/190/21. Також суд виключив із вартості послуг, наданих адвокатом, вартість забезпечення явки адвоката в судове засідання, яке не відбулося у сумі 750,00 грн, так як такі витрати не передбачені тарифами, що містяться у Додатку № 1 до Договору № 14/2021 від 20.04.2021. Не погоджуючись із додатковим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вважаючи його прийнятим з неправильним застосуванням норм процесуального права, при неповному з`ясуванню обставин, що мають значення для справи та з невідповідністю висновків викладених у рішенні обставинам справи. Просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви про стягнення витрат на правничу допомогу. В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції, в порушення вимог ЦПК України, не повідомив його про дату та час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення. Крім того, всупереч ст. 134 ЦПК України представником відповідача не було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у якому вже мав міститися детальний опис робіт та послуг, виконаних адвокатом у рамках надання правничої допомоги. Не виконання такого обов`язку, на думку скаржника, призвело до порушення принципу змагальності сторін, оскільки унеможливило подачу заперечень стосовно витраченого часу та вартості робіт наданих представником відповідача. Також вказує, що ціна позову становила 55860,47 грн, справа була малозначна, а постановою Черкаського апеляційного суду від 06.06.2024 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду від 31.03.2023 було задоволено частково, а відтак судові витрати теж підлягали відшкодуванню частково, пропорційно до позовних вимог, в яких відмовлено в позові. Вважає, що представником відповідача не надано жодного доказу оплати відповідачем послуг адвоката з 2021 року по 2024 рік, а розмір витрат на правову допомогу є завищеним та таким, що не відповідає принципам співмірності, пропорційності малозначних справ, а відтак такі витрати не підлягають задоволенню. Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безсторон­нім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 8 ст. 141 ЦПК України перебачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги. Водночас, згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята - шоста статті 137 ЦПК України). Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Визначення терміну договір про надання правничої допомоги міститься у статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 виклала правовий висновок відповідно до якого розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_2 адвокат Савчуком О. Г. у відзиві на позовну заяву зазначив, що розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 10000,00 грн, що включає оплату послуг адвоката відповідно до Договору про надання правової допомоги в розмірі 7000,00 грн, витрати на проведення експертизи у розмірі 3000,00 грн. Також зазначив, що додаткові витрати, які очікує понести відповідач, будуть залежати від кількості судових засідань та обсягу вчинення інших процесуальних дій, у яких прийматиме участь представник відповідача, які пов`язані з розглядом судової справи. До відзиву доданий Договір № 14/2021 про надання правової допомоги від 20.04.2021, укладений між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «ІНТЕГРО». Згідно п. 4.2 Договору гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами. Додатком № 1 від 20.04.2021 до Договору № 14/2021 про надання правової допомоги від 20.04.2021 установлено гонорар адвокатського об`єднання «ІНТЕГРО» за типами правової допомоги, зокрема, вартість консультації, правовий аналіз правочину, ознайомлення з матеріалами справи, складання заяв по суті, участь у судовому засіданні. 29.04.2021 АО «ІНТЕГРО» видало адвокату Савчуку О. Г. ордер на надання правничої (правової) допомоги, серія АІ № 1110396, на надання ОСОБА_2 на підставі договору правової допомоги у Корсунь-Шевченківському районному суді Черкаської області. До відзиву також було долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП 002018, виданого Радою адвокатів Запорізької області Савчуку Олександру Григорійовичу. Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 31.03.2023 в задоволені позову відмовлено. Останнім днем визначеного процесуальним законом п`ятиденного строку для подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення в цій справі є 05 квітня 2023 року. Заяву про ухвалення додаткового рішення направлено засобами поштового зв`язку 05.04.2023. Отже, визначений процесуальним законом строк на подання доказів щодо понесення витрат на правничу допомогу не пропущено. В поданій заяві представник ОСОБА_2 адвокат Савчук О. Г. просив стягнути з ОСОБА_1 24350,00 грн судові витрати на професійну правничу допомогу. До вказаної заяви надано Акт про надання правової допомоги № 1 до Договору № 14/2021 про надання правової допомоги від 20.04.2021. В акті вказана вартість послуг за період з 20.04.2021 по 31.03.2023, яка ґрунтується на тарифах погоджених сторонами в Додатку № 1 до Договору № 14/2021 від 20.04.2021 та становить суму в розмірі 24350,00 грн, яка включає в себе: консультація усна без вивчення документів 600,00 грн, ознайомлення в Печерському районному суді м. Києва з матеріалами адміністративної справи № 757/12357/20-п про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, в тому числі подання відповідної заяви від 26.04.2021 1500,00 грн; підготовка та направлення відзиву на позовну заяву про відшкодування шкоди в порядку регресу/суброгації № 35/21 3000,00 грн; підготовка та направлення заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень № 39/21 3000,00 грн; підготовка та направлення заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження № 34/21 1500,00 грн; підготовка та направлення клопотання про витребування оригіналів письмових доказів № 72/21 від 13.07.2021 1500,00 грн; участь в судовому засіданні, яке відбулося 12.05.2021 2500,00 грн, участь в судовому засіданні, яке відбулося 31.05.2021 2500,00 грн, участь в судовому засіданні, яке відбулося 20.07.2021 2500,00 грн, участь в судовому засіданні, яке відбулося 06.09.2021 2500,00 грн, забезпечення явки на судове засідання, яке не відбулося через клопотання представника позивача 750,00 грн, участь в судовому засіданні, яке відбулося 31.03.2023 2500,00 грн. Надані адвокатом Савчуком О. Г. документи відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України є належними доказами понесення ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у даній справі. При визначенні суми конкретного відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц,постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява N 