Постанова Полтавський апеляційний суд № 545/1547/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 545/1547/24 Номер провадження 33/814/1113/24Головуючий у 1-й інстанції Потетій А. Г. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 жовтня 2024 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., за участі адвоката Гуріна Д.Ю., - розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Гуріна Дмитра Юрійовича на постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2024 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави. Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнана винною у тому, що 07.04.2024 року о 19 год. 12 хв. в с. Степне по вул. Дослідна, 2 керувала т/з ВАЗ 210990 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законі порядку проводився із застосуванням приладу Драгер, результат 1, 45 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9А ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржила захисник ОСОБА_1 адвокат Гурін Д.Ю. подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 18.09.2024 року та прийняти нову постанову, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП в зв`язку з відсутністю подій та складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що з постановою суду першої інстанції погодитися не може, адже висновки суду викладені в постанові не відображають обставин справи, що призвело до порушення норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права. Крім того, вважає, висновки суду, що були зроблені в даній справі підтверджують факт не повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, адже судом ніяким чином не надано правової оцінки аргументам, які були наведені як представником ОСОБА_2 в поданих до суду поясненнях по суті справи, що призвело до невідповідності висновків суду. Акцентує увагу, що поліцейськими було порушено приписи ч.4 ст.256 КУпАП, та абзацу 2 пункту 2 розділу 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення, а саме не роз`яснено водію ОСОБА_1 її права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, даний факт підтверджується відеозаписом з бодікамери. Окрім цього, поліцейськими було грубо порушено вищевказані приписи чинного законодавства України, оскільки ними не було складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасника справи, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 07.04.2024 року о 19 год. 12 хв. в с. Степне по вул. Дослідна, 2 керувала т/з ВАЗ 210990 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законі порядку проводився із застосуванням приладу Драгер, результат 1, 45 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9А ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що фактично дане адміністративне правопорушення встановлено та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №678396, результатами проведення тестування, який склав 1.45 проміле, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.04.2024 року, копією акту огляду та затримання транспортного засобу, відеозаписом з бодікамер працівників поліції та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи. З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Пунктом 2.9а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як можна спостерігати із наявних матеріалів справи, водій ОСОБА_1 не виконала вимоги п.2.9а ПДР України. Твердження апелянта щодо того, що огляд був проведений із порушенням процедури, адже їй не були роз`яснені її права, а також порядок проходження, суд не бере до уваги, адже повністю спростовуються матеріалами справи, зокрема, із протоколу вбачається, що ОСОБА_1 поставила свій підпис у графі «роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП…». Також із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 розуміє те, що говорять їй працівники поліції, зокрема, роз`яснюючи їй наслідки керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а також не виражає свою незгоду із діями поліцейських, зокрема, під час оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Крім того, із долученого відеозапису до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом ВАЗ 210990 д.н.з. НОМЕР_1 , в ході спілкування з працівниками поліції з останньою було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота (хронологічний відрізок 19:09:30 - триває далі), крім того під час спілкування з працівниками поліції зазначила, «випила 2 бокали пива» (хронологічний відрізок 19:13:31), працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 погодилась (хронологічний відрізок 19:20:40-триває далі). Результат огляду за допомогою приладу DRAGER ALCOTEST 6810 1.45 проміле (хронологічний відрізок 20:22:48). Щодо інших доводів апеляційної скарги, суд не бере до уваги, так як матеріали справи містять докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 , а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №678396 (а.с.1), роздруківкою DRAGER результат, якого склав 1.45 проміле, та має підпис ОСОБА_1 (а.с.2), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначається, що огляд проведений у зв`язку з виявленим різким запахом алкоголю з порожнини рота (а.с.3), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.4), актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (а.с.5), та іншими доказами по справі. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65). Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У рішенні ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76). Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Таким чином, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 адвоката Гуріна Д.Ю. задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Гуріна Дмитра Юрійовича залишити без задоволення. Постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Г.Л. Карпушин