LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд520/9076/24

від 07.11.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 по справі № 520/9076/24 - залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 листопада 2024 р. Справа № 520/9076/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, по справі № 520/9076/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №520/9076/24 адміністративний позов про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у зменшенні надбавки за особливості проходження служби до 0% та премії до 10% при виготовленні і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки №ФХ-126739/1 від 13.10.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 та оновленої довідки №ФХ-126739/2 від 13.10.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, про надбавку за особливості проходження служби та про щомісячну премію - у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2021 року за відповідними посадами у тому державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, про надбавку за особливості проходження служби та про щомісячну премію - у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2022 року за відповідними посадами у тому державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2022. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №520/9076/24 набрало законної сили 03.09.2024. 13.09.2024 Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи. 23.09.2024 від представника позивача до суду надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України, в якій заявник просив: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати яка полягає у не зазначенні в довідках про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 від 02.09.2024 №ФХ-126739 та станом на 01.01.2022 від 02.09.2024 №ФХ-126739/1, які видані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №520/9076/24, відомостей про середні відсоткові розміри надбавки за особливості проходження служби та премії; постановити Окрему ухвалу, якою зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та не виконанню рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №520/9076/24 в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022 з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, про надбавку за особливості проходження служби та про щомісячну премію - у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2021 року та за січень 2022 року (відповідно) за відповідними посадами у тому державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру його пенсії. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 заяву представника позивача в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №520/9076/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення. Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 року по справі № 520/9076/24 про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідача щодо невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 року по справі №520/9076/24, в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник позивача зазначає, що для правильного вирішення питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення необхідно з`ясувати, чи виконано таке рішення суду. Представник позивача зазначає, що матеріали судової справи №520/9076/24 не містять документів на підтвердження виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 року по справі №520/9076/24, а висновок суду про відсутність підстав для задоволення заяви є передчасним. Заявник вважає, що надані ІНФОРМАЦІЯ_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 року по справі №520/9076/24, довідки не відповідають формі визначеній у додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 та не відповідають положенням ст. 9 Закону №2011- XII, оскільки фактично не містять відомостей про відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби та премії, суми яких визначено невідомим способом та є значно меншими за середні. Також представник позивача звертає увагу на відсутність в матеріалах судової справи №520/9076/24 документів на підтвердження середніх розмірів преміювання та надбавки за особливості проходження служби станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022. Відмовивши у задоволенні заяви, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №520/9076/24. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ч. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України. Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст.383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена. Колегія суддів зазначає, що звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку ст.383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а, від 27.06.2019 у справі №807/220/18 та ухвалах Верховного Суду від 05.07.2021 у справі №260/636/19, від 18.12.2020 у справі № 200/5793/20-а. Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20 зазначено, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до ст.383 КАС України, зокрема, надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою. Отже, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими заявником. Вказане свідчить про те, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Так, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України. Судовим рішенням у даній справі зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022 із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 та 01.01.2022 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, про надбавку за особливості проходження служби та про щомісячну премію - у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2021 року та січень 2022 року за відповідними посадами у тому державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021 та з 01.02.2022 відповідно. З матеріалів справи встановлено, що разом із заявою про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідача щодо невиконання рішення, надано документи, відповідно до яких ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №520/9076/24 видано довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії, у порядку визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, станом на 01.01.2021 за №ФХ-126739 від 02.09.2024 та станом на 01.01.2022 за №ФХ-126739/1 від 02.09.2024. В довідці №ФХ-126739 від 02.09.2024 зазначені такі складові грошового забезпечення як: посадовий оклад 4200,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням 1320,00 грн., надбавка за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) 2760,00 грн., надбавки за особливості проходження служби у розмірі (у середніх розмірах, що фактично виплачується за відповідною посадою) 3731,63 грн., премії (у середніх розмірах, що фактично виплачується за відповідною посадою) 3092,93 грн. Всього 15104,56 грн. В довідці №ФХ-126739/1 від 02.09.2024 зазначені такі складові грошового забезпечення як: посадовий оклад 4590,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням 1440,00 грн., надбавка за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) 3015,00 грн., надбавки за особливості проходження служби у розмірі (у середніх розмірах, що фактично виплачується за відповідною посадою) 3731,63 грн., премії (у середніх розмірах, що фактично виплачується за відповідною посадою) 3092,93 грн. Всього 15869,56 грн. Зі змісту виданих відповідачем на виконання рішення суду довідок вбачається, що вони містять відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, про надбавку за особливості проходження служби та про щомісячну премію - у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2021 року та за січень 2022 року, за відповідною посадою у тому державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію. Тобто, ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинено дії щодо виконання рішення суду у даній справі. Зі змісту заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України, вбачається, що представник позивача фактично не згоден із розміром грошового забезпечення, визначених в нових довідках, виданих на виконання рішення суду, зокрема, заявник вказує, що довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 від 02.09.2024 №ФХ-126739 та станом на 01.01.2022 від 02.09.2024 №ФХ-126739/1 містять відомості про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, які є значно меншими за середні, та не відповідають формі визначеній у додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, положенням ст. 9 Закону №2011- XII, оскільки фактично не містять відомостей про відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби та премії. Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що предметом спірних правовідносин, що виникли між сторонами у справі №520/9076/24, були дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення надбавки за особливості проходження служби до 0% та премії до 10% при виготовленні і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки №ФХ-126739/1 від 13.10.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 та оновленої довідки №ФХ-126739/2 від 13.10.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022. Тобто, питання визначення певного розміру грошового забезпечення не було встановлено судовим рішення від 02.08.2024 року у справі №520/9076/24. Водночас у разі незгоди позивача із визначеним відповідачем розміром грошового забезпечення наявні ознаки іншого публічно-правового спору між сторонами, який може бути вирішений шляхом подання позовної заяви. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування спірної ухвали. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність законодавчо передбачених підстав для задоволення заяви про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №520/9076/24, відповідно до ст. 383 КАС України. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 по справі № 520/9076/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»