Постанова Вінницький апеляційний суд № 125/548/24

Справа № 125/548/24 Провадження № 33/801/912/2024 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Салдан Ю. О. Доповідач: Медвецький С. К. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 листопада 2024 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Медвецький С. К., розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Барського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, в с т а н о в и в: Постановою Барського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 09 березня 2024 року о 02:21 год по вул. Європейській, вул. Чернишевського, вул. Ватутіна у м. Бар, він керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, а відтак вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. 29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та скасувати указану постанову, а провадження у справі за частиною першою статті 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 указує, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, загальний доступ до повного тексту оскаржуваної постанови суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень надано 16 жовтня 2024 року, а копію постанови його представником адвокатом Невольчуком С. П., отримано 17 жовтня 2024 року, відтак, строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин. При розгляді заяви про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд перевіряє тільки поважність причин пропуску строку або їх відсутність, і не може давати оцінку процесуальним діям та документам у справі або прийнятому судом рішенню. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наведені підстави для поновлення строку, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення регулюється статтею 294 КУпАП. Частиною другою статті 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено. Відтак законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не з моментом отримання її копії. Згідно зі статтею 289 КУпАП у разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено. Указаними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством. З матеріалів справи слідує, що оскаржувану постанову винесено судом першої інстанції 10 жовтня 2024 року у відсутність ОСОБА_1 та його представника адвоката Невольчука С. П., відтак, строк на її апеляційне оскарження закінчився 11 жовтня 2024 року (перший робочий день після вихідного). Апеляційну скаргу заявник подав засобами поштового зв`язку 26 жовтня 2024 року (поштові відправлення № 2210000028942, № 2210000028950), тобто після закінчення установленого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що адміністративна справа надійшла до Барського районного суду Вінницької області 13 березня 2024 року та суд, виконуючи приписи КУпАП неодноразово викликав ОСОБА_1 та його представника адвоката Невольчука С. П., в судові засідання, призначені на 17 травня 2024 року, 20 червня 2024 року, 26 серпня 2024 року, 10 жовтня 2024 року. Указане свідчить про те, що ОСОБА_1 беззаперечно був обізнаний про розгляд Барським районним судом Вінницької області справи про адміністративне правопорушення відносно нього, однак не виявив належної зацікавленості у розгляді справи, не повідомив суд причини своєї неявки на судове засідання, своєчасно не отримав інформацію про результат розгляду справи, а також копії судового рішення у ній. Ба більше, ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції користувався правничою допомогою адвоката Невольчука С. П., який обізнаний про порядок та строки оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року). Посилання в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження щодо дати надання загального доступу до оскаржуваної постанови суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (16 жовтня 2024 року) та дати отримання адвокатом Невольчуком С. П. копії судового рішення (17 жовтня 2024 року), як підстави для поновлення такого строку, є помилковим тлумаченням діючого законодавства, оскільки положення статті 294 КУпАП пов`язують строки оскарження виключно з моментом ухвалення судом відповідної постанови. Інших причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Барського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 не указав. Законом встановлено, що пропущений особою строк на апеляційне оскарження поновлюється судом лише за наявності належним чином мотивованого клопотання, в якому повинні бути викладені обставини, що слугували б поважними причинами пропуску такого строку, а також обґрунтування того, у чому саме полягає поважність причин пропуску цього строку та яким саме чином такі обставини могли завадити особі оскаржити постанову суду в передбачений законом строк. Такого обґрунтування заявник не надав. Ураховуючи чітко визначений статтею 294 КУпАП порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності документально обґрунтованих доказів, які б свідчили про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, підстави для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, відсутні. Чинні норми КУпАП щодо права на оскарження постанови місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують, за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Суду як джерело права. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року, «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року). На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти росії» від 05 лютого 2004 року). Наведені заявником указаного клопотання причини пропуску строку на апеляційне оскарження не являються поважними причинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто такими, що не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до апеляційної інстанції у строк, визначений законом і такі обставини мають бути підтверджені скаржником. Отже, наявність суттєвих перешкод у своєчасній реалізації ОСОБА_1 чи його захисником права на апеляційне оскарження судового рішення, строк якого, згідно зі статтею 294 КУпАП, обчислюється з дня винесення постанови, заявником не наведені та апеляційним судом не встановлені, що свідчить про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Ураховуючи, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу після закінчення встановленого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження та не навів поважних причин пропуску цього строку, апеляційний суд вважає, що у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Барського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2024 року слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Керуючись статтею 294 КУпАП, Вінницький апеляційний суд, п о с т а н о в и в : У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Барського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2024 року відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Барського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2024 року повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду Сергій МЕДВЕЦЬКИЙ