LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС753/9984/23-ц

від 21.10.2024 · Цивільна
Резолютивна:Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Віницького Віктора Олександровича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2024 року та постанову Київсько…

У Х В А Л А 21 жовтня 2024 року м. Київ справа № 753/9984/23-ц провадження № 61-13292ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Віницького Віктора Олександровича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та ВСТАНОВИВ: У червні 2023 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , в якому просили стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість у розмірі 104 536,99 дол. США, яка складається з суми основного боргу - 100 000,00 дол. США, трьох відсотків річних за період з 15 квітня 2022 року до 18 жовтня 2023 року - 4 536,99 дол. США. Вказували, що 23 вересня 2021 року вони уклали угоду про реалізацію спільного, проєкту (співробітництво), за умовами якої передали відповідачам 160 000,00 дол. США, що підтверджується письмовими розписками, підписаними відповідачем ОСОБА_5 . Згідно з пунктом 3.2 угоди відповідачі зобов`язалися повернути отримані грошові кошти не пізніше 15 квітня 2022 року. До вказаного строку відповідачі повернули грошові кошти в розмірі, еквівалентному 60 000,00 дол. CШA, але, незважаючи на встановлений та погоджений порядок та умови повернення грошових коштів, уникають подальшого виконання зобов`язання. Неодноразові звернення з проханням дотримуватися взятого зобов`язання щодо повернення грошових коштів ними ігноруються. Відповідачеві ОСОБА_5 11 квітня 2023 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відповідач ОСОБА_1 08 березня 2023 року виїхав з України і перебуває в Канаді. 23 квітня 2024 року рішенням Печерського районного суду м. Києва позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 104 536,99 дол. США. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 29 серпня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2024 року залишено без змін. 30 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Віницький В. О. засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року, в якій просить їх скасувати та закрити провадження в справі. Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року в справі № 911/3494/16, в постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року в справі № 180/1735/16, від 22 серпня 2018 року в справі № 369/3340/16-ц, від 20 лютого 2019 року в справі № 629/5364/13-ц, від 08 липня 2019 року в справі № 524/4946/16-ц, від 27 листопада 2019 року в справі № 752/19567/14-ц, від 26 лютого 2020 року в справі № 205/5292/15-ц, від 04 березня 2020 року в справі № 632/2209/16, від 25 березня 2020 року в справі № 569/1646/14-ц, від 14 квітня 2020 року в справі № 628/3909/15, від 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16, від 26 травня 2021 року в справі № 405/8280/19, від 14 липня 2021 в справі №750/2316/19, від 21 липня 2021 року в справі № 758/2418/17, від 23 грудня 2021 року в справі № 501/1243/20, від 26 квітня 2022 року в справі № 753/1349/20від 14 липня 2022 року в справі № 204/4341/17, від 09 серпня 2023 року в справі № 755/16831/19, від 20 вересня 2023 року в справі № 760/22898/20, від 27 вересня 2023 року в справі № 756/9498/19, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 6 частини першої статті 411 ЦПК України, заявник вказує, що судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження. Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження. Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою та витребування матеріалів справи. Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Віницького Віктора Олександровича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року. Витребувати з Печерського районного суду м. Києва цивільну справу № 753/9984/23-ц за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Ситнік В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»