Постанова 4873 № 911/3604/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "29" жовтня 2024 р. Справа№ 911/3604/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Барсук М.А. суддів: Пономаренка Є.Ю. Руденко М.А. при секретарі: Муковоз В.І.; за участю представників сторін: від позивача: Слівінська Н.І.; від відповідача: Андрієвська О.В.; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2024 у справі №911/3604/23 (суддя Кошик А.Ю.) за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (правонаступник Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення 213 678 751,24 грн., - В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (правонаступник Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення 213 678 751,24 грн, з яких 41 815 600,71 грн 3 % річних та 171 863 150,53 грн інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині оплати за поставлену електричну енергію. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду Київської області від 02.05.2024 (з урахуванням ухвали суду від 29.07.2024 про виправлення описки) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 41 815 600,71 грн. 3% річних; 171 863 150,53 грн. інфляційних втрат та 751 520,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції зазначив, що в процедурі фінансового механізму ПСО аванс є разовим, і подальші розрахунки відбуваються за рахунок оплати фактично спожитої електроенергії. Стосовно твердження відповідача, що саме від своєчасності здійснення платежів позивачем, як виробником електроенергії, залежить своєчасність платежів по ланцюгу, суд першої інстанції зазначив, що позивач є виробником електроенергії і оплата її вартості спрямована саме на забезпечення діяльності позивача. Також, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції зазначив про їх обґрунтованість та арифметичну вірність. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області у справі №911/3604/23 від 02.05.2024 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного: - саме позивач порушував свої зобов`язання, передбачені пп. 3. п. 7 Положення про ПСО та умови договору, які укладені між позивачем та ДП «Гарантований покупець»; - суд першої інстанції не врахував специфіку нормативно-правового регулювання правовідносин учасників ринку електричної енергії на період воєнного стану; - Держава в особі Міністерства енергетики України на період воєнного стану в порядку ст. 193 ГК України наказами встановлювала алгоритм розрахунків між учасниками ринку електричної енергії, які діють на виконання положення про ПСО; - суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання про зупинення провадження до справ, де встановлюються обставини щодо порушення АТ «Енергоатом» та ДП «Гарантований покупець» умов договору, що в свою чергу обумовило несвоєчасність здійснення оплат відповідачем; - звертаючись з позовом про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат позивач невілює ціль змін щодо заборони нарахування штрафних санкцій під час воєнного стану, які були встановлені постановою НКРЕКП № 332 від 26.04.2022; - суд першої інстанції не врахував висновок об`єднаної палати Верховного Суду, викладений у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 щодо початку перебігу строку обчислення прострочення виконання договірних зобов`язань та щодо неможливості нарахування інфляційних втрат, якщо прострочення виконання триває менше 15 днів. Також, разом з апеляційною скаргою апелянтом було заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/3604/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. Ухвалою суду від 27.05.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3604/23. 31.07.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи. Ухвалою суду від 02.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2024 у справі №911/3604/23 залишено без руху та надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів доплати судового збору в сумі 281 820,00 грн. Ухвалою суду від 16.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2024 у справі №911/3604/23 та призначено справу до розгляду на 08.10.2024. У судовому засіданні 08.10.2024 оголошено перерву до 29.10.2024. Позиції учасників справи 30.09.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні. Заявлені клопотання та результати їх розгляду Як вже було зазначено вище, разом з апеляційною скаргою апелянтом було заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення. Крім того, 01.10.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги та заява про розстрочення виконання судового рішення. Колегія суддів, у судовому засіданні 08.10.2024 подані відповідачем 01.10.2024 доповнення до апеляційної скарги та заяву про розстрочення виконання рішення залишила без розгляду з наступних підстав. У частині першій статті 266 ГПК України унормовано, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Так, повний текст рішення Господарського суду Київської області від 02.05.20224 було складено 24.07.2024, а тому останнім днем для подачі доповнень до апеляційної скарги у справі № 911/3604/23 є 13.08.2024. В той же час, відповідні доповнення до апеляційної скарги подані відповідачем 30.09.2024. Згідно ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 вказаної статті). В свою чергу, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем відповідної заяви про продовження строку на подання доповнень до апеляційної скарги разом із заявою про розстрочення виконання рішення до закінчення цього строку подано не було. Враховуючи вищевикладене, доповнення до апеляційної скарги та заява про розстрочення виконання судового рішення були залишені судом без розгляду. Стосовно заяви про розстрочення виконання рішення суду, яка подана разом із апеляційною скаргою, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Отже, ГПК України унормовано те, що розгляд заяви має здійснюватись Господарським судом Київської області, як судом який розглядав справу як суд першої інстанції, а не Північним апеляційним господарським судом. А тому, оскільки відповідачем заява про розстрочення виконання рішення суду подана до Північного апеляційного господарського суду з порушенням вимог статті 331 ГПК України, колегія суддів дійшла до висновку про залишення її без розгляду. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", як виробник електричної енергії, та Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ", як постачальник універсальних послуг, є учасниками ринку електричної енергії у розумінні Закону України "Про ринок електричної енергії". 24.09.2021 між ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" ДП "НАЕК "Енергоатом" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") (продавець) та ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" (ПУП) укладено Договір купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг № 65-150-SD-21-00422 (далі - Договір). Відповідно до розділу 2 Договору Продавець зобов`язаний продати, а ПУП зобов`язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію (стандартний продукт ВАSE_М) для постачання побутовим споживачам ПУП. Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється в Об`єднаній енергетичній системі України (ОЕС України). Обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим Договором, є договірними зобов`язаннями щодо відпуску Продавцем та відбору ПУП електричної енергії. Згідно з пунктами 4.1-4.3 Договору купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною індекс РДН ВАSE в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України" ("бази") за період М-3, де М - Розрахунковий місяць, яка зазначається в аукціонному свідоцтві та Додатковій угоді для Періоду постачання. Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється з урахуванням акцизного податку та нарахуванням податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства України. Вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 (один) МВт/год, та зазначається у Додатковій угоді для Періоду постачання. Оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. ПУП оплачує вартість електричної енергії до початку Періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов Додаткової угоди для Періоду постачання. У період з березня 2022 року по жовтень 2023 року включно купівля-продаж електричної енергії за Договором здійснювалась відповідно до додаткових угод для періодів постачання № 6-27 (далі - Додаткові угоди). Згідно з пунктом 6 Додаткових угод для періодів постачання березень 2022 року - жовтень 2023 року оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Для кожного Розрахункового місяця ПУП здійснює оплату за куплену електричну енергію наступним чином: - за 2 банківські дні до Розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці; - не пізніше 4-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці; - не пізніше 10-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці; - не пізніше 16-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці; - не пізніше 22-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці. Якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений в наступний робочий день, що слідує за датою такого платежу. Відповідно до пункту 1.3 Договору для цілей цього Договору Сторони під терміном Розрахунковий місяць розуміють календарний місяць (з першого по останнє число включно), за який Сторонами визначається обсяг і вартість електричної енергії та здійснюються розрахунки між ПУП та Продавцем. Як зазначає позивач, ним як продавцем виконано свої зобов`язання за Договором належним чином та здійснено продаж електричної енергії у період березень 2022 року - жовтень 2023 року у строки та в обсягах, визначених відповідними Додатковими угодами для Періоду постачання, що підтверджується, зокрема, актами купівлі-продажу електричної енергії, доданими до позову. Натомість, як вказує позивач, відповідач в порушення умов договору з урахуванням додаткових угод до нього куплену електричну енергію оплатив в повному обсязі, однак починаючи з березня 2022 року з порушенням строків, визначених відповідними додатковими угодами, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією про надходження коштів на рахунки ДП "НАЕК "Енергоатом" за період з 01.03.2022 по 31.10.2023. Таким чином, з огляду на прострочення оплати електричної енергії відповідно до Договору та Додаткових угод, позивач заявив до стягнення з відповідача 41 815 600,71 грн. 3% річних та 171 863 150,53 грн. інфляційних. Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції зазначив, що в процедурі фінансового механізму ПСО аванс є разовим, і подальші розрахунки відбуваються за рахунок оплати фактично спожитої електроенергії. Також стосовно твердження відповідача, що саме від своєчасності здійснення платежів позивачем, як виробником електроенергії, залежить своєчасність платежів по ланцюгу, суд першої інстанції зазначив, що позивач є виробником електроенергії і оплата її вартості спрямована саме на забезпечення діяльності позивача і хоча ланцюг і стартує з виробника, в подальшому такий ланцюг функціонує послідовно у відповідності із суттю відносин купівлі-продажу Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції зазначив про їх обґрунтованість та арифметичну вірність. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610 та частина 1 статті 612 ЦК України). Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. Відповідно до частини першої статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. Так, укладений між АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Енергоатом-Трейдинг" та ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" договір купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг №65-150-SD-21-00-422 від 24.09.2021 містить умови стосовно його укладення на виконання ними спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії (пункт 1.1 договору). Покладення спеціальних обов`язків передбачене положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" та постанови КМУ №483 від 05.06.2019, якою затверджене "Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії" (далі - Положення №483). Цим Положенням визначено: загальносуспільний інтерес, для забезпечення якого на учасників ринку покладаються спеціальні обов`язки; зміст та обсяг спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії згідно з цим Положенням (далі - спеціальні обов`язки); учасників ринку, на яких покладаються спеціальні обов`язки; обсяг прав учасників ринку, на яких покладаються спеціальні обов`язки, необхідних для їх виконання; категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов`язки; територію та строк виконання спеціальних обов`язків; джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається учасникам ринку, на яких покладаються спеціальні обов`язки. Згідно з пунктом 4 Положення №483 спеціальні обов`язки покладаються на таких учасників ринку електричної енергії: виробників електричної енергії; постачальників універсальних послуг; гарантованого покупця; операторів систем розподілу виключно в частині обов`язкового придбання технологічних витрат електричної енергії в порядку та на умовах, визначених цим Положенням; постачальника "останньої надії"; оператора системи передачі електричної енергії в частині придбання послуги із забезпечення безперебійного функціонування постачальника "останньої надії". Відповідно до пункту 5 Положення №483 до спеціальних обов`язків належить, зокрема: - постачання електричної енергії побутовим споживачам постачальників універсальних послуг за фіксованими цінами, визначеними у додатку 3; - надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга постачальників універсальних послуг) за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг за примірною формою згідно з додатком 2 і відповідне прийняття та оплата послуг постачальників універсальних послуг гарантованим покупцем; - надання гарантованим покупцем виробникам послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга гарантованого покупця) за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем за примірною формою згідно з додатком 4 і відповідне прийняття та оплата послуг гарантованого покупця виробниками; - придбання постачальниками універсальних послуг, що діють в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України", за результатами проведення електронних аукціонів у державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" стандартних продуктів BASE_М для постачання побутовим споживачам таких постачальників універсальних послуг в обсязі їх мінімального споживання електричної енергії в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України" за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України" ("бази") за період М-3, де М - розрахунковий місяць. Згідно з вимогами пункту 7 Положення №483 виробники зобов`язані зокрема укласти з гарантованим покупцем договори про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем (далі - договір 1); оплачувати своєчасно та у повному обсязі гарантованому покупцю вартість послуги гарантованого покупця. Відповідно до пункту 8 Положення №483 гарантований покупець зобов`язаний зокрема укласти з виробниками договори 1 та з постачальниками універсальних послуг договори про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (далі - договір 2); оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед державним підприємством "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення. Згідно з пунктом 9 Положення №483 постачальники універсальних послуг зобов`язані зокрема здійснювати купівлю електричної енергії на електронних аукціонах за двосторонніми договорами, на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку електричної енергії в обсягах, що необхідні для постачання побутовим споживачам; укласти з гарантованим покупцем договір

2. Виконання спеціальних обов`язків, передбачених цим Положенням, повинне забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на їх виконання; джерелами фінансування витрат виробників за виконання спеціальних обов`язків є відповідна компенсація, порядок здійснення якої визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 16 Положення №483). Отже, Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України встановлює спеціальний механізм взаємовідносин учасників ринку електричної енергії, у тому числі "виробників електричної енергії", "постачальників універсальних послуг" та "гарантованого покупця", а саме шляхом укладення між ними окремих відповідних договорів у схемі відносин: - "виробник" - "гарантований покупець" - договір про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем (за формою, наведеною у додатку № 4); - "гарантований покупець" - "постачальник універсальних послуг" - договір про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (за формою, наведеною у додатку № 2); - "виробник" - ДП "НАЕК "Енергоатом" - "постачальник універсальних послуг" - договір щодо придбання за результатами проведення електронних аукціонів стандартних продуктів BASE_М для постачання побутовим споживачам. Майново-господарські зобов`язання виникають на підставі господарських договорів (частина перша статті 179 Господарського кодексу України). При укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору, з-поміж іншого, на основі примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст (частина четверта статті 179 Господарського кодексу України). На ринку електричної енергії діє Аукціонний комітет з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, який утворений Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (пункт 1 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №272 від 21.06.2019). Метою його діяльності є здійснення моніторингу за проведенням аукціонів щодо дотримання учасниками аукціону та організатором аукціону регламенту аукціону, а також з метою виявлення та запобігання проявам недобросовісної конкуренції і забезпечення відповідності порядку організації та проведення аукціонів вимогам ринку електричної енергії (пункт 6 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженого постановою КМУ №499 від 05.06.2019 "Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та Порядку відбору організаторів електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами"). Аукціонний комітет з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами 21.09.2021 прийняв рішення, оформлене протоколом № 28, про затвердження Примірного договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг (пункт 1 рішення). Відповідно до пункту 1.1 договору купівлі-продажу електричної енергії № 65-150-SD-21-00422 при його укладенні сторони керувалися рішенням Аукціонного комітету з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, оформленого протоколом від 21.09.2021. Колегією суддів встановлено, що умови укладеного договору № 65-150-SD-21-00422 співпадають з умовами Примірного договору, що вказує на досягнення між сторонами згоди, при його укладенні, стосовно усіх наявних істотних умов, передбачених примірним, без внесення змін. У пункті 1.3 договору № 65-150-SD-21-00422 сторони обумовили порядок використання термінів і понять, у тому числі, які наявні у Законі України "Про ринок електричної енергії". Договір №65-150-SD-21-00422 містить посилання на спеціальний статус покупця електричної енергії - ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія", а саме визначає його у якості "постачальника універсальних послуг" (преамбула договору). За змістом Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії - це продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії (пункт 68 частини першої статті 1). За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію споживачеві, який зобов`язується оплатити прийняту енергію (частина 1 статті 275 Господарського кодексу України), а за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (статті 654 Цивільного кодексу України). Таким чином зобов`язання, які виникли між АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія", носять характер купівлі-продажу. За такими зобов`язаннями АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" повинно передати визначений договором об`єм електричної енергії, а ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" зобов`язане прийняти та сплатити її вартість. ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" визнане "постачальником універсальної послуги". Відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" - "постачальник універсальної послуги" - це визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги (пункт 67 частини першої статті 1), а універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (частина перша статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії"). Отже, передбачений умовами договору №65-150-SD-21-00422 статус відповідача - "постачальника універсальної послуги" стосується лише прав та обов`язків сторін стосовно обов`язковості продажу електричної енергії її виробником, а тому у незалежності від наведеного статусу, ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" виступає за договором лише покупцем електричної енергії, тобто має договірний статус покупця. Щодо грошових розрахунків між "виробником", "гарантованим покупцем" та "постачальником універсальних послуг" за укладеними договорами, то колегія суддів зазначає наступне. Наведені умови пункту 7 договору №2301/02/21 від 15.09.2021, укладеного між ДП "Гарантований покупець" та ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" ("постачальник універсальних послуг"), про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг, відповідають положенням пункту 7 Примірного договору про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (додаток № 2 "Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії"), за якими оплата постачальнику вартості послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника таким чином: - перший платіж здійснюється - за три банківські дні до розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг; - другий платіж - до 3 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг; - третій платіж - до 9 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг; - четвертий платіж - до 15 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг; - п`ятий платіж - до 21 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг; - шостий платіж - до 14 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом у розмірі, який визначається як різниця між вартістю послуг за розрахунковий місяць відповідно до акта приймання-передачі послуг за розрахунковий місяць за формою, наведеною у додатку 6 до цього договору, та сумою перших п`яти платежів. У свою чергу, умови пункту 2.8 договору №2293/01/21/77-150-08-21-00393 від 15.09.2021, укладеного між АТ "НАЕК "Енергоатом" та ДП "Гарантований покупець", про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем відповідають пункту 11 Примірного договору про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем (додаток № 4 "Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії"), за якими оплата постачальнику вартості послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника таким чином: - перший платіж - за чотири банківські дні до розрахункового місяця, що передує розрахунковому періоду, в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг; - другий платіж - до 2 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг; - третій платіж - до 8 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг; - четвертий платіж - до 14 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг; - п`ятий платіж - до 20 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг; - шостий платіж - до 14 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом у розмірі, який визначається як різниця між вартістю послуг за розрахунковий місяць, відповідно до акта приймання-передачі послуг за розрахунковий місяць за формою, наведеною у додатку 4, та сумою перших п`ятьох платежів. Поряд з цим, умови пункту 6 додаткових угод до договору № 65-150-SD-21-00422 відповідають пункту 6 Додаткової угоди Примірного договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг, затвердженого рішенням Аукціонного комітету з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, яке оформлене протоколом №28 від 21.09.2021. Зокрема, за цим пунктом оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати; для кожного розрахункового місяця постачальник універсальних послуг здійснює оплату за куплену електричну енергію наступним чином: - за 2 банківські дні до розрахункового місяця - у розмірі 20 % вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці; - не пізніше 4 числа розрахункового місяця - у розмірі 20 % вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці; - не пізніше 10 числа розрахункового місяця - у розмірі 20 % вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці; - не пізніше 16 числа розрахункового місяця - у розмірі 20 % відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці; - не пізніше 22 числа розрахункового місяця - у розмірі 20 % вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці. За наслідками порівняння періодичності платежів та їх розміру, можна дійти висновку, що у схемі договірних відносин між "виробником", "гарантованим покупцем" та "постачальником універсальних послуг" існує певна синхронність виконання ними взятих на себе грошових зобов`язань. Відповідач посилається на те, що у такому ланцюгу спочатку кошти перераховує "виробник" "гарантованому покупцю", у подальшому "гарантований покупець" кошти перераховує "постачальнику універсальних послуг" і лише потім "постачальник універсальних послуг" перераховує кошти "виробнику". За переконанням відповідача, він не здійснив своєчасну оплату позивачу отриманої електричної енергії у зв`язку з діями позивача, який не здійснював оплати послуг перед ДП "Гарантований покупець", чим спричинив розриви у синхронній моделі покладення спеціальних обов`язків та послідовність неплатежів. Проте, ані умови Примірних договорів, ані умови наведених договорів не містять договірних умов щодо джерел коштів, які приймають участь у ланцюгу фінансових зобов`язань учасників ринку електричної енергії при виконанні спеціальних обов`язків за наведеним Положенням з метою дотримання відповідної синхронності руху коштів. Тобто, вони не містять вказівки на те, що при виконанні договірних зобов`язань сторони використовують лише ті кошти, які надійшли від попереднього їх платника у ланцюгу взаємних розрахунків. Так, постанова КМУ №483 від 05.06.2019, затверджене нею Положення, та Примірні договори для забезпечення загальносуспільних інтересів установлюють лише механізм організації договірних відносин між учасниками ринку електричної енергії, але безпосередньо не визначають джерел розрахунків (джерел надходження коштів: безпосередньо від іншого учасника передбаченої схеми відносин чи інших джерел за результатами власної господарської діяльності), які існують у межах таких договірних відносин, у тому числі і для "постачальників універсальних послуг". З цих підстав, відповідач зобов`язаний сплачувати вартість отриманої електричної енергії незалежно від джерела надходження коштів та без огляду на їх надходження від попереднього учасника у ланцюгу взаємних розрахунків. Щодо доводів відповідача про неврахування положень наказу Міністерства енергетики України № 132 від 21.03.2022 "Про забезпечення купівлі-продажу електричної енергії постачальниками універсальних послуг в особливий період" та похідних від нього наказів Міністерства енергетики України при визначенні строків виконання грошового зобов`язання, визначеного договором купівлі-продажу електричної енергії між постачальником універсальних послуг (відповідач) та виробником електричної енергії (позивач) колегія зазначає наступне. Так, відповідно до пункту 1 наказу Міністерства енергетики України №132 від 21.03.2022 "Про забезпечення купівлі-продажу електричної енергії постачальникам універсальних послуг в особливий період" на час дії воєнного стану учасники ринку електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов`язки, зобов`язані