Постанова Одеський апеляційний суд № 522/1008/24

Номер провадження: 33/813/1264/24 Номер справи місцевого суду: 522/1008/24 Головуючий у першій інстанції Лагода К. О. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.10.2024 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д. за участю секретаря Триколіч І.Б., за участі: адвоката Жердецької Л.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 09 квітня 2024 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень; стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 гривень, 60 коп., В С Т А Н О В И В: З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №732547 від 13.01.2024 вбачається, що 13 січня 2024 року, о 10 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Манежній, 32 у м. Одесі, перед початком руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем «HYUNDAI I 30», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, чим порушив п. 10.1, п. 10.4 Правил дорожнього руху. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 09 квітня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень; стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 гривень, 60 коп. Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права. В доводах апеляційної скарги зазначено, що відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки до суду першої інстанції було надано висновок експерта №10103240 від 19.02.2024, однак вказаний висновок не було враховано у зв`язку з розбіжностями дати подачі заяви на проведення експертизи та фактичним скоєнням дорожньо-транспортної пригоди. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати та постановити нову, виходячи з такого. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції всупереч вимогам ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з`ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, та не звернувши уваги на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню. Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, однак апеляційний суд вважає, що сукупність вищевказаних доказів не можна вважати належними, допустимими та такими, що доводять вину ОСОБА_1 , виходячи з наступного. Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п.1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пунктом 10.1 ПДР передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Приписами п. 10.4 ПДР встановлено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою; водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот; за наявності трамвайної колії посередині проїзної частини водій нерейкового транспортного засобу, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям, повинен дати дорогу трамваю. З матеріалів справи, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №732547 від 13.01.2024 вбачається, що 13 січня 2024 року, о 10 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Манежній, 32 у м. Одесі, перед початком руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем «HYUNDAI I 30», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, чим порушив п. 10.1, п. 10.4 Правил дорожнього руху. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Положеннями КУпАП встановлено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Зі змісту норми КУпАП вбачається, що об`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП становить діяння - порушення правил дорожнього руху, та наслідок - заподіяна шкоди майну, а саме: транспортним засобам, вантажу, автомобільним дорогам, вулицям, залізничним переїздам, дорожнім спорудам чи іншому майну. Відповідно, досліджуючи докази по даній справі, суд повинен встановити чи мало місце діяння у вигляді порушення правил дорожнього руху, та наслідок - заподіяна шкоди майну. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. До матеріалів справи долучені: - дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 732547 від 13.01.2024; - схема місця ДТП від 13.01.2024, згідно якої на автомобілі «TOYOTA LAND CRUISER», державний номерний знак НОМЕР_1 наявні пошкодження: деформація задньої дверці зліва, деформація порогу зліва, деформація стійки зліва, на автомобілі «HYUNDAI I 30», державний номерний знак НОМЕР_2 наявні пошкодження: деформація передньої частини автомобіля (а.с. 2); - пояснення ОСОБА_2 з яких вбачається, що остання керувала автомобілем «HYUNDAI I 30», державний номерний знак НОМЕР_2 та 13.01.2024 рухалась по вул. Манежній приблизно о 10:50 в правій полосі для руху, попереду стояв автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER», днз НОМЕР_1 ; приближуючи до транспортного засобу зайняла лівий ряд, однак «TOYOTA LAND CRUISER», днз НОМЕР_1 різко почала повертати вліво, ОСОБА_2 різко почала гальмувати, однак дорога була слизько та вчасно загальмувати не встигла, у зв`язку з чим стало зіткнення (а.с. 3); - пояснення ОСОБА_1 , в яких зазначено, що 13.01.2024 приблизно о 10:50 ОСОБА_1 рухався по вулиці Манежній на автомобілі «TOYOTA LAND CRUISER», днз НОМЕР_1 , біля будинку Манежна 32 увімкнув покажчик повороту та зробив повний маневр для розвороту, в цей момент на великій швидкості автомобіль «HYUNDAI I 30», днз НОМЕР_2 в`їхав в автомобілі «TOYOTA LAND CRUISER»; на цей момент ОСОБА_1 завершив свій маневр і отримав удар по задніх дверях, гальмівний шлях «HYUNDAI I 30», днз НОМЕР_2 становить 50 метрів (а.