Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 350/1017/23

Справа № 350/1017/23 Провадження № 22-ц/4808/894/24 Головуючий у 1 інстанції Пулик М. В. Суддя-доповідач Барков В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючого судді: Баркова В. М., суддів: Луганської В. М., Девляшевського В. А., секретар: Гудяк Х. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2024 року в складі судді Пулик М. В., ухвалене в с. Рожнятів Івано-Франківської області, повний текст якого складено 19 квітня 2024 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки і піклування Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна, ВСТАНОВИВ: У червні 2023 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна. Заяву обґрунтовано тим, що він є онуком ОСОБА_2 , яка проживає разом з ним та хворіє психічною недугою. Внаслідок цієї хвороби ОСОБА_2 не може самостійно приймати рішення, її поведінка є агресивною, а мислення неадекватним. З метою забезпечення її особистих немайнових та майнових інтересів, просить суд ОСОБА_2 визнати недієздатною; призначити по справі судово-психіатричну експертизу з метою визначення психічного стану ОСОБА_2 та здатність усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними; встановити над ОСОБА_2 опіку і призначити його ОСОБА_1 , її опікуном. Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2023 року призначено судово-психіатричну експертизу. Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2024 року заяву задоволено частково. Визнано недієздатною ОСОБА_2 . У задоволенні вимоги ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2 відмовлено. До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 на орган опіки та піклування виконавчого комітету Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області покладено обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні вимоги про призначення заявника опікуном ОСОБА_2 скасувати та ухвалити нове, яким призначити ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 . Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що матеріали справи не містять належним чином оформленого та обґрунтованого подання органу опіки та піклування про призначення заявника опікуном ОСОБА_2 . Адже, під час судового розгляду, судом було досліджено висновок Опікунської ради при виконавчому комітеті Рожнятівської селищної ради про можливість виконувати обов`язки опікуна громадянином ОСОБА_1 щодо його бабусі ОСОБА_2 .Також листом селищного голови Рожнятівської селищної ради підтверджено, що до Опікунської ради надійшла тільки одна заява від ОСОБА_1 щодо опіки над ОСОБА_2 та те, що Опікунська рада вважає за доцільне призначити заявника опікуном, при умові визнання першої недієздатною у судовому порядку. Крім того, представник заінтересованої особи в судовому засіданні наполягала на призначенні саме заявника опікуном останньої, адже ОСОБА_1 проживає з ОСОБА_2 в одному будинку, постійно контактує з нею та має відповідний підхід до хворої. Що стосується твердження суду про те, що за наявності інших осіб, які мають змогу опікуватися ОСОБА_2 заявник звернувся до суду з даною заявою, бо ймовірно зловживає своїми правами з метою уникнення призову на військову службу, то воно не відповідає істині, адже в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо можливих ознак зловживання ОСОБА_1 правами з метою уникнення призову на військову службу. Тому таке твердження суду є припущенням, як і те, що наявні інші особи ,які мають змогу опікуватися ОСОБА_2 . При цьому в судовому засіданні були наведені аргументи, що інші особи, на які вказав суд не мають фізичної можливості здійснювати функції опікунства. Таким чином, на думку апелянта, у матеріалах справи наявні беззаперечні та достатні докази, які свідчать про те, що опікуном недієздатної ОСОБА_2 слід призначити заявника, оскільки будь-яких обставин, які б могли перешкоджати ухваленню такого рішення судом не встановлено. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У судове засідання представник органу опіки і піклування Рожнятівської селищної ради не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, а саме шляхом надсилання судової повістки - повідомлення в електронний кабінет підсистеми «Електронний Суд». До суду надав заяву по розгляд справи за його відсутності (а. с. 118). Відтак, колегія суддів відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи, який не з`явився в судове засідання, однак належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_1 та його представника адвоката Калинія Ю. М., які просили скаргу задовольнити, пояснення представника особи, стосовно якої вирішується питання про визнання її недієздатною ОСОБА_2 , адвоката Ошуста С. Є., який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що заявник є онуком ОСОБА_2 . Довідкою про склад сім`ї від 16 червня 2023 року підтверджено те, що ОСОБА_2 проживає разом із сином ОСОБА_3 , невісткою ОСОБА_4 , онуком ОСОБА_1 , онуком в складі сім`ї , який проживає в м. Івано-Франківськ і працює з 09 лютого 2016 року в ДПВО « Карпати» і на даний час - ОСОБА_5 , ( а. с. 10). Відповідно до довідки від 27 червня 2023 оку № 132 ОСОБА_2 не знаходиться на диспансерному (амбулаторному) нагляді в психоневрологічному кабінеті райлікарні, за допомогою зверталася в 2019, 2023 році з діагнозом F-03.2. (а. с.9). Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов від 11 вересня 2024 року № 45, складеного комісією в складі старости сіл Рівня Слобода-Рівнянська Шевчука Н. Й., провідного спеціаліста ОСОБА_6 , депутата Рожнятівської селищної ради ОСОБА_7 , ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Висновком судово-психіатричного експерта № 385/2023 від 02 листопада 2023 року підтверджено, що ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом судинною (мультиінфарктною) деменцією, згідно МКХ-10, F01.1. ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними. Питання її присутності в судовому засіданні виходить за межі компетенції судово-психіатричного експерта (а.с. 33-35). Встановивши, що ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом, який позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв`язку з чим вона потребує постійного стороннього догляду та нагляду, тобто потребує опіки , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання її недієздатною. Разом з тим, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначенні його опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що згідно висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Рожнятіської селищної ради від 04 липня 2023 року можливе призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , однак заявником не доведено, а судом не встановлено наявність приязних відносини між ним та ОСОБА_2 , а також відсутність інших осіб, які б могли опікуватись недієздатною. Крім того, суд першої інстанції вважав, що вищенаведений висновок неналежним чином не мотивовано, що, на переконання суду, свідчить про застосування органом опіки та піклування суто формального підходу до вирішення питання про призначення заявника опікуном ОСОБА_2 . З такими висновками колегія суддів не може не погодитися. Відповідно до положень ст.ст. 76,77,78 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Згідно ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Відповідно до ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними. Частиною 1 ст. 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Відповідно до ст. 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника. Згідно ч. ч. 2, 3, 4, 5 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Згідно з ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного,про створення йому необхідних побутових умов,забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні стосунки між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (ч.1 ст. 300 ЦПК України). Пунктом 1.1. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 року, передбачено, що опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів. При призначенні опікуна важливі та обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20). Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи містять достатньо доказів для призначення заявника опікуном ОСОБА_2 , а саме містять висновок Опікунської ради, при виконавчому комітеті Рожнятівської селищної ради про можливість виконувати обов`язки опікуна громадянином ОСОБА_1 щодо його бабусі ОСОБА_2 , лист селищного голови Рожнятівської селищної ради який підтверджує, що до Опікунської ради надійшла тільки одна заява від ОСОБА_1 щодо опіки над ОСОБА_2 , не заслуговують на увагу виходячи з наступного. Так, вищезгаданий висновок опікунської ради не містить достатніх аргументів щодо необхідності призначення опікуном ОСОБА_2 саме ОСОБА_1 , який є її онуком, а також не містить інформації про відсутність інших осіб, які б могли бути опікунами недієздатної. При цьому, колегія суддів зазначає, що висновок опікунської ради від 04 липня 2023 року № 81/2023 має лише рекомендаційний характер та підлягає оцінці судом в сукупності з іншими наявними у справі доказами. Що стосується посилання апелянта на те, що родичі які проживають разом з ОСОБА_2 не бажають та не мають можливості бути опікунами останньої, тому суд першої інстанції мав задовольнити заяву ОСОБА_1 , то такий довід теж підлягає спростуванню. Дійсно, фізична особа може бути призначена опікуном лише за її згодою (ч. 3 ст. 63 ЦК України). Проте сама по собі вказана обставина, як і відсутність заяв інших осіб про призначення таких опікунами недієздатної особи, не можуть бути безумовною підставою для призначення опікуном особи, яка, на думку суду, не відповідає вимогам ст. 67 ЦК України. Також, неможливо погодитися із доводами апелянта про те, що визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки є взаємопов`язаним процесом та повинно відбуватися одночасно, і відмова у призначенні опікуном ОСОБА_1 є прямим порушенням прав ОСОБА_2 . У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 545/1691/16-ц (провадження № 61-4475св18) сформульовано висновок про те, що законодавством не передбачено обов`язку того, що визнання особи недієздатною і призначення опікуна в обов`язковому порядку має відбуватися в єдиному судовому процесі. З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про відмову у призначення заявника опікуном бабусі, є правильним. Доводи апеляційної скарги, правильних висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до суб`єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення. Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись статтями 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 28 жовтня 2024 року. Судді В. М. Барков В. М. Луганська В. А. Девляшевський