LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4803226/987/24

від 23.09.2024 ·
Резолютивна:Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1920/24 Справа № 226/987/24 Суддя у 1-й інстанції - Петунін І. В. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2024 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Бадалян Н.О., захисника Котвицького Є.О. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Димитровського міського суду Донецької області від 25 квітня 2024 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ в/ч НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , якого визнано винним в правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 коп.,- ВСТАНОВИВ: Згідно постанови 25 березня 2024 року о 22.15 год, в м. Мирнограді Донецької області по вул. Шосейна, 1, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Renault Megan Scenic державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Пройшов огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, що підтверджується висновком № 11 від 25.03.2024. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 і скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою судді Димитровського міського суду Донецької області від 25 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним в правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 коп. З таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 та оскаржив в апеляційному порядку з пропуском строку на апеляційне оскарження. В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує, що з оскаржувану постанову отримали його родичі поштою 10.05.2024 року його адвокат - Котвицький Є.О. зміг частково ознайомитися з матеріалами справи 14.05.2024 року. Вказує, що до 10.05.2024 року він не знав про існування оскаржуваної постанови, а з матеріалами справи зміг частково ознайомитися тільки 14.05.2024 рою. Вважає, причини пропуску процесуального строку для подання апеляційної скарги поважними, та просить даним клопотанням поновити процесуальний строк для подання апеляційної скарги. Що ж стосується оскаржуваної постанови, то апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та за закрити відносно ОСОБА_1 провадження по справі на підставі ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відсутність події та складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування апеляційних вимог вказує, що постанова повністю незаконна та необґрунтована, прийнята за відсутності повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, що мають значення для справи, направлення на огляд та сам огляд на стан сп`яніння, проведено з порушенням вимог профільної Інструкції, оскільки в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд, акт огляду та висновок за результатами огляду є неналежними та недопустимими доказами, огляд проведено невідповідним суб`єктом та за допомогою неналежного газоаналізатора, підлягає скасуванню. Вказує, що розгляд справи відбувся за його відсутності, оскільки його взагалі не було сповіщено про розгляд справи. Вказує, що в зв`язку з технічною неможливістю його адвокатові не вдалося переглянути відеозапис патрульної поліції. Вказує, що в момент зупинки транспортного засобу він був в стані нервового дисбалансу після виконання бойових завдань, та не пам`ятає чи пропонував йому працівник патрульної поліції провести огляд на стан сп`яніння на місці і чи відмовлявся він від такого огляду. Вказує, що з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вбачається, що його огляд на стан алкогольного сп`яніння лікар проводив за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатор «Drager Alcotest 6820» », який, на день проходження огляду 25.03.2024 року, пройшов калібрування 09.05.2023 р. Тобто, даний прилад використовувався 25.03.2024 р. без проведення його обов`язкової калібровки та повірки. Використання алкотестера Drager Alcotest- 6820, який має прострочений термін калібровки, є грубим порушенням Наказу № 1452/735 та інструкції по експлуатації алкотестера, а результати, які видані таким пристроєм, не можуть бути визнані доказом перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, а відповідно і не доводять вини особи у вчиненні правопорушення. Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши думку сторін, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог ст.285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови суду в той же строк вручається або висилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Суд апеляційної інстанції вважає зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними. Враховуючи, що ОСОБА_1 не був присутній під час судового розгляду даної справи, вважаю за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови. Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення. Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до п. 2.9 ПДД України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення у якому зазначені фактичні обставини справи, висновком щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 від 25.03.2024, актом медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння від 25.03.2024, актом прийому-передачі транспортного засобу, копією відеозапису події правопорушення від 25.03.2024. Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП. Стягнення суддею накладене відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП. Доводи апелянта, що його не було сповіщено про розгляд справи та справу розглянули за його відсутності, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, його було сповіщено під підпис, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги, що в зв`язку з технічною неможливістю його адвокатові не вдалося переглянути відеозапис патрульної поліції, не заслуговують на увагу, оскільки на адресу апеляційного суду не надходило клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від сторони захисту, а також під час судового засідання за участю захисника Котвицького Є.О. він не клопотав про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи та не заперечував проти розгляду справи. Тому не ознайомлення захисника з усіма матеріалами по справі є виключно пасивною поведінкою сторони захисту та не впливає не законність оскаржуваного рішення. Апеляційний суд зазначає, що судом було вивчено усі наявні докази по справі разом з наявними відеозаписами, а їх зміст з точки зору належності та допустимості оцінені судом, виходячи із сукупності усіх наданих доказів. Доводи апеляційної скарги, що направлення на огляд та сам огляд на стан сп`яніння, проведено з порушенням вимог профільної Інструкції, оскільки в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд, акт огляду та висновок за результатами огляду є неналежними та недопустимими доказами, огляд проведено невідповідним суб`єктом та за допомогою неналежного газоаналізатора, підлягає скасуванню, є безпідставними та спростовуються наявними матеріалами справи. Згідно яких огляд проведено уповноваженою на те особою та за допомогою відповідного технічного засобу. Доказів про протилежне, стороною захисту не надання. Щодо відсутності направлення ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, для проходження медичного огляду, в матеріалах справи, апеляційний суд зазначає, що у разі проходження водія огляду на стан сп`янінні у медичному закладі, вказане направлення надається працівником поліції у мед заклад та залишається у цьому медичному закладі. Доводи апеляційної скарги, що в момент зупинки транспортного засобу він був в стані нервового дисбалансу після виконання бойових завдань, та не пам`ятає чи пропонував йому працівник патрульної поліції провести огляд на стан сп`яніння на місці і чи відмовлявся він від такого огляду, також не заслуговують на увагу, оскільки згідно наявного відеозапису, працівник поліції ОСОБА_1 , повідомив про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та висунув вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що ОСОБА_1 одразу повідомив, що хоче проходити огляд на стан сп`яніння у медичному закладі. Доводи апелянта про те що огляд на стан сп`яніння проводився спеціальним технічним приладом газоаналізатор «Drager Alcotest 6820» », який, на день проходження огляду 25.03.2024 року, пройшов калібрування 09.05.2023 р. Тобто, даний прилад використовувався 25.03.2024 р. без проведення його обов`язкової калібровки та повірки, спростовується Наказом Держлікслужби № 1529 від 29 грудня 2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в п.43 вказано газоаналізатори "DragerAlcotest", реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Газоаналізатори "DragerAlcotest" сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за № НОМЕР_3 від 01 вересня 2014 року та, відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію №14455/2014, внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МВС/МОЗ від 09 листопада 2015 року №1452/735, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, у тому числі і Alcotest Drager №6820, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (який набрав чинності 01.01.2016 року), засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, до яких відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 вказаного Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Інструкцією з експлуатації спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» інтервал технічного обслуговування приладу становить 12 місяців. Згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1324-VII від 05.06.2014 року міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 року і становить 1 рік. Отже, використання медичних виробів газоаналізатора Alcotest Drager №6820, є можливим, за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що у свою чергу підтверджує вірність результатів вимірювання. Всім вказаним вимогам Alcotest Drager №6820 відповідає. Як зазначає сам апелянт, останню повірку зазначений технічний засіб пройшов 09.05.2023 року, що також вказано у висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 від 25.03.2024. Огляд ОСОБА_1 був проведений 25.03.2024 року, тобто в межах допустимого строку. Огляд проводився за згодою ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги у своїй сукупності оцінюються судом апеляційної інстанції як такі, що спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а доводи, що сукупність викладених апелянтом обставин у апеляційній скарзі вказують на те, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 матеріали є недопустимими доказами, є безпідставними, оскільки наведені ним міркування з цього приводу не підтверджені доказами. Дії вчинені ОСОБА_1 характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожнього руху та несуть загрозу для його учасників. При визначенні виду і міри адміністративного стягнення враховано ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки транспортним засобом, суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності піддати правопорушника покаранню у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Суддя апеляційного суду приходить до висновку, що наведені доводи у апеляційній скарзі не підтвердженні під час апеляційного розгляду та не дають підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови судді районного суду. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Димитровського міського суду Донецької області від 25 квітня 2024 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно післяїї винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»