19336/04, п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26 лютого 2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30 березня 2004 року). Отже, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач не заявляв такого клопотання, а лише у відзиві на апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Савчука О. Г. на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 27.03.2023 заперечував повністю проти витрат на правову допомогу та вважав їх такими, що не підлягають задоволенню. Як вбачається з матеріалів даної справи, рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 31.03.2023 позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог, постановою Черкаського апеляційного суду від 06.06.2024 рішення першої інстанції у даній справі змінено, привівши його мотивувальну частину у відповідність до змісту постанови апеляційного суду, у решті рішення суду залишено без змін. Враховуючи, що позивачу відмовлено в задоволені позовних вимогам, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що позовні вимоги були задоволені частково, а відтак судові витрати теж підлягали відшкодуванню частково. Щодо доводів ненадання відповідачем попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, колегія суддів звертає увагу, що ч. 2 ст. 134 ЦПК України передбачено право суду відмовити стороні у відшкодуванні витрат на правничу допомогу в разі неподання цією стороною попереднього розрахунку суми судових витрат. Проте сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Реалізація судом цього права в кожному конкретному випадку залежить від встановлених обставин справи, а також інших чинників. Відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат. Такі висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 08 березня 2023 року в справі № 755/7694/20. Водночас, як свідчать матеріали справи та враховується апеляційним судом, що у відзиві на позовну заяву адвокат Савчук О. Г. вказав про розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи та про розмір витрат, який буде залежати від кількості судових засідань та обсягу процесуальних дій, у яких прийматиме участь адвокат відповідача. На підтвердження понесених витрат суду надано Акт про надання правової допомоги № 1 до Договору № 14/2021 про надання правової допомоги від 20.04.2021, у якому вказано вартість послуг у розмірі 24350,00 грн. Проаналізувавши наданий адвокатом Савчуком О. Г. акт з переліком виконаних послуг, апеляційний суд зазначає, що він містить опис наданих адвокатом відповідачу у цій справі послуг з професійної правничої допомоги на стадії розгляду цієї справи у суді першої інстанції та розмір винагороди за усі надані види послуг. Відображена у зазначеному акті інформація щодо ознайомлення в Печерському районному суді м. Києва з матеріалами адміністративної справи № 757/12357/20-п про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, в тому числі подання відповідної заяви від 26.04.2021 у сумі 1500,00 грн та забезпечення явки на судове засідання, яке не відбулося через клопотання представника позивача у сумі 750,00 грн суд не бере до уваги та не враховує у загальний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу. Зазначені в акті інші надані відповідачу адвокатом у цій справі послуги та обставини надання таких послуг підтверджуються матеріалами справи. З огляду на викладене колегія суддів вважає доведеними обставини надання адвокатом послуг з професійної правничої допомоги у суді першої інстанції та враховує те, що відповідач як клієнт адвоката Савченка О. Г. не мав претензій щодо якості, повноти, строків та обсягів наданих йому послуг з професійної правничої допомоги, а також щодо розміру гонорару за виконану роботу. Посилання адвоката в апеляційній скарзі на те, що відповідач не надав жодного доказу оплати адвокатських послуг не приймаються судом апеляційної інстанції виходячи з наступного. Верховний Суд у постанові від 15 червня 2021 року в справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20) дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 та підтримана Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Водночас доводи скаржника щодо неповідомлення його про дату та час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 246 ЦПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч. 3 ст. 246 ЦПК України). Частиною 3 ст. 270 ЦПК України закріплено, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Із аналізу змісту ст. 270 ЦПК України вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги. У процедурі розгляду заяви про розподіл судових витрат суду належить забезпечити сторонам можливість бути повідомленими про розгляд заяви та надати свої заперечення щодо розміру витрат, які заявник намагається компенсувати за рахунок протилежної сторони. Ключовими в цьому аспекті є приписи частини другої статті 246 ЦПК України, які в імперативному порядку встановлюють, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21). Так, положення ч. 4 ст. 270 ЦПК України, на які послався в додатковому рішенні суд першої інстанції, не виключають обов`язку суду повідомити сторони про призначення судового засідання з розгляду заяви. Однак, з матеріалів справи вбачається, що після апеляційного перегляду ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 27.04.2023 справа надійшла до суду першої інстанції для продовження розгляду. Проте, розгляд заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу було здійснено в порушення приписів ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 270 ЦПК України із винесенням додаткового рішення від 20.08.2024 без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи. Матеріали справи не містять належних доказів повідомлення позивача про час та місце проведення судового засідання 20.08.2024. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини 3 статті 376 ЦПК України). Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення, порушив норми процесуального права, що є обов`язковою підставою для його скасування та ухвалення нового про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_2 адвоката Савчука О. Г. про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22100,00 грн. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Самойленка Петра Миколайовича задовольнити частково. Додаткове рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 20 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення. Заяву представника ОСОБА_2 адвоката Савчука Олега Григорійовича про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати на правничу допомогу в сумі 22100,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Головуючий Л. І. Василенко Судді: Н. І. Гончар О. М. Новіков