Постанова Полтавський апеляційний суд № 537/670/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/670/24 Номер провадження 22-ц/814/2971/24Головуючий у 1-й інстанції Хіневич В.І. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 жовтня 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Дряниці Ю.В., суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В, секретар Чемерис А.К. за участю: адвоката Шевченка С.М., позивача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, третя особа ОСОБА_2 , - в с т а н о в и в : В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди. В обґрунтуванні вимог посилався на те, що 11.08.2021 року о 17 год. 35 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ГАЗ-31105-120, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Кременчук на перехресті вулиць Покровської та ст. лейтенанта Кагала, під час руху, виконуючи маневр повороту ліворуч на вулицю ст.л-та Кагала, порушив вимоги п.п. 10.1.16.6 «Правил дорожнього руху України» та допустив зіткнення з мотоциклом YAMAHA SUPER TENERE, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку по вул. Покровській. Внаслідок ДТП позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження та був госпіталізований у КНМП ЛІЛ «Кременчуцька». За даним фактом Кременчуцьким районним управлінням поліції ГУНП в Полтавській області було відкрито кримінальне провадження №120211705000001251 за ч. 2 ст.286 КК України. Вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.12.2021 року ОСОБА_2 був визнаний винуватим у вчиненні злочину. Вирок набрав чинності 14.01.2022 року. З метою отримання відшкодування (регламентної виплати) від ОСОБА_2 , який є власником автомобіля ГАЗ-31105-120, д.н.з. НОМЕР_1 , на підставі ст. 13, п.13.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач через свого представника звернувся з відповідною заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо здійснення регламентної виплати за заподіяну матеріальну шкоду. За даним фактом МТСБУ було відкрито справу № 83987. Листом за вих. № 3-016/9246 від 17.05.2022 року МТСБУ відмовило позивачу у здійсненні регламентної виплати, мотивуючи свою відмову невизнанням майнових прав у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 в добровільному порядку відшкодував шкоду, заподіяну внаслідок ДТП. Позивач просив суд стягнути з відповідача регламентну виплату за шкоду, заподіяну здоров`ю потерпілому в сумі 114 901,27 грн. та пеню за прострочення регламентної вплати у сумі 89 939,03 грн. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 травня 2024 рокупозов задоволено частково. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України регламентну виплату за шкоду, заподіяну здоров`ю потерпілому в сумі 114 901,27 грн. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його до апеляційного суду. Посилаючись на неповне з`ясування фактичних обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Звертає увагу суду, на те, що районний суд не надав об`єктивної оцінки доводам, наданим відповідачем зокрема, що оскільки винна особа виконала обов`язок з відшкодування шкоди, позивач відмовився від будь-яких деліктних зобов`язань щодо даного страхового випадку та отримання відшкодування, отже отримання відшкодування від ОСОБА_2 є припиненням зобов`язання у зв`язку з повним відшкодуванням шкоди. Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, у доводах якого вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду без змін. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Місцевим судом встановлено, що 11.08.2021 року о 17 год. 35 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ГАЗ-31105-120, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Кременчук на перехресті вулиць Покровської та ст. лейтенанта Кагала, під час руху, виконуючи маневр повороту ліворуч на вулицю ст.л-та Кагала, порушив вимоги п.п. 10.1.16.6 «Правил дорожнього руху України» та допустив зіткнення з мотоциклом YAMAHA SUPER TENERE, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку по вул. Покровській. Внаслідок ДТП позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження та був госпіталізований у КНМП ЛІЛ «Кременчуцька». За даним фактом Кременчуцьким районним управлінням поліції ГУНП в Полтавській області було відкрито кримінальне провадження №120211705000001251 за ч. 2 ст.286 КК України. Вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.12.2021 року ОСОБА_2 був визнаний винуватим у вчиненні злочину. Вирок набрав чинності 14.01.2022р. Частково задовольняючи позовні вимоги, районний суд дійшов висновку, що позивач підтвердив понесення витрат на лікування внаслідок ДТП в сумі 114901,27 грн., проте оскільки розмір страхового відшкодування сторонами не узгоджувався та був наявний спір, яким позивачем передано на вирішення до суду, суд вважав, що підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді сплати пені згідно статті 36 Закону № 1961-IV відсутні. Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду. Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За змістом указаної норми, за загальним правилом, шкода підлягає відшкодуванню, по-перше, в повному обсязі, по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала. Проте, крім загального правила, є спеціальні, передбачені законом. Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Саме на забезпечення таких зобов`язань було ухвалено вищевказаний Закону, яким визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП відшкодування заподіяної шкоди. Згідно зі статтею 3 вказаного Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до статті 5 указаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Згідно п. 13.1. ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 має право на пільги встановлені законодавством для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_3 . (а.с. 63). Положенням ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», визначено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно з п. 41.1. а)Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Згідно п. 38.2.1.ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених упункті 13.1 статті 13 цього Закону. З матеріалів справи вбачається, що приймаючи рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування ОСОБА_1 , МТСБУ посилалось на невизнання майнових вимог заявника, оскільки вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.12.2021 року встановлено, що винна особа ОСОБА_2 у добровільному порядку відшкодував шкоду потерпілому, завдану внаслідок ДТП. Зазначені доводи наведені також у апеляційній скарзі, як підстава для скасування рішення районного суду. Згідно статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до частини 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. З матеріалів справи вбачається, що згідно розписки наданої ОСОБА_1 ОСОБА_2 10.12.2021 року, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 100000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди за фактом ДТП, яка сталась 11.08.2021 року. (а.с. 61) На відшкодування саме моральної шкоди позивачу ОСОБА_2 посилається також у своїх поясненнях, наданих до районного суду 23.05.2023 року (а.с. 64). У мотивувальній частині вироку Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.12.2021 року визначено, що згідно пояснень потерпілого ОСОБА_1 обвинувачений ОСОБА_2 постійно допомагає йому та завдану шкоду відшкодував. Разом з цим, зазначеним вироком не встановлено яку саме шкоду відшкодовано потерпілому, її розмір та порядок відшкодування. Відповідачем ані до суду першої інстанції ані до апеляційного суду не надано належних та допустимих доказів відшкодування ОСОБА_2 ОСОБА_1 саме майнової шкоди, пов`язаної з витратами на лікування. Не заслуговують на увагу й посилання представника відповідача про неврахування районним судом відповідної судової практики, оскільки у наведених апелянтом справах та у справі, яка переглядається, різні фактичні обставини, доказування вимог і застосовані до них норми права. Отже, з наведеного слідує, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правомірно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, що підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, правильно встановив обставини справи. Обставин, встановлених місцевим судом, позивач у апеляційній скарзі не спростував. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Отже, висновки місцевого суду ґрунтуються на законі та встановлених у справі фактичних обставинах, на підставі наданих учасниками справи доказів, яким судом дана відповідна правова оцінка згідно ст. 89 ЦПК України, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні. Керуючись ст.ст.367,374 ч. 1 п. 1,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України - залишити без задоволення. Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 травня 2024 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя - доповідач: Ю. В. Дряниця Судді : Л. І. Пилипчук О.В. Чумак