LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд520/9076/24

від 07.11.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 по справі № 520/9076/24 - залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 листопада 2024 р. Справа № 520/9076/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, по справі № 520/9076/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №520/9076/24 адміністративний позов про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у зменшенні надбавки за особливості проходження служби до 0% та премії до 10% при виготовленні і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки №ФХ-126739/1 від 13.10.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 та оновленої довідки №ФХ-126739/2 від 13.10.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, про надбавку за особливості проходження служби та про щомісячну премію - у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2021 року за відповідними посадами у тому державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі про надбавку за особливості проходження служби та про щомісячну премію - у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2022 року за відповідними посадами у тому державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2022. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №520/9076/24 набрало законної сили 03.09.2024. 13.09.2024 Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи. 23.09.2024 від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява в порядку ст. 382 КАС України, в якій заявник просив: встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №520/9076/24; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про встановлення судового контролю, звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №520/9076/24. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у задоволенні заяви представника позивача в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №520/9076/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 року по справі № 520/9076/24 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 року по справі №520/9076/24, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник позивача зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінку аргументам, викладеним у заяві про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України, не витребувано у відповідача документи на підтвердження середніх розмірів преміювання та надбавки за особливості проходження служби станом на 01.01.2021, 01.01.2022, не перевірено правильність визначення ІНФОРМАЦІЯ_3 таких розмірів у наданих на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 року по справі №520/9076/24. Крім того, представник позивача зазначає, що надані ІНФОРМАЦІЯ_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 року по справі №520/9076/24, довідки не відповідають формі, визначеній у додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 та не відповідають положенням ст. 9 Закону №2011- XII, оскільки фактично не містять відомостей про відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби та премії, суми яких визначено невідомим способом. Також представник позивача звертає увагу на відсутність в матеріалах судової справи №520/9076/24 документів на підтвердження середніх розмірів преміювання та надбавки за особливості проходження служби станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022. Відмовивши у задоволенні заяви, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №520/9076/24. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ч. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України. Згідно з положеннями статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З урахуванням викладеного, судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача. Кодексом адміністративного судочинства України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Так, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема, ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладена у постановах 14 травня 2020 року у справі №800/320/17, від 27 лютого 2020 року у справі №0640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19. Судовим рішенням у даній справі зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022 із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 та 01.01.2022 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, про надбавку за особливості проходження служби та про щомісячну премію - у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2021 року та січень 2022 року за відповідними посадами у тому державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021 та з 01.02.2022 відповідно. З матеріалів справи встановлено, що разом із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, надано документи, відповідно до яких ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №520/9076/24 видано довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, станом на 01.01.2021 за №ФХ-126739 від 02.09.2024 та станом на 01.01.2022 за №ФХ-126739/1 від 02.09.2024. В довідці №ФХ-126739 від 02.09.2024 зазначені такі складові грошового забезпечення як: посадовий оклад 4200,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням 1320,00 грн., надбавка за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) 2760,00 грн., надбавки за особливості проходження служби у розмірі (у середніх розмірах, що фактично виплачується за відповідною посадою) 3731,63 грн., премії (у середніх розмірах, що фактично виплачується за відповідною посадою) 3092,93 грн. Всього 15104,56 грн. В довідці №ФХ-126739/1 від 02.09.2024 зазначені такі складові грошового забезпечення як: посадовий оклад 4590,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням 1440,00 грн., надбавка за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) 3015,00 грн., надбавки за особливості проходження служби у розмірі (у середніх розмірах, що фактично виплачується за відповідною посадою) 3731,63 грн., премії (у середніх розмірах, що фактично виплачується за відповідною посадою) 3092,93 грн. Всього 15869,56 грн. Зі змісту виданих відповідачем на виконання рішення суду довідок вбачається, що вони містять відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, про надбавку за особливості проходження служби та про щомісячну премію - у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2021 року та за січень 2022 року, за відповідною посадою у тому державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію. Тобто, ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинено дії щодо виконання рішення суду у даній справі. Зі змісту заяви, поданої в порядку ст. 382 КАС України, вбачається, що представник позивача фактично не згоден із розміром грошового забезпечення, визначеним в нових довідках, виданих на виконання рішення суду, зокрема, заявник вказує, що довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 від 02.09.2024 №ФХ-126739 та станом на 01.01.2022 від 02.09.2024 №ФХ-126739/1 містять відомості про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, які є значно меншими за середні, та не відповідають формі, визначеній у додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, положенням ст. 9 Закону №2011- XII, оскільки фактично не містять відомостей про відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби та премії. Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що предметом спірних правовідносин, що виникли між сторонами у справі №520/9076/24, були дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення надбавки за особливості проходження служби до 0% та премії до 10% при виготовленні і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки №ФХ-126739/1 від 13.10.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 та оновленої довідки №ФХ-126739/2 від 13.10.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022. Тобто, питання визначення певного розміру грошового забезпечення не було встановлено судовим рішення від 02.08.2024 року у справі №520/9076/24, а тому суд не може перевірити правомірність визначення позивачу таких розмірів в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України Водночас у разі незгоди позивача із визначеним відповідачем розміром грошового забезпечення наявні ознаки іншого публічно-правового спору між сторонами, який може бути вирішений шляхом подання позовної заяви. Колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 382 КАС України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Реалізація такого права можлива лише у випадку належного обґрунтування заявником необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надання доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення. Звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у по справі №802/357/17-а від 23 червня 2020 року. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування спірної ухвали. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність законодавчо передбачених підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконання судового рішення, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 по справі № 520/9076/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»