Постанова Закарпатський апеляційний суд № 305/727/24

Справа № 305/727/24 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25.10.2024 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 05 квітня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 05 квітня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятиста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень. Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ у дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Відповідно до постанови суду, - у контрольованому прикордонному районі, на напрямку прикордонного знаку № 364 поблизу залізничної станції м. Рахів (територія Рахівської міської громади Рахівського району Закарпатської області), 11 березня 2024 року близько 09 години 00 хвилин, прикордонним нарядом «Прикордонний патруль», було виявлено та у подальшому затримано громадян України ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 при спробі незаконного перетину державного кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон України у складі групи осіб. Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій вказав, що винним себе не визнає, так як він з товаришем їхали в гори і перелік речей, які були з ним для походу не є забороненими. Зазначає, що він знаходився 15 км від кордону і не планував їхати дальше. Просить звернути увагу на те, що у справі №305/730/24, його товариша, з яким він їхав в гори, визнали невинним. Громадянин ОСОБА_1 у судове засідання апеляційної інстанції не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. У відповідності зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Апеляційний суд вважає, що вищевказані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, за спробу незаконного перетину державного кордону України, вчиненого групою осіб, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення останнім цього адміністративного правопорушення. Не дивлячись на наведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 , наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, підтверджується зібраними у справі про адміністративне правопорушення й розглянутими в судовому засідання доказами, яким дана правильна юридична оцінка. Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП настає у випадку перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Згідно із даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 148573 від 11 березня 2024 року, вбачається, що 11 березня 2024 року близько 09 години 00 хвилин, прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» у контрольованому прикордонному районі, на напрямку прикордонного знаку № 364, поблизу залізничної станції м. Рахів (територія Рахівської міської громади Рахівського району Закарпатської області), було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 спільно з громадянином України ОСОБА_2 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України у складі групи осіб, чим порушив вимоги ст. 9, ст. 12 Закону України «Про державний кордон України», тобтовчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджуються: даними вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 148573 від 11.03.2024; протоколом про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 11.03.2024, складеного начальником групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) ОСОБА_3 з якого вбачається, що ОСОБА_1 був затриманий 11.03.2024 о 09 год. 00 хв. на строк 3 (три) доби для з`ясування обставин адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. ОСОБА_1 роз`яснено права передбачені ст. 63 Конституції України, послуг захисника не потребував, захищав себе особисто, від повідомлення близьких родичів про затримання, відмовився. Затриманого ОСОБА_1 було звільнено від затримання о 13 год. 10 хв. 11.03.2024 після з`ясування обставин правопорушення; даними протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 11.03.2024; рапортом зазначеного інспектора прикордонної служби, з якого слідує, що в період з 07.00 по 14.00 11.03.2024 організовано службу в прикордонному наряді «Прикордонний патруль» на напрямку 364 прикордонного знаку, поблизу станції н.п. Рахів. Під час несення служби в прикордонному наряді «Прикордонний патруль», близько 09.00 год. ним було виявлено та затримано двох громадян України, які під час перевірки документів помітно нервували, не змогли чітко повідомити мету свого перебування у контрольованому прикордонному районі. В подальшому було встановлено, що зазначені громадяни прибули до Закарпатської області з метою незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії для подальшого проживання та працевлаштування в Канаді, про що свідчать запити в Інтернет Мережі, а також наявні документи, які надають можливість для безперешкодного перебування та пересування по території Європейського Союзу та кошти в іноземній валюті, які затримані особи намагалися приховати в особистих речах; поясненнями ОСОБА_1 від 11.03.2024, відповідно до якого він зі своїм товаришем давно спланували похід у гори, а тому взяли з собою зимові речі, спальники, а також паспорт для виїзду за кордон, оскільки так порадили знайомі; документами які посвідчують особу ОСОБА_1 та іншими зібраними доказами по справі. Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України від 04.11.1991, та його винуватість у вчиненні, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, а тому посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що винним себе не визнає, так як він з товаришем їхали в гори і перелік речей, які були з ним для походу не є забороненими, апеляційний суд визнає безпідставними і до уваги не приймає. Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що начальник групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) ОСОБА_3 був упередженим при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу за ознаками передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, що в нього були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи, у підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги й на такі не посилався ОСОБА_1 . Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що начальник групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) ОСОБА_3 , діяв у межах наданих йому повноважень. Разом з тим, під час розгляду апеляційної скарги, не встановлено й будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусового підписання протоколу та інших наявних у матеріалах справи документів. Крім того, не надано доказів того, що відносно ОСОБА_1 під час його затримання був вчинений моральний тиск чи незаконні дії з боку прикордонного наряду. Між тим, апеляційний суд бере до уваги відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 оскаржували незаконні дії працівників прикордонної служби, які склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення у передбачений законом спосіб. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні переконливі відомості, які дають суду підстави вважати, що громадянин ОСОБА_1 , мешканець міста Києва, знаходився в межах прикордонної смуги на напрямку прикордонного знаку №364, поблизу залізничної станції м. Рахів (територія Рахівської міської громади Рахівського району Закарпатської області), під час дії воєнного стану та тимчасової заборони чоловікам у віці від 18 до 60 років перетину державного кордону України, з іншою метою, а ніж спроба перетину державного кордону. Заперечення ОСОБА_1 вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, не спростовує правильних висновків суду першої інстанції про доведеність його вини у скоєному, і апеляційним судом оцінюються як форма захисту. Отже вчинене ОСОБА_1 , адміністративне правопорушення - як спроба перетину державного кордону України у складі групи осіб будь-яким способом, повністю охоплюється диспозицією ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи. Таким чином, докази покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, визнаються належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, та є такими, що не викликають сумніву. Щодо посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на справу №305/730/24, що його товариша, з яким він їхав в гори, визнали невинним, апеляційний суд зазначає, що кожна окрема справа, кожним окремим суддею оцінюється на власне переконання, та думка кожного судді є окремим трактуванням, в даній справі суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та, на думку апеляційного суду, є спробою уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення. З огляду на наведене вище, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції, ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винуватим у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, а адміністративне стягнення, яке накладено на нього у межах санкції ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, і є мінімальним, відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення, і в свою чергу є необхідним і достатнім для виправлення і виховання ОСОБА_1 у дусі точного та неухильного додержання законів та запобігання новим правопорушенням. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, при апеляційному перегляді не встановлено. На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а подана апеляційна ОСОБА_1 без задоволення. Керуючись ст.ст. 283, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 05 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т.Ю. Бисага