Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/27888/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/27888/23 Перша інстанція: суддя Дубровна В.А., повний текст судового рішення складено 15.07.2024, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Вербицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Нечепуренко Віталія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказів,- В С Т А Н О В И В: У жовтні 2023 року адвокат Нечепуренко Віталій Олексійович, діючий в інтересах ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (надалі - відповідач, ГУ НПУ), в якому, з урахуванням ухвали суду від 23.11.2023 року про роз`єднання позовних вимог та ухвали суду від 12.12.2023 року про залишення частини позовних вимог без розгляду, просить визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 21.09.2023 року №2426 «Про порушення службової дисципліни державним службовцем п`ятого рангу ОСОБА_1», згідно з яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність». Позов в цій частині вимог ґрунтується на наступному. Згідно наказу ГУ НП в Одеській області від 15.01.2020 року №47 о/с позивача було призначено начальником управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку - головним бухгалтером ГУ НП в Одеській області. Під час щорічної основної оплачуваної відпустки, наданої наказом ГУНП в Одеській області від 05.07.2023 року №846 о/с, позивачка захворіла. Під час хвороби 08.09.2023 року позивачці стало відомо, що відносно неї, на підставі Наказу ГУНП в Одеській області від 07.09.2023 року №2293 порушено дисциплінарне провадження. 11.09.2023 року позивачка власноручно склала пояснення, які електронною поштою направила дисциплінарній комісії, і в яких відповіла на поставлені їй запитання та вказала, що з 04.07.2023 року перебуває на лікарняному, частину яких вже надала, а всі інші медичні висновки про її тимчасову непрацездатність знаходяться в електронній системі охорони здоров`я. Таким чином, на момент відкриття дисциплінарного провадження, його проведення та дату винесення наказу про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, остання знаходилась на лікарняному і перебувала у стані тимчасової непрацездатності, що підтверджується відповідними медичними документами, і про що було відомо дисциплінарній комісії. Проте, в порушення частини 4 статті 74 Закону України «Про державну службу», якою встановлено, що дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю наказом ГУ НП в Одеській області від 21.09.2023 року за №2426 позивачку було протиправно притягнуто до дисціплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність». Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат Нечепуренко В.О. в інтересах позивачки подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовну вимогу про визнання протиправним Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 21.09.2023 року №2426 «Про порушення службової дисципліни державним службовцем п`ятого рангу ОСОБА_1». Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного. З матеріалів справи вбачаються наступні обставини справи. ОСОБА_1 займала посаду начальника управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку - головний бухгалтер ГУ НП в Одеській області з 13.01.2020 року згідно наказу ГУ НП в Одеській області від 15.01.2020 року №47 о/с (т.1 а.с.8) 06.09.2023 року №55/2620 керівнику ГУНП в Одеській області надійшла доповідна записка УГІ ГУНП в області про доцільність порушення дисциплінарного провадження щодо можливого недотримання державним службовцем п`ятого рангу ОСОБА_1, начальником управління - головним бухгалтером управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Одеській області, правил внутрішнього службового розпорядку, зокрема систематичного невиходу останньої на роботу з 26.07.2023 року з невідомих причин. 07.09.2023 року наказом ГУНП в Одеській області №2293 «Про порушення дисциплінарного провадження» відповідно до статей 65, 68-71 Закону України «Про державну службу», Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1039, з метою перевірки інформації, викладеної в доповідній записці УП ГУНП в Одеській області від 06.09.2023 року, порушено дисциплінарне провадження. (т.1 а.с.40) За результатами дисциплінарного провадження спірним наказом ГУ НП в Одеській області №2426 від 21.09.2023 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді «попередження про неповну службову відповідність» за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в не інформуванні з 08.09.2023 року свого безпосереднього керівника і членів комісії у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв`язку або іншим доступним способом про причини відсутності на роботі, зокрема про медичний заклад, де їй надавалася медична допомога та приблизний термін лікування. Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані у спірному наказі як порушення пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», пунктів 1, 8 частини 1 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України «Про Державну службу», пункту 4.1 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затвердженого наказом ГУНП в області від 24.04.2023 року №1000. (т.1 а.