Постанова 4807 № 333/10494/23

Дата документу 29.10.2024 Справа № 333/10494/23 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №333/10494/23 Головуючий у 1-й інстанції: Котляр А.М. Провадження №22-ц/807/1947/24 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 жовтня 2024 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Гончар М.С., Полякова О.З., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Юрова Володимира Петровича на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг, - ВСТАНОВИВ: У листопаді 2023 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі АТ «Універсал Банк») є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк»). В обґрунтування позовних вимог АТ Універсал Банк посилалися на те, що банк із ОСОБА_1 , в рамках нового проекту банку monobank, уклали договір кредиту шляхом підписання 24 жовтня 2018 року Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, де спеціальним платіжним засобом є платіжна картка monobank НОМЕР_1 . Своїм підписом відповідач прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що Анкета-заява разом з Умовами та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, які викладені на банківському сайті https://www.monobank.ua/terms, складають договір про надання банківських послуг. На підставі чого відповідачу через мобільний додаток смартфону було відкрито рахунок та видана платіжна картка з встановленим кредитним лімітом в розмірі 15 000 грн з пільговим періодом за карткою до 62 днів безпроцентного повернення кредитного ліміту, зі сплатою пільгової відсоткової ставки 0,00001 % річних, базовою відсотковою ставкою 3,1 % на місяць, що нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості, зі збільшеною відсотковою ставкою 6,2 % на місяць за карткою на суму загальної заборгованості, що нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості, на умовах платності і зворотності з встановленим кредитним лімітом під проценти за користування. Повернення кредиту повинно було здійснюватися шляхом сплати щомісячного обов`язкового платежу у розмірі 4 % від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості). Банк свої зобов`язання виконав, надавши ОСОБА_1 доступ до коштів на її картковому рахунку. Станом на 19 жовтня 2022 року у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось Істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 19 жовтня 2022 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості у зв`язку з чим та відповідно до п.5.18,5.19 кредит 28.06.2022 стан у формі «на вимогу». Відповідач своїх обов`язків за угодою не виконує, кредитні кошти не повертає, у зв`язку з чим станом на 19 вересня 2023 року утворилася заборгованість у сумі 35 951,57 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту). На підставі викладеного АТ «Універсал Банк» просили суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24 жовтня 2018 рокуу розмірі 35 951,57 грн, судовий збір у розмірі 2684 грн. Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24 жовтня 2018 року в сумі 35 951,57 грн, та судові витрати в розмірі 2 684 грн. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням представник ОСОБА_1 , адвокат Юров Володимир Петрович подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2024 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 , витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4026 грн. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надав належної оцінку доказам, наданих відповідачем, що відповідно до Умови і правила обслуговування в AT «Універсал Банк», Тарифи, та інші документи окрім анкети-заяви не містять підпису відповідача та позивачем не доведено, що саме ці Умови, тарифи, розумів відповідач, ознайомившись і погодившись з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Тому представник апелянта вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку (www.monobank.ua) неодноразово змінювалися самим AT «Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом. Доводи апеляційної скарги обгрунтовані також тим, що позивачем було долучено деталізовану виписку про рух коштів по картковому рахунку, як вбачається з розрахунку заборгованості, суму заборгованості за кредитом, позивач збільшив на суму заборгованості за відсотками у розмірі 20 951,57 грн, тобто на думку представника апелянта, до заявленої суми заборгованості за кредитом фактично входить плата за користування кредитом, а не надані позичальнику в користування кошти. Вказував на те, що Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не містять підпису відповідача, а тому його не можна розцінювати, як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Також анкета-заява не містить узгодженого сторонами розміру процентної ставки за користування кредитом, а відтак позивач безпідставно нарахував відповідачеві відсотки за користування кредитом. Крім того посилався на правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу АТ «Універсал банк» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2024 року це 90 840 грн (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік»з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн (3028,00 грн Х 30 = 90 840 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до п.п.1,2 ч. 1, ч.2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема: малозначні справи, що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 35 951,57 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Апеляційний суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначена справа відповідно до п. п.1 , 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України може розглядатися в порядку спрощеного провадження, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, не належить до виключень із цієї категорії відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України. Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю доповідача в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягаєз наступних підстав. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам відповідає. Рішення суду мотивоване тим, що Договір між сторонами, у тому числі анкету-заяву разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані Банком позичальнику через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису відповідача. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. З розрахунку заборгованості за Договором б/н від 24 жовтня 2018 року, укладеним між сторонами вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами та частково погашала заборгованість, що підтверджується рухом коштів по картці станом на 19 вересня 2023 року. Суд дійшов висновку, що станом на 19 вересня 2023 року заборгованість за наданим Договором становить 35051, 59 грн, а відповідач по справі ОСОБА_1 не надала жодних доказів на спростування доводів позивача. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Судом встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, банківської ліцензії № 92 від 10.10.2011 та Статуту АТ «Універсал Банк», АТ «Універсал Банк» є юридичною особою, має право на здійснення банківських операцій (а.с.33,34-35). 24 жовтня 2018 року ОСОБА_1 підписала Анкету-Заяву до Договору про надання банківських послуг, відповідно до якої виявив бажання на відкриття поточного рахунку в АТ «Універсал Банк» в гривні на її ім`я та встановити ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору (а.с.10). Відповідно до п. п. 1-3 анкети-заяви, підписавши анкету-заяву, відповідач ОСОБА_1 погодилася з тим, що анкета-заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, що складають Договір, укладання якого вона підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. Підписанням вказаного Договору відповідач підтвердила, що ознайомилася з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку (а.с.10-28). Згідно з п. 3 анкети-заяви відповідач просила встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному додатку. Відповідач беззастережно погодився із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк зобов`язався повідомляти відповідача шляхом надсилання повідомлення у мобільний додаток (а.с. 10). У п. 6 анкети-заяви відповідач вказав, що просить вважати наведений у анкеті-заяві зразок його власноручного підпису або його аналоги (в тому числі його електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в Банку. Відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключeм 025DE5B3C64F6CD51DE4E3C695FB4AD83F65E71ABDFA0C44A4525AA3AFE3E6CC96 яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з Договором. У цьому ж п. 6 анкети-заяви відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем у вигляді послідовності ряду цифр, який буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно договору. Відповідач підтвердила в анкеті-заяві, що всі наступні правочини, у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень можуть вчинятися ним та Банком з використанням удосконаленого електронного цифрового підпису (а.с. 10). З п. 3 Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача Паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank вбачається, що сума/ліміт кредиту встановлюється в розмірі від 0 до 500000 грн (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит та відображена у мобільному додатку) (а.с. 24-26). Відповідно до витягу з тарифів чорна карта mоnobank та Паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank, пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць (а.с. 26-28). Як вбачається з позовної заяви відповідачу було надано кредит у розмірі 15 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 (а.с.2 зворот). Згідно з розрахунком заборгованості АТ «Універсал Банк», відповідачу 25.10.2018 року надано кредит у гривні у розмірі 15 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка (а.с.8). До позовної заяви, окрім Анкети-заяви, банк додав Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Тарифи Чорної картки monobank, Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank), Паспорт споживчого кредиту (а.с.11-28). Станом на 19 жовтня 2022 року у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось Істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 19 жовтня 2022 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості у зв`язку з чим та відповідно до п.5.18,5.19 кредит 28.06.2022 стан у формі «на вимогу» (а.с.3). Відповідно до розрахунку за договором б/н від 24.10.2018 року наданому позивачем, розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» станом на 19.09.2023 року становить 35 951,57 грн та складається із заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а.с.8-9). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3). Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19. Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Закон України від 03.09.2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. У ст. 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. З матеріалів справи вбачається, що в АТ «Універсал Банк» діє проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. 24.10.2018 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Мonobank». Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні копії паспорта ОСОБА_1 , які скопійовані нею та надані до анкети в електронному вигляді. У анкеті-заяві також міститься прохання ОСОБА_1 відкрити поточний рахунок у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Проставлянням власноруч свого підпису ОСОБА_1 погодилася, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого вона підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. Підписанням цього Договору підтвердила, що ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Крім цього, вона беззастережно погоджується з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє їй шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Тобто ОСОБА_1 , підписавши анкету-заяву від 24 жовтня 2018 року, надала право Банку змінювати розмір кредитного ліміту в односторонньому порядку, тому доводи скаржника про неправомірну зміну розміру кредитного ліміту не заслуговує на увагу. У п. 6 анкети-заяви клієнт також просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги, у тому числі його електронний підпис, обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть йому відкриті в Банку. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем у вигляді послідовності ряду цифр, який буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно Договору. Визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки з власноручним підписом на документах та на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або Банком з використанням електронного цифрового підпису. Анкета-заява містять інформацію про її підписання обома сторонами Договору. На підтвердження своїх вимог позивачем надано також копію Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками у вигляді Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту. Слід зазначити, що Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» крім тих, що надавались та були отримані ОСОБА_1 у мобільному додатку, перебувають в загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та, в розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку та умов кредитування, прав і обов`язків сторін, іншу всю інформацію, необхідну для укладення договору. За повідомленням позивача всі Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» та за всі періоди є розміщеними на сайті Мonobank, є публічно доступними, викладеними форматі PDF, з зазначенням рішень на підставі яких вони прийняті та часом набуття їх чинності. Також, в самому мобільному додатку на постійній основі містяться тарифи, до яких відповідач з використанням власного пін-коду має постійний доступ. Враховуючи те, що послуги Банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і Правила, які включають тарифи були надані відповідачу саме через мобільний додаток, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 була ознайомлена саме з правилами, які діяли на час підписання анкети-заяви та відповідно до ст. ст. 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов`язання. Наведене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін. Аналогічна правова позиція сформована у ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20. В обґрунтування фактичної суми заборгованості, позивачем по справі АТ «Універсал Банк» надано суду розрахунок заборгованості, згідно з яким ОСОБА_1 надано кредит у гривні в розмірі 15 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, відповідно до умов Анкети-Заяви, остання частково здійснювала погашення заборгованості за кредитом, що засвідчує факт користування та наявність заборгованості за спірним кредитом у розмірі 35 951,57 грн, що вірно встановлено судом першої інстанції. Згідно п. 5.17 Умов обслуговування рахунків фізичної особи, у випадку настання істотного порушення зобов`язань Банк не пізніше наступного робочого дня у мобільному додатку, не пізніше 3-х робочих днів за допомогою месенджерів та смс направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку протягом якого вони мають бути здійснені. Відповідно до п. 5.19 Умов обслуговування рахунків фізичної особи, у випадку, якщо істотне порушення клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку визначеного п. 5.18, а саме до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу), Банк на власний розсуд має право збільшити строк, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу), кредит стає у формі «на вимогу», а Банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. Несвоєчасне виконання клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом свідчить про несанкціоноване користування чужими коштами, що тягне за собою відповідальність за порушення грошового зобов`язання, передбачену цим Договором. При цьому нарахування процентів за користування кредитом припиняється (а.с. 22). Крім того, ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність. З матеріалів справи вбачається, що 19.01.2022 АТ «Універсал Банк» надіслано відповідачу ОСОБА_1 повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити всю суму заборгованості у розмірі 35 951,57 грн (а.с. 3). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України. Тобто, саме з дати направлення відповідачу повідомлення «пуш» відповідач мав сплатити Банку всю суму боргу у розмірі 35 951,57 грн. Проте, не погоджуючись із розміром заборгованості, відповідач не спростував її розмір та складові, враховуючи узгоджені між сторонами умови Договору, в тому числі щодо нарахування та розміру відсотків, у зв`язку з чим має заборгованість, отже наявні підстави для висновку про те, що вимоги кредитора про стягнення заборгованості (тіла кредиту) є обґрунтованими. Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaariv. Finland, № 49684/99, § 2)). Отже, виходячи з вищенаведеного, а також зважаючи на те, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт на картковий рахунок у сумі 15 000 грн, та враховуючи те, що відповідач лише частково здійснювала операції з поповнення своєї банківської картки, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку в результаті чого виник овердрафт (мінус), то наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника на користь Банку заборгованості в розмірі 35951,57 грн. Суд першої інстанції вірно врахував вказані обставини та норми права та ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення. Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Юрова Володимира Петровича залишити без задоволення. Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови,лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повна постанова складена 29 жовтня 2024 року. Головуючий, суддя Суддя Суддя Подліянова Г.С. Гончар М.С. Поляков О.З.