забезпечити виконання вимог наказу та інших нормативно-правових актів, що регулюють купівлю-продаж електричної енергії. За змістом наказу: - ДП "НАЕК "Енергоатом" повинне спрямовувати кошти до ДП "Гарантований покупець" в оплату заборгованості за послугу із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем за певний період та у конкретній сумі; - ДП "Гарантований покупець" протягом одного робочого дня повинне спрямовувати постачальнику універсальних послуг отримані згідно з пунктом 1 цього алгоритму кошти за послугу із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг; - постачальники універсальних послуг протягом одного робочого дня з дати отримання кожного платежу від ДП "Гарантований покупець" згідно з пунктом 2 цього алгоритму повинне спрямувати до ДП "НАЕК "Енергоатом" отриману суму коштів за куповану електричну енергію за певний період постачання у певній сумі. У подальшому Міністерство енергетики України вносило зміни та доповнення до наказу №132 від 21.03.2022, а саме наказами №173 від 09.05.2022, №180 від 23.05.2022, №214 від 23.06.2022, №291 від 26.08.2022, №334 від 29.09.2022, №339 від 30.09.2022, №391 від 18.11.2022, №17 від 17.01.2022, №22 від 24.01.2023, №43 від 08.02.2023, №90 від 10.03.2023, №181 від 29.05.2023, №214 від 10.07.2023, №231 від 28.07.2023, №259 від 30.08.2023, №295 від 04.10.2023, в яких передбачалися суми та об`єми розрахунків між учасниками ринку. Колегією суддів встановлено, що наведеними наказами визначалися суми коштів, які виділялися для здійснення розрахунків між сторонами, а також встановлювався обов`язок перерахувати ці кошти у визначені терміни (фактично негайно: постачальники універсальних послуг протягом одного робочого дня з дати отримання кожного). Проте, такими наказами не встановлювалися інші строки оплати за укладеними між виробником та постачальниками універсальних послуг договорами купівлі-продажу електричної енергії. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що наказами урегульовувалися правовідносини стосовно обов`язкового перерахування ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" отриманих коштів від ДП "Гарантований покупець" протягом одного робочого дня з дати отримання кожного платежу, але цей обов`язок не виключає його обов`язку з оплати іншої суми вартості придбаної електричної енергії у визначений договором строк, оскільки наказами не змінювалися джерела надходження коштів для оплати вартості електричної енергії та не встановлювалися умови, які б ставили у залежність сплату отриманої електричної АТ "НАЕК "Енергоатом" від надходження коштів безпосередньо від ДП "Гарантований покупець". Тобто, накази Міністерства енергетики України не змінювали строки виконання зобов`язань за договором №65-150-SD-21-00422, а тому відповідач повинен був сплачувати кошти у відповідності до договірного графіку та розміру. Вказане вище узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.09.2024 у справі № 918/1304/23. Своєчасне та належне виконання зобов`язань за договором складає, з-поміж іншого, основу правопорядку у сфері господарювання. Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 ГК України). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.2 ст.193 ГК України). У зв`язку з цим, зобов`язання, які виникли між сторонами, мали ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна з них повинна була вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. У цьому контексті колегія суддів зазначає, що АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на виконання умов укладеного договору поставило ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" електричну енергію протягом березня 2022 року - жовтня 2023 року. Проте, незалежно від того, що станом на час розгляду справи в суді заборгованість відсутня, відповідач вартість електричної енергії сплачував несвоєчасно та не у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи інформаційною довідкою АТ "Ощадбанк" №16/2-09/79346/2023 від 13.11.2023 за період з 01.03.2022 по 31.10.2023, випискою по рахунку АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в АТ "Укрексімбанк" за період з 01.03.2022 по 31.10.2023. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманої електричної енергії за зобов`язаннями березня 2022 року - жовтня 2023 року по договору не виконав, чим порушив приписи як договірних умов, так і наведених положень законодавства. Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, індекс інфляції - це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», приписи Порядку № 1078 та Методики №

265. Абзацом п`ятим пункту 4 Порядку № 1078 передбачено, що індексація грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком №1078. Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. А тому, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Розрахунок інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання відображається, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не нараховується. Аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 і частково вірно враховано судом першої інстанції. З наявного в матеріалах справи розрахунку інфляційних втрат вбачається, що вони нараховані на заборгованості, які існували понад 15 днів (на заборгованості, які існували декілька днів - менше 15, інфляційні не нараховувались). Часткове погашення заборгованості у періоди, в яких відбулось прострочення виконання зобов`язання з оплати, не скасовує існування такої заборгованості та не забороняє здійснювати нарахування інфляційних втрат на решту заборгованості до моменту її повного погашення. Вказане підтверджується і висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, на які посилається апелянт. А тому, є вірним висновок суду першої інстанції про правомірність нарахування інфляційних втрат у сумі 171 863 150,53 грн. за загальний період з березня 2022 по жовтень 2023. Водночас, перевіривши здійснений розрахунок 3 % річних колегія суддів встановила, що за період постачання - грудень 2022 року (ІІ етап) датою платежу є 05.12.2022, тоді як початком здійснення нарахування 3 % річних визначено 04.12.2022 по 23.01.2023. Водночас, з огляду на те, що у відповідача прострочення виконання зобов`язання за період постачання грудень 2022 року (ІІ етап) виникло з 06.12.2022, а тому вірним періодом нарахування 3 % річних є - з 06.12.2022 по 23.12.2023. Доводи відповідача щодо невірного перебігу обчислення прострочення виконання договірних зобов`язань, а саме те, що при розрахунку 3 % річних не були враховані неробочі та святкові дні, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до приписів ст. 253, 254 ЦК України та висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 якщо останній день строку для оплати товару припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то в силу частини п`ятої статті 254 ЦК України, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Водночас, перевіривши здійснені періоди розрахунків 3 % річних, колегія суддів встановила, що останні дні строку, до яких відповідач повинен був здійснити оплату електричної енергії за період з березня 2022 по жовтень 2023 (відповідно до етапів оплати), припадали на робочі дні. У даному випадку першочерговим є те, що згідно приписів частини п`ятої статті 254 ЦК України саме якщо останній день строку виконання зобов`язання припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, а тому днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Стаття 254 ЦК України, які і ст. 625 ЦК України не забороняє здійснювати нарахування 3 % річних у періоди прострочення виконання зобов`язання, які припадають на вихідні чи святкові дні. А тому позивач правомірно здійснив нарахування 3 % річних з наступного дня, не зважаючи на те, що відповідні дні прострочення (а не дні останнього строку виконання зобов`язання, які помилково ототожнює апелянт) могли припадати на вихідні дні. Колегія суддів, здійснивши власний розрахунок 3 % річних за загальний період прострочення з 05.03.2022 по 13.11.2023, дійшла висновку, що його обґрунтованим розміром є 41 784 050,48 грн. Твердження апелянта, що АТ «НАЕК «Енергоатом», звернувшись з позовом у даній справі, нівелює ціль прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постанови № 332 у редакції від 26.04.2022 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», колегія суддів відхиляє з огляду на наступне. У підпункті 16 пункту 1 Постанови № 332 Регулятором надано настанову на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії. В свою чергу, платежі, встановлені у ст. 625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо). Визначене частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані. Таким чином, звернення позивача до суду із позовом про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат є реалізацією наданого йому законом права на отримання компенсації та не може бути розцінене як нівелювання настанов, наданих Регулятором у Постанові №

332. Колегія суддів також визнає необґрунтованими доводи апелянта про безпідставне відхилення судом першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справ № 910/9351/23 та № 910/1197/23, в яких встановлюються обставини порушення іншими учасниками ринку - АТ «НАЕК «Енергоатом» та ДП «Гарантований покупець» умов договору, оскільки як вже було зазначено вище, умови укладеного між сторонами договору не містять вказівки на те, що при виконанні договірних зобов`язань сторони використовують лише ті кошти, які надійшли від попереднього їх платника у ланцюгу взаємних розрахунків. А тому, оскільки для вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі ст. 227 ГПК України господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи, чого у даному випадку встановлено не було, суд першої інстанції правомірно відхилив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 910/9351/23 та № 910/1197/23. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м Київської області від 02.05.2024 у справі № 911/3604/23 у справі № 911/3604/23 - зміні в частині здійсненого розрахунку та присуджених до стягнення 3 % річних. Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2024 у справі № 911/3604/23 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2024 у справі № 911/3604/23 змінити в частині стягнення 3 % річних, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: «Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (вул. Київська, 8-В, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132, ідентифікаційний код 42094646) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) 41 784 050,48 грн. 3% річних; 171 863 150,53 грн. інфляційних втрат та 751 409,04 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовити.»

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" про розстрочення виконання рішення залишити без розгляду.

4. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (вул. Київська, 8-В, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132, ідентифікаційний код 42094646) 166,44 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи № 911/3604/23 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складено 05.11.2024 Головуючий суддя М.А. Барсук Судді Є.Ю. Пономаренко М.А. Руденко