с.48-49). Відповідно до копії рекомендованого повідомлення, оскаржений наказ ГУ НП в Одеській області №2426 від 21.09.2023 року позивачка отримала засобами поштового зв`язку 04.10.2023 року. У подальшому, наказом ГУНП в Одеській області від 13.03.2024 року №657 «Про внесення змін до наказу ГУНП в Одеській області від 21.09.2023 року №2426» з метою приведення наказу ГУНП в Одеській області від 21.09.2023 року №2426 у відповідність до вимог частини 4 статті 74 Закону України «Про державну службу», з огляду на відсутність на час видання вказаного наказу підтвердження тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 , на підставі листа начальника ВПЗ ГУНП в області підполковника поліції Є. Ращенка від 08.03.2024 року №20/684 внесена до наказу ГУНП в області від 21.09.2023 року №2426 «Про порушення службової дисципліни державним службовцем п`ятого рангу ОСОБА_1» така зміна: - пункт 1 викласти в новій редакції: «За скоєння систематичних дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 8 частини 1 статті 8, частиною 2 статті 9 та пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», пунктом 4.1 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затвердженого наказом ГУНП в області від 24.04.2023 №1000, державного службовця п`ятого рангу ОСОБА_1 , начальника управління - головного бухгалтера управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Одеській області, притягнути до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність» з 23.10.2023 року». (т.4 а.с.9.) Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування спірного наказу від 21.09.2023 року №2426, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами виконання нею вищевказаних норм Порядку №1000 в частині повідомлення та надання відповідачу відповідних доказів щодо перебування на лікарняному із зазначенням медичного закладу та строку непрацездатності за період з 25.07.2023 року по 20.10.2023 року. Також суд першої інстанції погодився з правомірністю внесення наказом ГУНП в Одеській області від 13.03.2024 року №657 змін до спірного наказу ГУНП в Одеській області від 21.09.2023 року №2426 щодо дати застосування до позивачки дисціплінарного стягнення, а саме, з 23.10.2023 року, оскільки згідно медичного висновку №24Х5-ЗХХ5-ТВХА-К6МЕ від 22.09.2023 року, створеного КНП «Консультативно-діагностичним центром №29» Одеської міської ради, період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 складає з 22.09.2023 року по 20.10.2023 року включно. При цьому суд першої інстанції зазначив, що оскільки наказом ГУНП в Одеській області від 13.03.2024 року №657 було змінено дату застосування до позивачки дисціплінарного стягнення на 23.10.2023 року, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності позивача (20.10.2023 року), то права останньої не були порушені, а тому аргументи позивачки щодо застосування до неї дисціплінарного стягнення під час тимчасової непрацездатності суд вважає необґрунтованими. В апеляційній скарзі апелянт, заперечуючи проти висновків суду першої інстанції, зазначає, що на момент відкриття самого дисциплінарного провадження, його проведення, та на дату винесення спірного наказу від 21.09.2023 року №2426, позивачка знаходилась на лікарняному і перебувала у стані тимчасової непрацездатності, що підтверджується відповідними медичними документами, а саме: - медичним висновком №Р2ХК-23Х7-ЕНЕА-А467 від 04.09.2023 року (період захворювання з 04.09.2023 року по 18.09.2023 року); - медичним висновком №35ХХ-995А-М6ХХ-М382 від 19.09.2023 року (період захворювання з 19.09.2023 року по 21.09.2023 року). Апелянт вказує на те, що під час дисциплінарного провадження 11.09.2023 року позивачка надала комісії письмові пояснення, в яких повідомила про своє перебування на лікарняному, та про наявність листів непрацездатності в електронній системі охорони здоров`я, але відповідач, мав доступ до Електронного реєстру листків непрацездатності, свідомо проігнорував вказану інформацію, та незаконно притягнув позивачку до дисциплінарної відповідальності. При цьому апелянт зазначає, що згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №40172-36515/Ф-03/8-1500/23 від 04.12.2023 року вказані медичні висновки були внесені до електронного реєстру листків непрацездатності з помилками обробки, а саме: «Відсутня інформація про трудові відносини на дату початку періоду непрацездатності» та «Не знайдено запис про тимчасову непрацездатність», які виникли у зв`язку з несвоєчасним наданням ГУНП в Одеській області персоніфікованих відомостей за 2 квартал 2023 року. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.64 Закону України «Про державну службу» №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом. Згідно ч.1 ст.65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Відповідно до п.5 ч.2 ст.65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. Згідно з ч.1 ст.66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. Згідно із частиною 3 статті 66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. Відповідно до ч.1 ст.67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Згідно пунктів 2, 3 ч.2 ст.67 Закону №889-VIII, обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є, серед іншого: попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; високі показники виконання службових завдань. Відповідно до статті 68 Закону №889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; 2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії . Відповідно до частин 1-3 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. З наведених законодавчих норм слідує, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: КЗпП України, Законом України «Про державну службу», правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації. Особливе значення під час визначення діяння державного службовця як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини державного службовця, тобто певного психічного ставлення особи до своїх протиправних дій і їхніх шкідливих наслідків. Наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин. Як вже зазначено вище, дисциплінарне провадження відносно позивачки було призначене наказом ГУ НПУ від 07.09.2023 року №2293, що відповідає приписам статті 68 Закону №889-VIII, якою визначені суб`єкти, які мають право призначати дисциплінарне провадження. Що стосується підстав для призначення дисциплінарного провадження, то законодавство не визначає таких конкретних підстав, а тому колегія суддів вважає, що такою підставою може бути будь-яка обставина, факт або подія, з якої вбачаються ознаки вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку. Такою обставиною у наказі від 07.09.2023 року №2293 зазначена доповідна записка УГІ ГУНПУ в Одеській області від 06.09.2023 року щодо невиходу позивачки на роботу з невідомих причин (т.3 а.с.7). Процедура притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, врегульована наступними нормативними положеннями. Відповідно до частини 1 статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів. Частинами 10, 11 статті 69 Закону №889-VIII передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі. Відповідно до частини 5-7 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.76 Закону №889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. Відповідно до ст.75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи. Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (ч.1 ст.77 Закону №889-VIII). Частиною 6 статті 77 Закону №889-VIII визначено, що державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення. Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначено Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1039 (далі - Порядок №1039). Відповідно ч.ч.4, 5 Порядку №1039 Дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів. Пунктом 24 Порядку №1039 передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Пункт 25 Порядку №1039 щодо змісту дисциплінарної справи відповідає приписам ч.2 ст.73 Закону. Відповідно до п.31 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Державний службовець має право бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії, надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника. Пунктом 32 Порядку №1039 визначено, що про дату, час і місце та спосіб проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії. Комісія, дисциплінарна комісія може прийняти рішення про перенесення засідання для надання пояснення державним службовцем з урахуванням строків здійснення дисциплінарного провадження. Рішення про перенесення засідання може бути прийнято в разі, коли державний службовець вперше не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, повідомивши про поважні причини своєї відсутності, зокрема з підстав виникнення технічних проблем, що унеможливили його участь у засіданні в режимі відеоконференції. У разі перенесення засідання Комісія, дисциплінарна комісія повідомляє про це державному службовцю відповідно до абзаців першого і другого цього пункту. У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, і не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмових пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень. Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження. Згідно п.33 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця (п.33 Порядку №1039). Як слідує з матеріалів дисциплінарного провадження, ОСОБА_1 запрошувалась на засідання дисциплінарної комісії, а у випадку неявки пропонувалось надати письмові пояснення з питань, які стосуються предмета дисциплінарного провадження, і направити електронною поштою. (т.3 а.с.78-79). ОСОБА_1 11.09.2023 року надала дисциплінарній комісії свої письмові пояснення з поставлених їй питань, реалізувавши в такій спосіб свої права на участь в засіданні дисциплінарної комісії та надання пояснень по суті дисциплінарного провадження. Ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не наведено доводів про порушення відповідачем процедури проведення відносно позивачки дисциплінарного провадження, та прав останньої в такій процедурі. Не встановлено таких обставин і судом. За результатами проведеного дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія склала Подання від 21.09.2023 року, в якому комісія встановила, що в діях ОСОБА_1 є ознаки дисциплінарного порушення, що виразилось у порушенні пункту 4.1 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затвердженого наказом ГУНП в області від 24.04.2023 року №1000 (надалі - Правила внутрішнього службового розпорядку) в частині не інформування з 08.09.2023 року свого безпосереднього керівника у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв`язку або іншим доступним способом про причини відсутності на роботі, зокрема про медичний заклад, де їй надавалася медична допомога та приблизний термін лікування (т.3 а.с.109-121). Саме така об`єктивна сторона дисциплінарного проступку ОСОБА_1 і була відображена в спірному наказі від 21.09.2023 року №2426, який є предметом оскарження у цій справі. Відповідно до пункту 4.1 Правил внутрішнього службового розпорядку, у разі відсутності на роботі працівник поліції невідкладно (але не пізніше однієї години) повідомляє свого безпосереднього керівника у письмовій формі (рапортом), засобами електронного чи телефонного зв`язку або іншим доступним способом про причини відсутності на роботі, зокрема про медичний заклад, де проходить лікування, приблизний термін лікування. Обґрунтовуючи висновок про наявність в діях ОСОБА_1 пункту 4.1 Правил внутрішнього службового розпорядку, дисциплінарна комісія у Поданні від 21.09.2023 року навела такі обставини та доводи: - наказом ГУНП в області від 05.07.2023 року №846 о/с ОСОБА_1 було надано частину щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи з 13.01.2023 року до 12.01.2024 року, тривалістю 14 календарних днів, з 05.07.2023 року до 18.07.2023 року (на підставі заяви останньої від 04.07.2023 року); - 18.07.2023 року до ВДЗ ГУНП в області за вх. №5755 надійшла заява ОСОБА_1 від 18.07.2023 року, у якій остання просила продовжити їй відпустку на 07 діб, у зв`язку із знаходженням у стані тимчасової непрацездатності під час перебування у відпустці. До вказаної заяви ОСОБА_1 долучила медичний висновок; - 19.07.2023 року за вих. №9/Ф-1328 УКЗ ГУНП в області було надіслано листа ОСОБА_1 щодо розгляду її заяви, згідно з яким керівництвом ГУНП в області позитивного рішення за вказаною заявою ухвалено не було; - 25.07.2023 року о 10:14 до ВДЗ ГУНП в області за вх. №5960 надійшла заява ОСОБА_1 від 25.07.2023 року, у якій остання просила продовжити їй відпустку на 14 діб, у зв`язку із знаходженням у стані тимчасової непрацездатності під час перебування у відпустці. До вказаної заяви ОСОБА_1 долучила оригінал листка непрацездатності, за якою керівництвом ГУНП в області позитивного рішення також не ухвалювалося; - дисциплінарна комісія встановила, що починаючи з 26.07.2023 року ОСОБА_1 на роботу з невідомих причин не виходить, що підтверджується відповідними актами від 26.07.2023 року №55/2182, від 27.07.2023 року №55/2190, від 28.07.2023 року №55/2199, від 31.07.2023 року №55/2209, від 02.08.2023 року №55/2234, від 03.08.2023 року №55/2248, від 07.08.2023 року №55/2281, від 08.08.2023 року №55/2293, від 10.08.2023 року №55/2336, від 04.09.2023 року №55/2624, від 05.09.2023 року №55/2623 та від 06.09.2023 року №55/2622; про причини відсутності на роботі ОСОБА_1 керівника ГУНП в області не інформувала; - 11.09.2023 року надала письмові пояснення, в яких зазначила наступне: у стані тимчасової непрацездатності перебуває з 04.07.2023 року по теперішній час; медичні висновки про тимчасову непрацездатність знаходяться в електронній системи охорони здоров`я; з Правилами внутрішнього службового розпорядку ГУНП ознайомлена; на питання про «дії, які має вчинити державний службовець у разі відсутності його на роботі» зазначила, що «відповіді надати не можу, адже не розумію суті питання; - для дослідження доводів ОСОБА_1 щодо її непрацездатності було здійснено перевірку за допомогою підсистеми «Дані з Електронного реєстру листків непрацездатності «Порталу Електронних послуг» Пенсійного фонду України та відповідних обліків Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної (військової) адміністрації. За результатами вказаної перевірки, інформації щодо перебування ОСОБА_1 на лікарняному не виявлено; - з`ясовано, що державний службовець п`ятого рангу ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, в частині не інформування з 08.09.2023 року свого безпосереднього керівника і членів комісії у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв`язку або іншим доступним способом про причини відсутності на роботі, зокрема про медичний заклад, де їй надавалася медична допомога та приблизний термін лікування; - у письмовому поясненні, яке надійшло дисциплінарній комісії, ОСОБА_1 знову проігнорувала вимоги пункту 4.1 Правил внутрішнього службового розпорядку та не повідомила про медичні заклади, де лікувалася чи проходить лікування. - наказом ГУНП в Одеській області від 08.09.2023 року №2312 за скоєння дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», порушення вимог пунктів 1, 6, 7 частини 1 статті 8, частини 2 статті 9, пункту 8 частини 2 статті 17 Закону України «Про Державну службу», підпунктів 1, 2 пункту 4 розділу V положення про управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затвердженого наказом ГУНП в області від 23.10.2021 року №2384, пункту 4.1 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затвердженого наказом ГУНП в області від 24.04.2023 року №1000, пункту 1 розділу III посадової інструкції, державного службовця п`ятого рангу ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення «догана». - державний службовець 5 рангу ОСОБА_1 повторно протягом року порушила вимоги пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», пунктів 1, 8 частини 1 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України «Про Державну службу», пункту 4.1 Правил внутрішнього службового розпорядку. Відхиляючи доводи позовної заяви та погоджуючись з порушенням ОСОБА_1 вимог пункту 4.1 Правил внутрішнього службового розпорядку суд першої інстанції навів такі узагальнені доводи та висновки: - наявні у матеріалах дисциплінарного провадження докази спростовують твердження позивачки, надані у письмових поясненнях від 11.09.2023 року, про наявність медичних висновків про тимчасову її непрацездатність в електронній системи охорони здоров`я на час проведення дисциплінарного провадження та винесення спірного наказу; - відображені в листі ГУ ПФУ в Одеській області №40172-36515/Ф-03/8-1500/23 від 04.12.2023 року причини відсутності у Реєстрі сформованих електронних листків непрацездатності №Р2ХК-23Х7-ЕНЕА-А467 від 04.09.2023 (період захворювання з 04.09.2023 року по 18.09.2023 року) та №35ХХ-995А-М6ХХ-М382 від 19.09.2023 року (період захворювання з 19.09.2023 року по 21.09.2023 року) не спростовують можливості надання позивачкою цих листів відповідачу в роздрукованому вигляді, що і зробила позивачка, надавши відповідачу докази перебування на лікарняному у період з 04.07.2023 року по 24.08.2023 року; - позивачка відмовилась від надання відповідної інформації про медичні заклади, у яких вона лікувалась, під час спілкування з її безпосереднім керівником - заступником начальника ГУНП в області полковник поліції Мірошниченко О.А. через «WhatsApp». Колегія суддів не погоджується з наведеними відповідачем та судом першої інстанції доводами про вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення пункту 4.1 Правил внутрішнього службового розпорядку, виходячи з наступного. Аналіз змісту пункту 4.1 Правил внутрішнього службового розпорядку свідчить про те, що головна мета передбаченого цим пунктом обов`язку по інформуванню свого безпосереднього керівника у будь-якій доступній формі про причини відсутності на роботі, зокрема і про медичний заклад, де проходить лікування, приблизний термін лікування - це надання керівництву правоохоронного органу можливості своєчасно реагувати на факт відсутності працівника поліції, або працюючого в органі поліції державного службовця чи цивільної особи за вільним наймом, задля забезпечення виконання функцій такого правоохоронного органу. В той же час, якщо відповідна інформація щодо причини відсутності працівника на роботі повинна бути в розпорядженні роботодавця в силу приписів закону незалежно від інформування про такі причини працівником, то ненадання працівником такої інформації роботодавцю не можна кваліфікувати як дисциплінарний проступок, оскільки в такому випадку мета отримання такої інформації має досягатися саме в силу приписів закону. Пунктами 2, 15 та статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV) передбачено наступне: - електронний реєстр листків непрацездатності - система накопичення, зберігання та використання інформації про видані, продовжені та обліковані листки непрацездатності, що створюється як складова частина реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; - медичний висновок про тимчасову непрацездатність (далі МВТН) - електронний документ, шо формується "на підставі медичних записів в електронній системі охорони здоров`я та містить висновок лікаря за результатами медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності, що засвідчує тимчасову непрацездатність та с підставою для створення листка непрацездатності. - листок непрацездатності - сформований програмними засобами Реєстру на підставі МВТН і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, шо є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послу відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до пункту 6 розділу V Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України 01.06.2021 року №1066, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.06.2021 року за №728/36350, передача відомостей до Електронного реєстру листків непрацездатності здійснюється автоматично одразу з моменту формування медичного висновку в Реєстрі. Згідно розділу ІІ Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України 17.06.2021 року №1234, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.07.2021 року за №890/36512, листок непрацездатності формується в Електронному реєстрі листків непрацездатності па підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність (медичних висновків) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України. З наведених нормативних положень слідує, що інформування роботодавця про факт тимчасової непрацездатності працівника здійснюється через Електронний реєстр листків непрацездатності автоматично