Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/7085/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/7085/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 05 листопада 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить: 1.1. Визнати протиправними дії Окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби передбаченої абзацом другим пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі №560/11185/23 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів. 1.2. Зобов`язати Окремий контрольно-пропускний пункт « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби передбаченої абзацом другим пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі №560/11185/23. 1.3. Визнати протиправними дії Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, передбачену ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та постановою Кабінету Міністрів України №702 від 01.08.2012 за 2013-2022 роки на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №560/6510/23 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів. 1.4. Зобов`язати Окремий контрольно-пропускний пункт « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, передбачену ч. 4 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII та постановою Кабінету Міністрів України №702 від 01.08.2012 за 2013-2022 роки на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі № 560/6510/23.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі №560/11185/23 та від 26.06.2023 у справі №560/6510/23 відповідач нарахував та виплатив кошти, під час нарахування та виплати яких, утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військовий збір у розмірі 1,5%, при цьому компенсація суми податку з доходів фізичних осіб не здійснювалася. Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки право на вказані виплати, остання набула у зв`язку із виконанням обов`язків військової служби і така повинна була бути виплачена відповідачем позивачеві у день звільнення з військової служби. З врахуванням викладеного просив позові задовольнити. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено. 3.1. Визнано протиправними дії Окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби передбаченої абзацом 2 пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі №560/11185/23 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів. 3.2. Зобов`язано Окремий контрольно-пропускний пункт " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби передбаченої абзацом 2 пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі №560/11185/23. 3.3. Визнано протиправними дії Окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, передбачену частиною 4 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII та постановою Кабінету Міністрів України №702 від 01.08.2012 за 2013-2022 роки на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №560/6510/23 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів. 3.4. Зобов`язано Окремий контрольно-пропускний пункт " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, передбачену частиною 4 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII та постановою Кабінету Міністрів України №702 від 01.08.2012 за 2013-2022 роки на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі № 560/6510/23. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що у позивача відсутні правові підстави для отримання суми компенсації податку з доходів фізичних осіб, одночасно із виплатою сум присуджених за рішенням суду, оскільки позивачу за відсутності статусу військовослужбовця, рішення суду не передбачало одночасної компенсації податку з доходів фізичних осіб . ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходила військову службу в Державній прикордонній службі України.

7. Наказом начальника окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Державної прикордонної служби України від 27.12.2022 № 591-ОС капітану ОСОБА_1 припинено (розірвано) контракт та виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення відповідно до підпункту "г" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу". 8. 31.10.2023 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №560/6510/23 військовою частиною НОМЕР_1 виплачено ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої частиною 4 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII та постановою Кабінету Міністрів України №702 від 01.08.2012, у розмірі 15114,65 грн. з одночасним утриманням податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військовий збір у розмірі 1,5%. 9. 24.01.2024 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі № 560/11185/23 військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 виплачено заборгованість одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 72874,20 грн., та із вказаної суми відповідачем також було утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військовий збір у розмірі 1,5%.

10. Вважаючи дії відповідача щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки на виконання судового рішення без одночасної компенсації податку з доходів фізичних осіб протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом. ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Згідно з ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

13. Відповідно до ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

14. Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

15. Відповідно до абзацу 2 підпункту 1.7 частини 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС).

16. Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (надалі - Порядок № 44).

17. Згідно з пунктом 2 Порядку № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

18. Пунктом 3 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

19. Згідно з пунктами 4-5 Порядку №44, виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

20. Відповідно до пункту 293 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115 (далі - Положення), - особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення.

21. Пунктом 292 Положення визначено, що після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за обраним місцем проживання. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

23. Колегія суддів зазначає, що спірні правовідноснини виникли у зв`язку з тим, що відповідачем при виконанні рішень Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №560/6510/23 та від 20.09.2023 у справі № 560/11185/23 було здійснено відрахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військовий збір у розмірі 1,5%.

24. З аналізу наведених норм вбачається, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

25. Таким чином, у відповідача наявний обов`язок з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

26. Враховуючи, що судовими рішеннями у справі №560/6510/23 та у справі № 560/11185/23, які набрали законної сили, встановлено протиправність дій відповідача щодо невиплати позивачці компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме неправомірні дії відповідача мали наслідком несвоєчасність виплати позивачу грошового забезпечення у належному розмірі (не в день звільнення і проведення розрахунку).

27. Водночас, як вже зазначено колегією суддів вище, чинне законодавство України передбачає відповідний механізм грошової компенсації військовослужбовцям утриманих сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.

28. Отже, при виплаті грошового забезпечення при звільненні, позивач мав право на отримання компенсації відповідно до Порядку №44, однак відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату такої компенсації.

29. Таким чином, доводи апелянта щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації у зв`язку з тим, що на час виплати грошового забезпечення останній вже втратив статус військовослужбовця, є необґрунтованими, оскільки при належному виконанні відповідачем своїх зобов`язань та виплаті позивачу грошового забезпечення в повному розмірі, грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, мала бути виплачена позивачу одночасно з виплатою йому грошового забезпечення за наявності у позивача статусу військовослужбовця.

30. Вказана правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі № 825/761/17.

31. Крім того, Верховний Суд у постанові від 22.06.2018 справа № 812/1048/17 зазначив, що доводи відповідача про те, що на час виплати позивачу грошового забезпечення він втратив статус особи рядового і начальницького складу ОВС є необґрунтованими, оскільки несвоєчасна виплата грошового забезпечення (не в день звільнення та проведення розрахунку) сталася з вини самого відповідача. Також вказав, що механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.

32. Доводи представника відповідача стосовного того, що суми, які визначив суд до стягнення на підставі рішень від 26.06.2023 у справі №560/6510/23 та від 20.09.2023 у справі № 560/11185/23, обраховані судом без віднімання сум податків і зборів, відповідно податки і збори із суми, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню при виконанні такого рішення - при цьому відрахуванню при виплаті, суд вважає помилковими.

33. Підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

34. Нормами підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 Податкового кодексу України.

35. Згідно п.168.5 ст.168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

36. Відтак, відповідач був зобов`язаний при виплаті позивачці належних сум грошового забезпечення на виконання судового рішення компенсувати їй у повному обсязі суму податку на доходи фізичних осіб, оскільки право на неї було набуте під час проходження військової служби та останній повинен був її отримати при звільненні, однак не отримав з вини відповідача.

37. Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі №359/10023/16-ц, як такий що не є релевантним джерелом права і зазначає, що спірні правовідносини відмінні від правовідносин щодо яких було сформовано позицію у зазначеній відповідачем справі.

38. Таким чином, відповідач здійснюючи розрахунки з позивачем на виконання рішень суду, повинен був нарахувати та виплатити грошову компенсацію за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення. Та обставина, що станом на день розрахунку позивачка вже не була військовослужбовцем, жодним чином не впливає на її право отримати цю компенсацію, оскільки, відповідач здійснював остаточній розрахунок, який він зі своєї вини своєчасно не зробив. Оскільки, позивач мав право на цю компенсацію, він її не втратив і на момент фактичної сплати коштів.

39. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

40. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

41. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

42. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

43. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

44. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

45. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.