с. 4). Крім того, ОСОБА_1 до суду першої інстанції було надано висновок експерта №10103240 від 19.02.2024 (а.с. 20-24). Однак вказаний висновок суд першої інстанції враховано не було з огляду на те, що у наданому стороною захисту висновку зазначно, що він здійснений на підставі заяви адвоката Карпова І.О. від 10.01.2024 року, в той час як дорожньо-транспортна пригода сталася лише 13.01.2024 року. У зв`язку з вищевикладеними обставинами, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просив викликати судового експерта ОСОБА_3 в судове засідання. 04 червня 2024 року з метою повного, всебічного і об`єктивного розгляду апеляційної скарги, апеляційним судом задоволено клопотання представника апелянта про виклик в судове засідання експерта ОСОБА_3 , який виконав висновок №10103240 від 19.02.2024 за результатами комплексного автотехнічного та транспортно-трасологічного експертного дослідження обставин зіткнення автомобілів Toyota Land Cruiser р/н НОМЕР_1 та Hyundai I30 р/н НОМЕР_2 (а.с.75). В судовому засіданні, яке відбулось 06 серпня 2024 року, було опитано судового експерта ОСОБА_3 , який зазначив, що розбіжності в датах, які зазначені у висновку є технічною помилкою, опискою Також було встановлено розбіжності щодо пояснень ОСОБА_2 в частині швидкості руху, оскільки в суді першої інстнації ОСОБА_2 зазначила, що швидкість руху становила 30-40 км/ год (а.с. 35), а в судовому засіданні в суді апеляційної інтснації було зазначено, що швидкість становила 40-50 км/год. 08 серпня 2024 року до Одеського апеляційного суду від адвоката Карпова І.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшло клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, в якій просив призначити у справі про адміністративне правопорушення судову автотехнічну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання: - Чи є технічно спроможною версія зіткнення автомобілів 13 січня 2024 року під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за вихідними даними наданими ОСОБА_2 під час судового засідання 06 серпня 2024 року? Доручити проведення судової автотехнічної експертизи судовому експерту ОСОБА_3 (а/с 387, 65113, e-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_3 ). Клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи мотивовано тим, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 зазначила, що перед ДТП ОСОБА_2 рухалася на своєму автомобілю вул. Манежній в м. Одесі в напрямку руху у бік вулиці Пішонівської, побачила автомобіль ОСОБА_1 , який стояв у правого узбіччя в напрямку її руху, виїхала у лівий ряд, а фактично на зустрічну смугу руху, для об`їзду автомобіля TOYOTA LAND CRUISER р/н НОМЕР_1 , рухалася зі швидкістю 30-40 км на годину, за 10-15 метрів автомобіль TOYOTA LAND CRUISER р/н НОМЕР_1 раптово почав рухатися вліво, в зв`язку із слизьким покриттям зупинити своє авто не змогла, в результаті чого сталося зіткнення, після удару її автомобіль частково лівою стороною вилетів на тротуар. Крім того ОСОБА_2 пояснила, що її автомобіль не мав додаткового навантаження. Постановою Одеського апеляційного суду від 19 серпня 2024 року клопотання адвоката Карпова І.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про призначення судової автотехнічної експертизи по справі про притягнення до адміністративної відповідальності інтересах ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП задоволено; призначено у справі №516/98/21 судову автотехнічну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання: 1) Чи є технічно спроможною версія зіткнення автомобілів 13 січня 2024 року під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за вихідними даними наданими ОСОБА_2 під час судового засідання 06 серпня 2024 року? Доручено проведення експертизи судовому експерту ОСОБА_3 (а/с 387, 65113, e-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_3 ) 10 жовтня 2024 року на адресу Одеського апеляційного суду судовим експертом Чернявським А.І. надіслано висновок експерта №10802240 від 08.10.2024, згідно якого з технічної точки зору обставини події, викладені у версії водія автомобіля «HYUNDAI I 30», днз НОМЕР_2 в частині режиму зближення з автомобілем Toyota Land Cruiser р/н НОМЕР_1 є неспроможніми з підстав, наведених в дослідницькій частині (а.с.109-112). За наведених обставин, апеляційний суд погоджується із доводами ОСОБА_1 , що в його діях відсутні порушення правил дорожнього руху. Оскільки матеріалами справи не містять достатніх доказів на підтвердження факту порушення правил дорожнього руху, а зібрані в ході судового розгляду матеріали справи спростовують такі порушення, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, а тому апеляційний суд доходить висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту. Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України». Згідно із ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду першої інстанції, оскільки зібрані у даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, винуватість ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 09 квітня 2024 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік