Постанова Вінницький апеляційний суд № 152/1334/24

Справа № 152/1334/24 Провадження № 33/801/880/2024 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Роздорожна А. Г. Доповідач: Рибчинський В. П. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 листопада 2024 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 396331 від 11.09.2024 року водій ОСОБА_1 11 вересня 2024 року о 16-45 год в м. Шаргород по вул. Героїв Майдану, керував транспортним засобом «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер ARBL 0879», результат позитивний 1,62 ‰.Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП. Постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн. Не погоджуючись з такою постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду в частині призначення покарання скасувати, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, без позбавлення права керування транспортними засобами. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні, проте доказів на підтвердження цього суду не надав. Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п. 2.9а Правил Дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення ним п. 2.9а Правил, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП. Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Як свідчать матеріали справи огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено за його згодою на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер ARBL 0879». Результат огляду позитивний 1,62 ‰, чим порушив п. 2.9а ПДР. Отже винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 396331 від 11.09.2024 року (а.с. 1), роздруківкою тестування на алкоголь, згідно з якою ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту становить 1,62 ‰ (а.с. 2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 вересня 2024 року (а.с. 3), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4) та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с. 7). Крім того, правопорушник ОСОБА_1 сам не заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Отже вище перелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності апеляційний суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Прохання ОСОБА_1 про призначення йому за ч. 1 ст. 130 КУпАП штрафу в розмірі 17 000 грн без позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік апеляційний суд визнає безпідставним з огляду на наступне. Санкцією статті 130 КУпАП передбачене одне єдине адміністративне покарання для водіїв, а саме - накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Як вбачається з тлумачення вищевказаної статті, позбавлення права керування транспортними засобами є основним, а не додатковим покаранням, а тому є обов`язковим до накладення судами. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що у ОСОБА_1 наявне водійське посвідчення НОМЕР_2 від 11 жовтня 2008 року, тому в апеляційного суду відсутні підстави для накладення штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами. В силу ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. З огляду на що, апеляційний суд погоджується, що призначене покарання відповідає меті виховання особи та запобіганню вчиненню особою, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , нових правопорушень. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Адміністративне стягнення накладено на нього у відповідності з вимогами ст.ст.27, 33 КУпАП. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду: В.П. Рибчинський