Постанова 4803 № 175/1783/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1539/25 Справа № 175/1783/25 Суддя у 1-й інстанції - Заборський В. О. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 серпня 2025 року м. Кривий Ріг Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю: секретаря судового засідання Сербіної І.В., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності адвоката Нещерета О.С., апеляційну скаргу адвоката Нещерета О.С., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн. на користь держави, - ВСТАНОВИВ: Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції : Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2025 року встановлено, що 13.12.2024 о 23:22 год. у м. Краматорську на вул. Червона Рута біля буд. 33, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ» 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився зі згоди водія у встановленому порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Drager Alcotest 7510, результат якого становить 1,56‰ (тест№46). Керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги: В апеляційній скарзі захисник Нещерет О.С., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить постанову суду 1-ї інстанції відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, та не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 за обставин, викладених в оскаржуваній постанові суду. Зазначає, що і сам ОСОБА_1 заперечував факт керування, а лише пояснював, що дійсно вживав алкоголь біля двору, перебував в автомобілі, який не рухався, винним себе не визнає. Наголошує, що саме факт керування транспортним засобом є обов`язковою складовою об`єктивної сторони вказаного правопорушення, тому вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Позиції сторін в суді : Захисник Нещерет О.С., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити з підстав, наведених в ній. Не заперечувала проти розгляду справи за відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 . Висновки суду: Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оскарженою постановою встановлено, що 13.12.2024 о 23:22 год. у м. Краматорську на вул. Червона Рута біля буд. 33, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ» 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився зі згоди водія у встановленому порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Drager Alcotest 7510, результат якого становить 1,56‰ (тест№46). Керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення пункту 2.9 а ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобомособ і, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Положеннями п. 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп`яніння, зокрема, проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби). Згідно зі п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції встановлено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Хоча в апеляційній скарзі захисник стверджує, що ОСОБА_1 винним себе не визнає, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, зокрема: -протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №983671 від 13.12.2024; -Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 , з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведений за допомогою газоаналізатора Alcotest 7510, у зв`язку із виявленням у нього ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, нечітка мова. Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння є позитивним та становить 1,56‰, з яким ОСОБА_1 погодився, що підтвердив своїм підписом; -роздруківкою тесту № 46 результатів огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора ALCOTEST 7510, в якому зафіксований результат 1,56‰,; -рапортом працівника поліції, в якому зазначені підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та виявлення ознак алкогольного сп`яніння, та як наслідок проведення огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння; -відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому будь-яких заперечень та зауважень щодо неправомірності дій поліцейських ОСОБА_1 не висловлював, керування ним транспортним засобом не заперечував. Навпаки, добровільно під час спілкування з працівниками поліції розповів звідки їде, та що «випив стакан вина».В ході спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager на, що ОСОБА_1 погодився. Результат огляду - позитивний, становить 1,56 ‰ (проміле). Результат тесту ОСОБА_1 не оспорював. Також з відеозапису вбачається, що перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 були роз`ясненні його права та обов`язки, передбаченім ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, заперечень чи клопотання від водія ОСОБА_1 не надходило. З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють один одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вирішуючи питання допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі відеозапису подій, що мали місце 13 грудня 2024 року за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19. В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18). Апеляційний суд вважає недоведеними доводи сторони захисту про те, що матеріали адміністративної справи не містять доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , оскільки такі спростовуються дослідженим відеозаписом, створеним працівників поліції. Так, відповідно до відеозапису, долученому до матеріалів справи, вбачається, що саме ОСОБА_1 вийшов з водійської двері транспортного засобу (відеозапис, починаючи з 0:00:01). На звернення працівника поліції до ОСОБА_1 з питанням: «звідки ви їхали?», ОСОБА_1 добровільно пояснив, що проїхав дві вулиці, показавши напрямок (відеозапис, починаючи з 0:01:55). Протягом всього часу спілкування з працівниками поліції не заперечує факт керування ним транспортним засобом за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Самостійно пояснив працівникам поліції, що сьогодні випив «стакан вина» та намагався вирішити питання про не складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, будь-яких доказів на спростування вказаним обставинам, стороною захисту під час апеляційного розгляду надано не було. Разом з тим, апеляційний суд погоджується з доводами сторони захисту про те, що відеозапис не містить фіксації факту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Проте такий факт не може свідчити про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд звертає увагу, що закон вимагає відеофіксації обставин проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а не фіксування факту керування особою транспортним засобом, що може бути встановлено за допомогою інших доказів. Отже, законність вимоги працівників поліції до ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння обумовлена виявленням у цього водія транспортного засобу ознак алкогольного сп`яніння, що прямо передбачено ст. 266 КУпАП та вимогами п. 2.5 ПДР, які було оголошено ОСОБА_1 .. Враховуючи вищенаведені докази у їх сукупності, судом встановлено, що дослідженні під час судового розгляду докази повністю підтверджують ті обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному стосовно нього, і є безсумнівними доказами порушення ним п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника. Постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Нещерета О.С. залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.А. Гришин