LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС160/33348/23

від 31.10.2024 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністрат…

УХВАЛА 31 жовтня 2024 року м. Київ справа №160/33348/23 адміністративне провадження № К/990/35493/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі №160/33348/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області) від 22.05.2023р №924 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП» в частині застосування дисциплінарного стягнення відносно поліцейського начальника сектора превенції відділення поліції №1 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 , у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 11.07.2023р №447 о/c про звільнення зі служби в поліції начальника сектора превенції відділення поліції №1 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 ; - поновити на посаді начальника сектора превенції відділення поліції №1 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 ; - стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 08.07.2022 (наступного дня після звільнення) та по день поновлення на посаді. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року, адміністративний позов задоволено повністю. 16 вересня 2024 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі №160/33348/23. Верховний Суд ухвалою від 07 жовтня 2024 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження та документа про сплату судового збору, в установленому законом розмірі. На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду уточнену касаційну скаргу та платіжну інструкцію, що підтверджує сплату судового збору встановленому законом розмірі, а тому касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, що дає змогу суду вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження. Під час перевірки поданої уточненої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Верховний Суд наголошує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). При цьому у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права, яку на його думку, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновкам Верховного Суду. Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Проте, аргументи скаржника зводяться лише до наведення цитат із постанов Верховного Суду, проте не зазначено висновків суду апеляційної інстанції, які суперечить позиції Верховного Суду та не зазначено чому, на думку скаржника, суди повинні були застосувати ці висновки під час розгляду цієї справи, обставини якої мають індивідуальні ознаки, характерні виключно для неї. Окрім цього, варто зазначити, що недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Таким чином, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб`єктний склад, об`єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм. Посилаючись на застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, скаржник не наводить належного обґрунтування, яке б свідчило про подібність правовідносин у цій справі та у справах, у яких Верховним Судом були зроблені висновки. З огляду на викладене, за такого правового обґрунтування касаційної скарги, Суд уважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Колегія суддів дійшла висновку, що в установлений судом строк недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, скаржником усунуто не в повному обсязі. Згідно частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала. Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі №160/33348/23- повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: Ж.М. Мельник-Томенко Судді: А.В. Жук Н.М. Мартинюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»