LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/7918/24

від 31.10.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 в адміністративній справі №160/7918/24,- залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 31 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/7918/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Білак С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 в адміністративній справі №160/7918/24 за позовом ОСОБА_1 до Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо нездійснення контролю за строками виконання вимог постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2024 р. у виконавчому провадженні ВП-74072360; невинесення вчасно постанов про накладення на боржника штрафу за невиконання боржником рішення; нездійснення контролю щодо реєстрації вхідної кореспонденції та організації документообігу у відділі; нездійснення контролю за рішеннями, діями підпорядкованих державних виконавців; -зобов`язати вчинити певні дії щодо винесення постанови про накладення на боржника штрафу за невиконання боржником рішення (постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2024 р.). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 в адміністративній справі №160/7918/24 у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження (АСВП № 74072360 по виконанню вимог виконавчого листа № 160/22258/23, виданого 23.01.2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) заборгованість з єдиного соціального внеску ОСОБА_1 у розмірі, визначеному податковою вимогою №Ф-307962-55У від 22.02.2021p. зі сплати єдиного соціального внеску на суму 37788,74грн). У відповідності до вимог ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 ЗУ «Про виконавче провадження», за заявою представника стягувача, 08.02.2024, державним виконавцем відділу було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку за вих. № 7020 було направлено сторонам виконавчого провадження. 04.03.2024 р. до відділу примусового виконання рішень надійшов лист від ГУ ДПС у Дніпропетровській області (від 01.03.2024 за вих. № 100197/5/04-36-13-04) у відповідності до якого: отримано боржником постанову про відкриття виконавчого провадження № 74072360. Станом на 01.03.2024 року на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 року щодо витребування справи № 160/22258/23. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.03.2024 р. по справі №160/22258/23 поновлено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 р. в адміністративній справі №160/22258/23, зупинено дію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 в адміністративній справі №160/22258/23. На підставі означеного, 19.03.2024 державним виконавцем відділу було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, викладених п. ч.1 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» до розгляду судом справи по суті. Станом на дату прийняття рішення судом першої інстанції у даній справі, Третім апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області не розглянуто, розгляд призначено на 15.05.2024 року. Колегія суддів, перевіривши відомості що містяться в ЄДРСР, встановила, що Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 року по справі № 160/22258/23, - Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 р. в адміністративній справі №160/22258/23 - скасовано та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково, визнано протиправною та скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-307962-55У від 22 лютого 2021 р. на суму 33449,68 грн., у задоволенні решти позову відмовлено. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ, який набув чинності 05.10.2016 (далі Закон №1404-VІІІ). Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За змістом положень ст. 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Згідно ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII). Приписами ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Ч. 5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову. Таким чином, статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження» чітко вказано порядок дій державного виконавця. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону №1404-VIII рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Як було встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.03.2024 р. по справі № 160/22258/23 поновлено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 р. в адміністративній справі № 160/22258/23, зупинено дію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 р. в адміністративній справі №160/22258/23. На підставі означеного, 19.03.2024 р. державним виконавцем відділу було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, викладених п. ч.1ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» - до розгляду судом справи по суті, який призначено на 15.05.2024 року. При цьому, поновлення вчинення виконавчих дій можливе тільки після закінчення дії зазначених обставин, що зумовили зупинення вчинення виконавчих дій, тобто за наслідками перегляду Третім апеляційним адміністративним судом рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023р. в адміністративній справі №160/22258/23, на підставі якого був виданий виконавчий лист №160/22258/23 та на підставі якого відкрито виконавче провадження постановою від 08.02.2024р. ВП № 74072360. Відтак, доводи позивача щодо бездіяльності Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо нездійснення контролю за строками виконання вимог постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2024 р. у виконавчому провадженні ВП-74072360; невинесення вчасно постанов про накладення на боржника штрафу за невиконання боржником рішення; нездійснення контролю щодо реєстрації вхідної кореспонденції та організації документообігу у відділі; нездійснення контролю за рішеннями, діями підпорядкованих державних виконавців спростовуються наявною в матеріалах справою ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі № 160/22258/23, якою, зокрема, зупинено дію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 р. в адміністративній справі №160/22258/23. Як зазначалось вище, згідно відомостей з ЄДРСР, - Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 року по справі № 160/22258/23, - Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 р. в адміністративній справі №160/22258/23 - скасовано та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково, визнано протиправною та скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-307962-55У від 22 лютого 2021 р. на суму 33449,68 грн., у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 нарахування в автоматичному режимі заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 37788, 74 грн. Враховуючи вищенаведені обставини, у відповідності до норм Закону №1404-VIII, у державного виконавця відсутні підстави для виконання виконавчого листа № 160/22258/23, виданого 23.01.2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) заборгованість з єдиного соціального внеску ОСОБА_1 у розмірі, визначеному податковою вимогою №Ф-307962-55У від 22.02.2021p. зі сплати єдиного соціального внеску на суму 37788,74грн. На підставі викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що дії відповідача у межах ВП №74072360, прийняті на підставі та в межах повноважень, що визначені Законом України "Про виконавче провадження". Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 в адміністративній справі №160/7918/24,- залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 в адміністративній справі №160/7918/24,- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»