одразу з моменту формування медичного висновку в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я. Як слідує з матеріалів справи і не заперечується сторонами, на момент відкриття дисциплінарного провадження, його проведення, та на дату винесення спірного наказу від 21.09.2023 року №2426, позивачка знаходилась на лікарняному і перебувала у стані тимчасової непрацездатності відповідно до медичних висновків №Р2ХК-23Х7-ЕНЕА-А467 від 04.09.2023 року (період захворювання з 04.09.2023 року по 18.09.2023 року) та №35ХХ-995А-М6ХХ-М382 від 19.09.2023 року (період захворювання з 19.09.2023 року по 21.09.2023 року). В листі лист ГУ ПФУ в Одеській області №40172-36515/Ф-03/8-1500/23 від 04.12.2023 року зазначено, зокрема наступне: - медичний висновок про тимчасову непрацездатність №Р2ХК-23Х7-ЕНЕЛ-А467 з датою початку періоду непрацездатності надійшов 04.09.2023 року і датою закінчення 18.09.2023 року до електронного реєстру листків непрацездатності надійшов 04.09.2023 року з помилкою обробки, а саме: «Відсутня інформація про трудові відносини на дату початку періоду непрацездатності»; - медичний висновок про тимчасову непрацездатність №35XX-995A-M6XX-M3B2 з датою початку періоду непрацездатності 19.09.2023 року і датою закінчення 21.09.2023 року до електронного реєстру листків непрацездатності надійшов 19.09.2023 року з помилкою обробки, а саме: «Не знайдено запис про тимчасову непрацездатність з EXTERNAL ID-P2XK-23X7- ЕНЕЛА467 - «Продовження випадку неможливе - для попередньою МВТН не було створено ЕЛН». Отже, на момент відкриття дисциплінарного провадження, його проведення, та на дату винесення спірного наказу мали місце помилки при обробці в електронному реєстрі листків непрацездатності медичних висновків №Р2ХК-23Х7-ЕНЕА-А467 від 04.09.2023 року та №35ХХ-995А-М6ХХ-М382 від 19.09.2023 року, і ці помилки мали місце не з вини ОСОБА_1 .. Таким чином, інформація про перебування позивачки на лікарняному повинна була бути у відповідача в силу вищенаведених приписів законодавства незалежно від дій або бездіяльності позивачки, а тому притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності за ненадання такої інформації не можна вважати обґрунтованим та справедливим, особливо з урахуванням того факту, що позивачка в своїх письмових поясненнях від 11.09.2023 року повідомила про перебування її на лікарняному та зазначила, що медичні висновки про тимчасову непрацездатність знаходяться в електронній системи охорони здоров`я (т.1 а.с.21). Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Колегія суддів вважає, що спірний наказ від 21.09.2023 року №2426 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність за порушення пункту 4.1 Правил внутрішнього службового розпорядку не відповідає закріпленим у ч.2 ст.2 КАС України критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, оскільки застосування до позивачки такого виду дисциплінарного стягнення виключно за фактом неповідомлення останньою про медичний заклад, де вона лікувалась, є занадто формальним підходом до застосування вказаного пункту Правил внутрішнього службового розпорядку, враховуючи повідомлення ОСОБА_1 про причини своєї відсутності на роботі (лікарняний) та вищенаведені положення про формування медичних висновків та про видачі (формування) листків непрацездатності, згідно з якими інформація про тимчасову непрацездатність позивачки згідно медичних висновків №Р2ХК-23Х7-ЕНЕА-А467 від 04.09.2023 року та №35ХХ-995А-М6ХХ-М382 від 19.09.2023 року повинна бути відображена в Електронному реєстрі листків непрацездатності автоматично одразу з моменту формування цих медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я. З цих підстав колегія суддів вважає, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування спірного наказу від 21.09.2023 року №2426 є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Неправомірність спірного наказу від 21.09.2023 року №2426 автоматично тягне за собою і неправомірність наказу ГУНП в Одеській області від 13.03.2024 року №657, яким внесені зміни до спірного наказу щодо дати застосування до позивачки дисціплінарного стягнення. Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. З метою повного та ефективного захисту прав та інтересів позивачки, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення про скасування наказу ГУНП в Одеській області від 13.03.2024 року №657. Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення позовних вимог. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню. Судові витрати по справі відсутні. Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Нечепуренко Віталія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року - скасувати. Прийняти по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 21 вересня 2023 року №2426 «Про порушення службової дисципліни державним службовцем п`ятого рангу ОСОБА_1». Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13 березня 2024 року №657 «Про внесення змін до наказу ГУНП в Одеській області від 21.09.2023 №2426». Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Суддя-доповідач К.В. Кравченко Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька