Постанова Миколаївський апеляційний суд № 489/5814/23

30.10.24 22-ц/812/1408/24 Провадження № 22-ц/812/1408/24 Суддя першої інстанції Микульшина Г.А. Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М. П О С Т А Н О В А Іменем України 29 жовтня 2024 року м. Миколаїв Справа № 489/5814/23 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Царюк Л.М., суддів Базовкіної Т.М., Яворська Ж.М., при секретарі судового засідання Богуславській О.М., без участі учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2024 року, повний текст якого складено 09 липня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Микульшиної Г.А., в залі судового засідання в м. Миколаїв, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, В С Т А Н О В И В: 28 вересня 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 - огли про поділ майна подружжя. Позов обґрунтовувала тим, що з 26 жовтня 2019 року перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. На час подання позову подружні відносини між сторонами фактично припинені, сторони не проживають разом, подана позовна заява про розірвання шлюбу, через що виникла необхідність в розподілі спільного майна подружжя. За час спільного проживання сторонами було придбано рухоме майно, а саме: автомобіль марки Mercedes Benz, модель S 500, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль марки Land Rover, модель Range Rover, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , право власності на які зареєстровано за позивачкою. Проте, починаючи з моменту їх придбання, вказані транспортні засоби перебувають у володінні відповідача, який використовує їх для власних потреб. Позивачці відповідач ОСОБА_1 - огли доступу до транспортних засобів не надає. Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просила суд визнати транспортний засіб автомобіль марки Mercedes Benz, модель S 500, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; чорного кольору, легковий седан - спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 огли. Визнати транспортний засіб автомобіль марки Land Rover, модель Range Rover, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , чорного кольору, легковий універсал - спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 огли. В порядку поділу майна, що є правом спільної сумісної власності - виділити ОСОБА_2 транспортний засіб Mercedes Benz, модель S 500, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; чорного кольору, легковий седан. В порядку поділу майна, що є правом спільної сумісної власності - виділити ОСОБА_1 транспортний засіб Land Rover, модель Range Rover, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , чорного кольору, легковий універсал. Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2024 року позов задоволено. Визнано транспортний засіб Mercedes - Benz S 500, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_5 , чорного кольору, легковий седан - спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - огли. Визнано транспортний засіб Land Rover, модель Range Rover, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_6 , чорного кольору, легковий універсал - спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - огли. В порядку поділу майна, що є правом спільної сумісної власності виділено ОСОБА_2 транспортний засіб Mercedes - Benz S 500, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_5 , чорного кольору, легковий седан. В порядку поділу майна, що є правом спільної сумісної власності виділено ОСОБА_1 - огли транспортний засіб Land Rover, модель Range Rover, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 VIN: НОМЕР_6 , чорного кольору, легковий універсал. Стягнуто з ОСОБА_1 - огли на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 4 022.07 грн. Рішення суду мотивовано тим, що суд дійшов висновку про те, що нажите сторонами в період шлюбу майно є спільною сумісною власністю подружжя, де частки чоловіка і дружини є рівними. Приймаючи до уваги, що автомобілі є неподільними речами, їх вартість, згідно висновків ПП «ПКФ «Експерт» від 04 жовтня 2023 року, є приблизно однаковою (автомобіль Mercedes - Benz S 500, реєстраційний номер НОМЕР_1 , - 393 161,00 грн, автомобіль Land Rover, модель Range Rover, державний номер НОМЕР_4 , - 387 562,00 грн), з метою остаточного вирішення переданого на розгляд суду спору та дотримання принципу розумності, суд вважає, що позивачці у власність необхідно виділити автомобіль Mercedes - Benz S 500, а відповідачу автомобіль Land Rover, модель Range Rover. Заперечення відповідача щодо придбання автомобіля Mercedes - Benz S 500 за кошти його брата суд не приймає до уваги, оскільки вони не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Не погодившись з рішення суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким вирішити справу по суті. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги посилання відповідача у справі, на ту обставину, що автомобіль, який виділено ОСОБА_1 , а саме автомобіль Mercedes - Benz S 500, реєстраційний номер НОМЕР_1 придбано за особисті кошти його брата, та лише формально було оформлено на позивачку. Судом першої інстанції не в повній мірі з`ясовані всі обставини справи, зокрема, не викликано та не допитано в якості свідка брата відповідача, щодо обставин придбання спірного транспортного засобу. Суд першої інстанції не звернув належної уваги на посилання відповідача на те, що ним не чиниться жодних перешкод у праві володіння, користування та розпорядження спірним майном. Позивачка за весь період розгляду справи в суді першої інстанції жодного разу не звернулась до відповідача щодо надання їй у володіння спірного транспортного засобу. Суд першої інстанції визнав спірні транспортні засоби спільною сумісною власністю подружжя. Та в порядку поділу майна, що є правом спільної сумісної власності виділив позивачці автомобіль Mercedes - Benz S 500, а відповідачу автомобіля Land Rover, модель Range Rover. Однак судом першої інстанції не зазначено, яку саме правову природу володіння річчю мав на увазі суд першої інстанції, чи то виділив у власність вищезазначені транспортні засоби чи то виділив у користування транспортні засоби, оренду або якесь інше речове право, яке надає право особі фактично нею володіти тобто мати можливість фактично панувати над річчю, утримання її у сфері свого господарства. На день слухання справи від позивачки відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. На адресу апеляційного суду 28 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» надійшла заява представниці відповідача ОСОБА_2 адвокатки Стефан Л.В. про розгляд справи без участі позивачки та її представниці. З огляду на приписи частини 2 статті 372 ЦПК України апеляційний суд переглянув цивільну справу без участі учасників справи за наявними у справі матеріалами. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 26 жовтня 2019 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 . Згідно рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 листопада 2023 року, яке набрало законної сили 25 грудня 2023 року, шлюб між ОСОБА_1 - огли та ОСОБА_2 розірвано. В період перебування у шлюбі, а саме 06 червня 2023 року, сторони придбали автомобіль марки Mercedes Benz, модель S 500, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; та автомобіль марки Land Rover модель Range Rover, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , чорного кольору, легковий універсал Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, виготовлених за допомогою застосунку «Дія», право власності на вказані автомобілі зареєстровано за ОСОБА_2 . Аналізуючи доводи апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на таке. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини 1 статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Відповідно до частини 1 статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17. Як встановлено судом першої інстанції транспортні засоби є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбані сторонами під час шлюбу за кошти сторін. Доводи апеляційної скарги про те, що транспортний засіб марки Mercedes Benz, модель S 500, реєстраційний номер НОМЕР_1 придбаний за кошти брата позивача, а тому не може бути спільним сумісним майном подружжя є безпідставними, оскільки як правильно зазначив суд першої інстанції такі обставини не підтверджені відповідними доказами. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20). Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19). Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності сторін втрачає сенс. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. У справі, що переглядається, ОСОБА_1 -огли, який є відповідачем за позовом, на виконання свого процесуального обов`язку щодо надання відповідних доказів на підтвердження своїх заперечень щодо визнання спільним сумісним майном транспортного засобу марки Mercedes Benz, модель S 500, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будь-яких доказів за правилами статей 76-80 ЦПК України, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції, не надав, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не ґрунтуються на вимогах процесуального права. Аргументи апеляційної скарги про те, що відповідач не перешкоджає позивачці користуватися зазначеним транспортним засобом правового значення при поділі спільного сумісного майна подружжя не мають. Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо не уточнення судом першої інстанції в резолютивній частині рішення, що при поділу спільного сумісного майна подружжя поділене майно виділяється кожному у власність. Крім того висновок суду першої інстанції в резолютивній частині про визнання заявлених до поділу об`єктів спільним сумісним майном сторін не є належним з огляду на таке. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц зазначено, що при розгляді справ про поділ спільного сумісного майна подружжя (жінки та чоловіка, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі) встановлення обсягу спільно нажитого майна є передусім питаннями доведення відповідних обставин, спростування чи неспростування презумпції спільної сумісної власності, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення. Судове рішення лише підтверджує наявність режиму спільного сумісного майна. Для такого підтвердження заявлення вимоги про визнання певних об`єктів спільним сумісним майном та, як наслідок, зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке визнання не є необхідними. Ефективним способом захисту за таких умов є саме вирішення вимоги про поділ спільного сумісного майна. Саме вирішення спору про поділ спільного сумісного майна має місце у справі, що переглядається, а тому таке посилання в резолютивній частині є зайвим. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповнення або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина 4 статті 376 ЦПК України). Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення в резолютивній частині зміні. Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Між тим зміна оскаржуваного рішення у цій справі не тягне за собою перерозподілу судових витрат. Керуючись статтями 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2024 року в резолютивні частині змінити, виклавши її в наступній редакції. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_2 транспортний засіб марки Mercedes Benz модель S500, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_5 . В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_1 транспортний засіб марки Land Rover, модель Range Rover, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_6 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий Л.М. Царюк Судді: Т.М. Базовкіна Ж.М. Яворська Повний текст постанови складено 30 жовтня 2024 року