Постанова Одеський апеляційний суд № 522/3736/24

Номер провадження: 33/813/2130/24 Номер справи місцевого суду: 522/3736/24 Головуючий у першій інстанції Русєва А.С. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 21.10.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А., з участю секретаря судового засідання Чеботар А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Лукинюка Володимира Васильовича, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 31 липня 2024 року, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в: Короткий зміст постанови суду першої інстанції Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 31 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАПта накладено на нього адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАПу виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Лукинюк В.В., просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 31 липня 2024 року по справі № 522/3736/24, закрити справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга вмотивована тим, що відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом; самостійне проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп?яніння, підтверджене наданим ним доказом - результатами лабораторних досліджень на наявність наркотичних речовин в крові, спростовує обставини протоколу та висновок суду про відмову від проходження огляду; у ОСОБА_1 відсутні ознаки сп`яніння; працівниками поліції ОСОБА_1 не були роз?ясненні його права та обов?язків, як і не було роз?яснено порядку проходження огляду на стан сп?яніння, не роз?яснено правові наслідки відмови від проходження такого огляду. Апеляційним судом, у відповідності до положень ч. 5 ст. 294 КУпАП, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Лукинюк В.В., повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Повістку отримав 15.10.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. Неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника у відповідності до положень ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи та згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП не є обов`язковою. За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Лукинюка В.В. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП). Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Виконання даного пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того водій перебував у стані сп`яніння чи ні. На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду надано протокол серії ААД № 851550 від 23.02.2024 року. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 851550 від 23.02.2024 року, 23.02.2024 року о 12:13 год. в м. Одеса, вул. Преображенська, 94, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції вважав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №851550 від 23.02.2024 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КМП «ООМЦПЗ» ООР від 23.02.2024 року; відеозаписом з нагрудних реєстраторів працівників поліції, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі відмовився. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103(далі Порядок). Відповідно до ч. ч. 2, 4, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 851550 від 23.02.2024 року містить посилання на те, що відмова особи на від проходження огляду на стан сп`яніння та складання протоколу фіксувалось ПВР № 470939, 473727. З відеозапису вбачається, що під час спілкування працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Положеннями п. 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. З аналізу вказаних норм права вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, підстави вважати чи перебувають у стані сп`яніння особи відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд. Поліцейськими запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, проте останній відмовився (відеозаписи № 470939, 473727 12:17:10-12:27:00). Після відмови від проходження огляду поліцейським повідомлено про наслідок такої відмови, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення. Доводи апелянта про не роз`яснення ОСОБА_1 прав спростовується матеріалами справи, а саме відомостями в протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких ОСОБА_1 роз`яснено його права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що підтверджується його підписом. До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ООМЦПЗ» ООР від 23.02.2024 року. Дії поліцейських під час проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржувались. Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння спростовуються відеозаписами з бодікамери працівників поліції, де на численні пропозиції пройти у встановленому законом порядку огляд, ОСОБА_1 відмовляється. Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та самостійно пройшов огляд на стан сп?яніння, що підтверджується наданим ним доказом - результатами лабораторних досліджень на наявність наркотичних речовин в крові, апеляційний суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено відносно ОСОБА_1 за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, а саме відмови від проходження огляду, яка є самостійним складом адміністративного правопорушення. Доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не роз`яснили йому можливі наслідки відмови від проходження огляду у вигляді штрафу та позбавлення права керування, не заслуговують на увагу та також спростовуються відеозаписом з нагрудної відеокамери працівника поліції. Крім того апеляційний суд зазначає, що згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов`язку їх виконання. Окрім того, з дослідженого відеозапису вбачається, що працівники поліції пояснили, що вбачають у водія ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд у медичному закладі, заначивши, що згідно п. 1 розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Поведінка ОСОБА_1 вказує, що він не вимагав роз`яснення певних прав або особливостей процедури, повністю усвідомлював вимогу поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги, що відсутній момент ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, спростовується матеріалами справи, а саме відеозаписом ПВР № 470939 12:41:00-12:44:00. Щодо доводів скаржника, про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема у разі, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час. Згідно з п. 5 та 7 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: - запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; - перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України. З відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про причину зупинки з підстав перевірки посвідчення водія у зв`язку із тим, що на транспортний засіб, яким він керував раніше був складений протокол за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, та провели поверхневий огляд транспортного засобу на наявність заборонених предметів та речовин. Апеляційний суд зазначає, що сама по собі незгода ОСОБА_1 із причинами зупинки його транспортного засобу, не звільняє водія від обов`язку, на вимогу працівників поліції, пройти огляд на стан сп`яніння. Що стосується твердження сторони захисту щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом суд вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються долученим до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписом, крім того, під час спілкування з працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом та неодноразово уточнював у працівника поліції причину зупинки його транспортного засобу. Також суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку. У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому висновок Приморського районного суду м. Одеси від 31 липня 2024 року є законним та обґрунтованим, отже відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду. Обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП. Відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Приморського районного суду м. Одеси від 31 липня 2024 року без змін. Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Лукинюка Володимира Васильовича, залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 31 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя В.А. Коновалова